Новини компанії

На Суспільному Мовленні відбувся шостий воркшоп у межах розробки концепції розмаїття, рівності та інклюзії. Цього разу відбулось обговорення тематичного блоку «ЛГБТІК+». Із зовнішніх експертів з цією темою працювала Тетяна Касьян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА», тренерка з питань розмаїття та інклюзії.

«В Україні, якщо вірити опитуванням, покращилася ситуація зі сприйняттям ЛГБТІК+ на суспільному рівні. Але також експерти ІМІ (Інститут масової інформації) фіксують, що з початку повномасштабного вторгнення медіа не вистачає систематичності у висвітленні прав людей та новин про ЛГБТІК+. Тема прав ЛГБТІК+ досі залишається нішевою та підіймається хвилеподібно, тож медіа важливо знаходити нові шляхи для створення контенту, який відображає різні потреби та досвід, і сприяти боротьбі з дискримінацією», — наголосила на важливості системного підходу у медіа Тетяна Касьян.

Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion), а відповідає за процес департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. 

Читайте також: Воркшопи з розмаїття: Суспільне розробляє нові стандарти для підтримки спільнот

Концепція включатиме шість основних тематичних блоків: національні спільноти, корінні народи та різні віросповідання, гендерну рівність, вікове розмаїття, ЛГБТІК+ спільноту, безбар’єрність (люди з інвалідністю, цифрова безбар’єрність тощо), а також спільнота ветеранів. Для кожної з цих тем створені робочі групи, до складу яких входять як внутрішні експерти та експертки — працівники та працівниці різних підрозділів, що були делеговані або самостійно виявили бажання долучитися, — так і зовнішні українські й міжнародні експерти. Робочі групи зосереджені на аналізі поточної ситуації, ґрунтовному вивченні тем, передбачених Концепцією, та розробці рекомендацій для їх впровадження.

Суспільне Мовлення вже провело воркшопи з усіх тематичних блоків у гібридному форматі — як офлайн, так і онлайн. Надалі команда Суспільного продовжуватиме створювати текстовий документ Концепції DEI, який стане основою для впровадження інклюзивних підходів на всіх рівнях діяльності.

Основні обговорені теми та поради з тематичного блоку «ЛГБТІК+»:

• використовуємо термін «ЛГБТІК+» як найбільш інклюзивний формат;
• уникаємо фрази «представник ЛГБТІК+-спільноти», натомість говорімо «людина з числа ЛГБТІК+», або зазначаємо конкретну організацію.
• уникати створення «гетто» через формулювання (наприклад, «ЛГБТІК+-серіал»);
• розповідати про ЛГБТІК+ через призму інтерсекційності (наприклад, як військових або ветеранів);
• формувати контент за участі союзників і популяризувати ідеї союзництва.
• прописати механізм реагування на гомофобію (звільнення, публічне вибачення тощо);
• звертати увагу на коректність мови під час співбесід та внутрішньої комунікації.

«В спортивній тематиці поки важко репрезентувати голоси ЛГБТІК+ в нашому контенті, адже немає людей, які готові говорити про це відкрито, принаймні в українському середовищі. Тому ми висвітлюємо на прикладі світових інфоприводів. Звичайно, хотілося б, щоб було більше способів розповідати про ЛГБТІК+ в українському спорті та розвінчувати стереотипи в кожній сфері суспільного життя», — поділилася спостереженнями Катерина Макаревська, спортивна журналістка Суспільного Мовлення.

Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, наголошує: «Тема ЛГБТІК+ є важливою складовою нашої роботи над Концепцією розмаїття, рівності та інклюзії. Контент не лише має відображати розмаїття, а й допомагати суспільству ставати відкритішим і толерантнішим. І ця тема має бути присутньою у контенті для різної аудиторії, особливо у дитячих і підліткових програмах, адже розуміння і прийняття починаються з раннього віку. Водночас важливо долати стереотипи та упередження всередині команд. Медіа мають ставати простором для рівності, де кожен голос звучить, а дискримінації не має місця».

Читайте також: Інклюзія та цифрова безбарʼєрність у межах концепції DEI на Суспільному Мовленні

«Щоб долати стереотипи, упередження та можливі страхи стосовно ЛГБТІК+, а також будь-якої іншої “інакшості”, наприклад, раси, статі, етнічності, важливо дослідити, який їх корінь і звідки вони зʼявилися в суспільстві. Багато стереотипів прийшли до нас із нашого радянського минулого, тому потрібно шукати джерела їх походження та розробляти методи, як їх мʼяко долати. В щоденному спілкуванні чи роботі, будь-які ознаки, відмінності чи особливості не мають впливати на звичайне людське спілкування чи ділові стосунки, а дискримінація за будь-якими ознаками є неприпустимою», — зазначив Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Читайте також: Як Суспільне формує концепцію роботи з національними спільнотами та корінними народами

Суспільне системно створює контент про ЛГБТІК+ людей та інші соціальні групи, що сприяє кращому розумінню, прийняттю та інтеграції різноманіття в українському суспільстві. Зокрема вже створені такі проєкти:

• «Ілюзія рівності» — документальний проєкт, у якому герої розповідають свої болісні історії щоденної боротьби за базові права людини. Стрічку створив департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного. У проєкті «Ілюзія рівності» ЛГБТК(ІА+)-пари та їхні партнери розповідають свої життєві історії: про роботу та службу в ЗСУ, кохання і втрати, страхи й нерозуміння. Ці почуття знайомі кожному, та не всі мають можливість виявляти їх відкрито.

Документальний проєкт «Ілюзія рівності» реалізовано командою Координаційного мовлення національних спільнот та проєктів з розмаїття Суспільного Мовлення за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключно відповідальністю АТ «НСТУ» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

• Документальний проєкт Суспільного «Видимі» — 10 історій жінок-лідерок, військових ЛГБТІК+ та представників і представниць квір-спільноти. Життя героїв фільмів змінилося під час повномасштабного вторгнення, вони не сидять склавши руки, а виборюють право жити у вільній і демократичній державі. Вони не лише борються за свої права, за можливість бути почутими, а й волонтерять, підтримують ветеранські ініціативи, документують воєнні злочини та наближають перемогу кожен на своєму місці. 

Проєкт «Видимі» було створено креативним відеопродакшеном «Cofounder» на замовлення Суспільного у партнерстві з BBC Media Action. Ця ініціатива є частиною програми «Сприяння рівності та протидія дискримінації», яка реалізується Національним Демократичним Інститутом за фінансової підтримки Швеції.

• Документальний проєкт Суспільного «Так, я жінка» — серія з п’яти історій про жінок-лідерок під час війни. Кожна з них прокинулася на війні не за власним бажанням. Але кожна з них обрала протистояти. Військова, яку не пускають на фронт; лікарка, яка не боїться замінованих полів; вчителька, яка залишила роботу з дітьми, аби боронити їхнє життя на передовій; директорка реабілітаційного центру, яка бореться за рівноправне суспільство; і голова громади, яка здійснила революцію у своїй спільноті. 

Спецпроєкт «Так, я жінка» створений кінокомпанією «Добранічфільм» на замовлення Суспільного Мовлення за підтримки BBC Media Action та фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Погляди, висловлені у відео, є відповідальністю авторів і можуть не відображати офіційної політики Міністерства міжнародних справ Канади.

Читайте також: Вікове розмаїття: чому різні покоління — це сила компанії

Цього року Суспільне Мовлення долучилося до інформування про Pride Month: Усі різні — усі рівні, використовуючи одразу кілька символічних та видимих способів інформування про ініціативу. З 25 по 30 червня логотип компанії на всіх диджитал-платформах і сайтах радіо було змінено на кольори райдужного прапора. Також 25 червня цей логотип зʼявився на всіх телеканалах Суспільного. Також у цей день на офісній будівлі Суспільного за адресою Хрещатик, 26 було вивішено прапор ЛГБТК+ як знак солідарності та поваги до прав людини й розмаїття, а 27 червня на Суспільному відбувся тренінг на тему: «Повага та рівність: Знайомство з ЛГБТІК+ людьми».

Тетяна нагадала про важливість психологічної підтримки для колективу: «У “Точці опори” є можливість отримати консультації ЛГБТІК+-френдлі психолога. Цей інструмент може бути корисним для підтримки команди та формування безпечного робочого середовища».

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.