Новини компанії

Боротьба України за свою ідентичність та свободу завжди була мультикультурною та полінаціональною. Після 24 лютого боротьба на інформаційному фронті та підтримка з боку представників різноманітних національних спільнот стала одним із вирішальних факторів майбутньої перемоги України. Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот та корінних народів. 

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну команда Координаційного центру мовлення національних меншин була змушена частково призупинити виготовлення запланованих на 2022 проєктів. Проте журналісти Центру скоординувалися й почали збирати інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, з якими стикнулися. 

«Мабуть, словами про те, що для нас цей рік був дуже складним, я нікого не здивую, проте для нашої різноманітної команди у Києві, Ужгороді, Чернівцях та Одесі у цій складності вдалося освоїти функцію — "вижити" і поєднати її з функцією "ефективно працювати". У перші дні команда переформатувалась і почала виготовляти репортажі для марафонів. Вважаю перевагою команди мовлення нацспільнот знання різних мов, країн та свого регіону, тож вони робили прямі трансляції з кордонів України з Румунією й Болгарією та репортажі з тих країн, у які від війни тікали українці. Далі ми почали фіксувати, як саме українські нацспільноти долучились до загальнонародного спротиву. У репортажах та у проєктах розповідаємо про долучення до служби в ЗСУ, волонтерство, адвокаційну діяльність, міжнародне співробітництво, публічне позиціювання, допомогу на різних рівнях тощо. Закликаю подивитись наші історії. Важливо зберегти нашу різноманітну країну, розуміти внесок кожного і посилювати силу мультикультурності», — каже керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима.

Читайте також: Бути вдома — нові історії волонтерства у проєкті «Двері» на Суспільному 

За цей рік команда створила низку проєктів для національного марафону «Єдині новини #UAразом» та всеукраїнського проєкту Суспільного «Суспільне. Спротив», який виходить на місцевих каналах. Проєкти Центру показують, як сьогодні пліч-о-пліч воюють, волонтерять і працюють у різних сферах представники різних національних спільнот України, згуртувавшись перед спільним ворогом. Загалом, команда Центру, до складу якої також входять редакції в Ужгороді, Одесі та Чернівцях, відзняла понад 70 репортажів та історій, героями яких стали представники різних національностей та корінних народів України, виготовили 4 проєкти про нацспільноти українською мовою та 5 проєктів мовами національних меншин з українськими субтитрами. 

Як змінилося життя нацспільнот після 24 лютого — «Відтінки України. Війна»

Проєкт «Відтінки України. Війна» — цикл документальних історій про єдність у мультикультурності українців різного етнічного походження. Десять героїв двох сезонів проєкту «Відтінки України» розповідають, як змінилося з 24 лютого їхнє життя та погляди, як вони пережили окупацію, як відбудовують зруйновані помешкання та музеї, допомагають, волонтерять та служать в ЗСУ.

Дивіться усі серії проєкту «Відтінки України. Війна» у плейлисті на ютуб-каналі Першого: 

• Ляльки-вуду з Путіна і волонтерство для ЗСУ — історія Марини Федчик
• «До 24 лютого шили біле, після — чорне і хакі» — історія Маріна Гуралюка
• Мрія про повернення у Крим — історія Рустема Скибіна
• «Незалежно від національності, ми всі українці» — історія Гії Мімінашвілі
• «Не було такого бажання, щоб поїхати назавжди» — історія Рени Сафарової
• «Все, що відбувається, переживу разом з країною» — історія Ольги Кулаксиз
• Надали замок для переселенців і волонтерів — історія подружжя Бартошів
• Історія українського болгарина Іллі Златова у «Відтінках України. Війна»
• «Для мене Україна – це люди, які не хочуть війни» – історія Роїна Хуцидзе
• «Війна мене вразила, і тепер бачу себе у служінні» – історія Юрія Гандери

Читайте також: Життя країни — в телеефірах Суспільного. Яким був 2022 рік для регіональної команди

Розповіді про допомогу — проєкт «Двері»

Проєкт Координаційного центру мовлення національних меншин «Двері»  — зворушливі історії українців різного етнічного походження, які допомагають тим, хто рятується від війни. 

16 документальних історій про людей, життя яких змінила повномасштабна війна та про врятовані ними сім’ї. Як згуртувалися та волонтерять, як відчинили двері своїх домівок для переселенців — хай яку мають національну приналежність, мову, культуру та місце проживання, кожен із героїв проєкту своїми справами наближає спільну перемогу. Станом на зараз вийшло вже 10 серій проєкту: 

• Історія Марії Гартль, яка прихистила родину з Бахмута 
• Відкрив двері своєї церкви для переселенців з Маріуполя — історія пастора Георгія Підойми
• Відкрив «Двері» волонтерського хабу: історія Юліана Крицака
• «Тільки об’єднавшись разом, ми зможемо перемогти» — історія Елеонори Кулчар
• «Зрозуміла, що писати про фронт замало, – треба допомагати» – історія Олександри Корчинської
• «У мене постійно була думка: чим я можу бути корисною в цей час» – історія Наталі Чобан
• «Син питає: як може бути, що Батьківщина мами напала на мою?» — історія Фазиля Аскєрова
• Як монастир у Бучачі став домом для переселенців з різних міст України
• Організувала програму з іпотерапії для дітей-переселенців — історія волонтерки Едіти Жебей

Читайте також: Відкрив «Двері» для маріупольців: історія українського румуна — на Суспільному

Війна і толерантність — інтерв’ю з представниками нацспільнот та корінних народів «Межі»

Цикл інформаційно-аналітичних інтерв’ю «Межі» — про етнічну різноманітність України та згуртованість нацспільнот і корінних народів, які протистоять російській агресії. Герої проєкту — люди різної національності, з різною культурою та місцем проживання — на власному прикладі доводять, що лише толерантність може забезпечити перемогу України над росією. Героїнею першого випуску стала Постійна Представниця Президента України в АР Крим, українська кримськотатарська правозахисниця, громадська діячка, волонтерка Таміла Ташева.

Пошук візуального коду нації — проєкт Суспільного «Візуальний код-2»

Культурно-просвітницький тревел-проєкт було відзнято наприкінці 2021 року у шести українських містах. Ведучий другого сезону проєкту, український дизайнер Серж Смолін, протягом двох місяців подорожував країною та знайомився з майстрами з різним етнічним корінням, щоб в результаті перейняти їхній унікальний досвід, надихнутись традиціями та вбранням, яке має свої унікальні особливості й багаторічну історію, і відшукати візуальний код нації.

На початку лютого, після великої презентації проєкту на «Ukrainian Fashion Week-2022» вийшов перший епізод. У вересні «Візуальний код-2» повернувся на телеекрани Суспільного.

Всі епізоди проєкту — у нашій ютуб-добірці.

«Спільна мета» — інтерв’ю з угорцями Закарпаття та румунами Буковини

Цикл щотижневих інтерв’ю «Спільна мета» про виклики, проблеми й процеси, які відбуваються у житті угорської та румунської національних спільнот. Це спільний проєкт Суспільне Ужгород та Суспільне Чернівці з Координаційним центром мовлення національних меншин Суспільного. Кожен випуск складається з двох інтерв’ю з представниками різних інституцій, органів місцевої влади, громадянського суспільства.

«Голос болгар» — про життя етнічних болгар в умовах повномасштабної війни

Соціально-просвітницький проєкт болгарською мовою, над яким працює команда Суспільне Одеса. Цього року «Голос болгар» перезапустився. В оновленому проєкті продовжуємо розповідати історії життя українських болгар в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, інтерв’ю та репортажі про вимушених переселенців у Болгарії.

Цього року на XVII Всесвітній зустрічі болгарських медіа Благодійний фонд «13 століть Болгарія» відзначив нагородою керівницю проєкту й ведучу програми «Голос болгар» Анну Терзівець за внесок у поширення болгарської культури в Україні.

«Україна ззовні» — міжнародний пітчинг проєкту в Амстердамі

Документальний проєкт «Україна ззовні» (“Ukrainian from the outside”) —  єдиний український проєкт, який увійшов до міжнародної пітчингової сесії Європейської Мовної Спілки «EBU Documentaries Winter Edition 2022» в Амстердамі (Нідерланди). 

«Україна ззовні» — це проєкт про найбільшу міграційну кризу сучасного світу, яка виникла в Європі через повномасштабне вторгнення росії. На міжнародному фестивалі документального кіно IDFA в межах сесії «Особливий фокус: Україна та росія» команда Координаційного центру мовлення нацменшин Суспільного презентувала перед експертами ЄМС концепт виробництва медіапроєкту про українок, які руйнують стереотипи щодо біженців.

Репортажі про роль національних спільнот у війні з росією: 

• Від тероборони до ЗСУ: історія рома, який захищає Україну
• Волонтерська діяльність ромської громади на Закарпатті
• «Украли танк, украдемо і Путіна!»: роми і війна
• «Так, я ром, але роми також захищають свою Україну», — історія військового Віктора Ільчака
• Зі сцени на поле бою: історія угорки, яка служить в ЗСУ
• «Коли ми говорили угорською по раціях, у ворога, мабуть, був шок», — військовослужбовець Жолт Ладані
• «Я була у “ФСБ-шних” списках як терористка» — історія журналістки, яка пів року прожила в окупації
• «Евакуація з Мощуна була найскладнішою: ми розуміли, що там є ДРГ» — історія Гарніка Каранлгцяна
• Вів щоденник в блокадному Маріуполі – історія Андрія Луценка
• «Ми не тікаємо»: історія татарської родини Галімових, які через війну покинули дім
• «Собака з Бучі не покинула свого господаря після його загибелі: як волонтери рятували тварину» 
• Чоловік помер, коли у будинок влучив снаряд – історія переселенки з Волновахи
• Зі зруйнованого дому забрала сімейне фото для сина – історія гречанки з Маріуполя
• Історія нацгвардійця, який захищає Україну
• Перемога буде з нами. Історія нацгвардійця
• «Одна доля на двох» — історія Павла та Юлії, чиє життя початок війни поділив на “до” і “після”

Репортажі до Міжнародного дня пам’яті жертв нацистського голокосту ромів. Історії-спогади ромів з Одещини, які пережили Голокост: 

• «Били, знущалися, — ми все покинули і бігли» — спогади очевидиці, що вижила під час Голокосту ромів
• «Як ця війна почалася — я згадала все» — історія мешканки Одещини, яка пережила Голокост ромів

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного мовника. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.