Новини компанії

Третій рік поспіль на початку лютого парламентарі відвідують Суспільне Мовлення, аби на власні очі побачити, як просувається одна з найважливіших євроінтеграційних реформ. Минулі роки нарікали на недофінансування, цьогоріч будували плани на майбутнє. Спільне виїзне засідання комітету ВР з питань свободи слова і підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики запропонували зробити традицією.

Перше спільне фото зробили біля пересувної телевізійної станції (ПТС), яку у серпні 2024 року Суспільне отримало від уряду Японії через співпрацю з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA). Натепер це обладнання є унікальним для України та відкриває нові можливості для власного виробництва.

ПТС на 14 камер вже забезпечила виробництво Суспільним Дитячого Євробачення і трансляції чемпіонату України з біатлону, який відбувся наприкінці грудня 2024 року в селі Сянки Львівської області.

«Розвиток такої складної структури, як національний суспільний мовник, — це не справа швидких перемог і злетів. Це кропітка щоденна праця. Це крок від одного досягнення до іншого, — наголосив голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. — І, я вважаю, що Суспільне увесь 2024 рік саме таку роботу і демонструвало».

Найбільші сподівання представники влади покладають на внесок Суспільного в інформаційну безпеку і протидію російській інформаційній агресії як в Україні, так і за кордоном. Голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук відзначила унікальний досвід Суспільного Мовлення і його здобутки.

«Український Суспільний мовник — це те суспільне мовлення, яким воно має бути під час війни. І дуже добре, що є ваша міжнародна співпраця, не тільки щодо передачі контенту європейським колегам. Брати участь у спільних засіданнях органів ЄМС — це теж важливо», — сказала народна депутатка й подякувала працівникам Суспільного з усіх куточків України.

Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відзначив, що роль Суспільного у протидії інформаційним атакам, зокрема у боротьбі з ворожими наративами, є ключовою, адже в Україні критично бракує верифікованих медіа, які можуть перекривати потік пропаганди та дезінформації, і якраз Суспільне ефективно працює в цьому напрямку як джерело перевірених даних. Парламентар подякував мовнику за внесок в інформаційну безпеку за кордоном.

«Ті документальні фільми, які перекладаються англійською та іншими мовами, розповідаючи про реальні злочини країни-агресора у намаганні знищити взагалі сприйняття України за кордоном, це дуже дорого коштує. Звісно, хочеться і більше, і глибше, але це питання до нас, щоб знайти на це ресурси», — сказав Ярослав Юрчишин.

Документальні проєкти мовника були окремою темою для обговорення на засіданні. Присутній заступник міністра культури і стратегічних комунікацій Андрій Наджос запропонував співпрацю щодо показів такого контенту за кордоном для дипломатичних і громадських кіл.

«Ми вирішили цього року скласти мапу великих міжнародних подій, і вважаємо, що коли, наприклад, відбувається Мюнхенська безпекова конференція або інші міжнародні події, можна їх поєднувати з такими важливими івентами, як показ документальних фільмів. Мені здається, що це буде елемент культурної дипломатії і такий в позитивному сенсі “тиск” на міжнародних партнерів, щоб ми отримали результати, які важливі для країни», — наголосив Андрій Наджос. Водночас він подякував мовнику за незаангажованість і незалежність від зовнішнього впливу, на яких торік наголошували представники Євросоюзу, високо оцінивши також просвітницьку діяльність мовника для українського суспільства.

Особливої уваги, на думку урядовця, заслуговують спільні проєкти, зокрема, проєкт «Репортер» — ініціатива з підтримки талановитих учнів та участь Суспільного мовника в рамках безпекових угод.

Протидію ворожій пропаганді назвав одним із напрямів співпраці держави й Суспільного мовника Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко: «Один із найголовніших напрямів співпраці державних інституцій та Суспільної телерадіокомпанії — це подальше відновлення і розширення мовлення на прикордонних, прифронтових і деокупованих територіях з метою протидії ворожій пропаганді, — зазначив він. — Завдяки спільним заходам з початку повномасштабного вторгнення було відновлене радіомовлення в середньохвильовому діапазоні. Це дозволило забезпечити найбільше покриття сигналом Українського Радіо значної території України, в тому числі тимчасово окупованої території АР Крим».

Олег Наливайко доповів, що у 2025 році Суспільне передбачило видатки на закупівлю послуг Концерну РРТ з трансляції програм Українського Радіо в СХ-діапазоні. Крім того, Держкомтелерадіо під час війни став бенефіціаром 4-х проєктів міжнародної технічної допомоги, реципієнтом яких є, зокрема, Суспільний мовник.

Голови наглядової ради та правління Світлана Остапа й Микола Чернотицький нагадали про інші здобутки Суспільного за минулий рік і поділилися планами на майбутнє. Соціально важливий контент був і залишатиметься пріоритетом для компанії.

«2024 року Суспільне робило все можливе, щоб бути максимально корисним для українського суспільства, української держави протягом третього року повномасштабної війни і вийшло на передову інформаційної боротьби з ворогом», — наголосила Світлана Остапа.

«Зокрема варто зазначити такі знакові для Суспільного події: святкування сторіччя Українського Радіо, запуск ефірів власної частини інформаційного марафону та велике інтерв’ю президента України Володимира Зеленського, яке дивились мільйони глядачів як в Україні, так і за її межами», — додала вона.

У планах на 2025 рік — залучити понад 50 нових кореспондентів у регіонах, спільно з навчальною платформою «Прометеус» дати старт навчальному курсу з журналістики — розказав Микола Чернотицький. Крім того, завдяки донорам будуть продовжуватись мистецькі конкурси. Зокрема наразі триває пошук регіональних команд — Суспільне оголосило мистецькі конкурси на створення розслідувань на екологічну тематику в шести регіонах за підтримки Шведської агенції з міжнародного розвитку (SIDA). Граничний ліміт фінансування одного проєкту сукупно становить 1 163 092,00 грн, термін реалізації — до 31.10.2025.

«Серед ключових нових документальних проєктів Суспільного у 2025 році заплановано вихід фільмів “Репресована коляда: від вертепу до таборів”, “Справа артиста. Сергій Лифар”, “Завтрашній день” — про Юрія Шевельова; “Шептицький”, “Миротворчі місії”, “Всесвіт Гніздовського”, а також третій сезон мультфільму “Тото”. Також наприкінці 2025 року Суспільне презентує фільм «Соняхи» (Sunflowers), створений у копродукції з британською компанією Worldmark Films, про підготовку українських спортсменів до Олімпіади. Крім того, відбудеться запуск мобільного застосунку “Бробакс”. Також ми готуємось і до відзначення 60-річчя Радіо Промінь», — повідомив голова правління Суспільного.

Контент Суспільного Мовлення для найменших глядачів став ще однією темою для обговорення. Голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк подякувала колективу Суспільного за дитячий контент: «Ми багато чули від різних мовників про те, що дуже важко визначити, як говорити з дітьми, що́ говорити, що все виходить фальшиво. На одній з таких наших спільних розмов саме Суспільне запропонувало своє бачення і свій хід, як говорити з дітьми. І він був дуже цікавий».

Нардеп Олександр Санченко відзначив розширення дитячого контенту. На його думку, важливо і далі тримати такий курс, бо, на жаль, українські діти часто потрапляють під російський вплив у соціальних мережах.

А перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич висловила побажання пріоритизувати висвітлення для дітей ветеранської тематики. Адже важливо, щоб нове покоління, що зростає, змалечку чуло історії про захисників України, розуміло їхній подвиг і внесок у майбутнє держави.

Микола Княжицький, який теж входить до складу підкомітету, запропонував рухатися ще й в інших напрямках: «На мою думку, настав час створювати художній контент, зокрема ігрове кіно та постановки класики. Те, що ви робите, відповідає стандартам, є незалежним. Ми всі це бережемо і будемо берегти. Звичайно, хотілося б бачити спалахи великих суспільних обговорень — не обов’язково внутрішніх конфліктів, не політичних сварок чи кон’юнктури, а більшої експертності, яка б ставала явищем», — додав він.

«Щороку Суспільне дає додаткові аргументи, що його варто підтримувати», — сказав ще один парламентар Володимир В’ятрович. Він зазначив, що 2025 рік буде важким для всієї медіасфери, але якраз Суспільне може продемонструвати власним прикладом, що та «фінансова подушка», яку держава надає йому, дає можливість втриматись на плаву та працювати якісно, і тому державна гарантія має бути.

Тема державного фінансування Суспільного стояла вже не так гостро, як в попередні роки. На 2025 рік Держбюджет виділив мовнику 2 175 000 млн грн, це більше на 325 015 млн грн (17%) порівняно з 2024 роком. Це дасть змогу встояти інституційно та не скорочувати активи.

Підсумовуючи обговорення, голова комітету Микита Потураєв нагадав свою ж цитату, сказану ще до початку повномасштабного вторгнення: «Все, що держава має робити з Суспільним, — давати гроші й не чіпати руками». Під час великої війни, за його словами, стало очевидно, що така стратегія виявилася правильною: «Суспільний мовник довів свою спроможність за всі ці роки. Завдяки тому, що держава не повністю, але значною мірою виконала у воєнний час свої фінансові зобов’язання, навіть за таких форс-мажорних та екстремальних обставин Суспільне виконує свою роботу і робить це якісно, аби задовольняти вимоги суспільства і відповідати найкращим стандартам журналістики», — наголосив нардеп.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Фото: Анастасія Мантач та Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення