Новини компанії

На Суспільному Мовленні пройшов третій воркшоп у межах розробки концепції розмаїття, рівності та інклюзії. Цього разу відбулось обговорення тематичного блоку «Безбар’єрність». Серед зовнішніх експерток та експертів були присутні: Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, Ніна Мацюк, експертка з питань інклюзивності та безбар’єрності в ГО «Безбар’єрність», та Дмитро Попов, директор лабораторії цифрової доступності. 

Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion — міжнародний термін), а відповідає за процес департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Вже проведено три воркшопи у гібридному форматі — як офлайн, так і онлайн.

Читайте також: Воркшопи з розмаїття: Суспільне розробляє нові стандарти для підтримки спільнот 

Концепція включатиме шість основних тематичних блоків: національні спільноти, корінні народи та різні віросповідання, гендерну рівність, вікове розмаїття, ЛГБТІК+ спільноту, безбар’єрність (люди з інвалідністю, цифрова безбар’єрність тощо), а також спільнота ветеранів. Для кожної з цих тем створені робочі групи, до складу яких входять як внутрішні експерти та експертки — працівники та працівниці різних підрозділів, що були делеговані або самостійно виявили бажання долучитися, — так і зовнішні українські й міжнародні експерти. Робочі групи зосереджені на аналізі поточної ситуації, ґрунтовному вивченні тем, передбачених Концепцією, та розробці рекомендацій для їх впровадження.

Під час воркшопу обговорювали багаторівневість понять інклюзії та безбар’єрності, а також визначали зміни, необхідні для того, щоб ці ідеї стали новою суспільною нормою, а не залишалися лише теоретичними термінами.

«Інклюзія має два виміри, — зазначила Тетяна Ломакіна. — Перший — це коли інклюзія є процесом включення кожної людини до соціуму, який враховує, що кожна людина може потребувати більших адаптацій, ніж універсальні. Другий вимір — це про відчуття, коли людина відчуває, що її потреби помічають, чують та поважають».

Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента України з питань безбар’єрності

Ніна Мацюк наголосила, що інклюзія не обмежується лише поняттям інвалідності: «Інклюзія часто трактується як інвалідність, хоча це не так. Інклюзія і безбар’єрність стосуються всіх людей. Адже кожна людина протягом життя може перебувати у соціальному виключенні, як і кожна людина може зіштовхнутися з відсутністю доступності у різних сферах соціального життя, саме під свої потреби. Тому безбар'єрність — це нова суспільна норма і значно ширше поняття, яке не варто звужувати тільки до безбарʼєрного простору, а говорити про безбарʼєрне середовище загалом».

Дмитро Попов, директор лабораторії цифрової доступності, зауважив: «Забезпечення цифрової безбарʼєрності — це не тільки про людей з інвалідністю, а значно ширше поняття. Якщо немає доступності, то ми не можемо говорити про безбарʼєрність. Наприклад зараз бізнеси почали пропонувати так звані інклюзивні послуги, зокрема інклюзивне таксі, але часто сам застосунок не доступний для незрячих людей. Цифрова безбарʼєрність — це коли кожна людина, без виключень, може скористатись послугою без сторонньої допомоги». 

Також обговорювали:

• підходи до впровадження безбар'єрності та інклюзивності в медіа;
• відмінності між поняттями доступності, безбар'єрності та інклюзії;
• важливість створення контенту для дітей та людей старшого віку з різними потребами, зокрема з урахуванням жестової мови та аудіодескрипції;
• створення робочого середовища для працівників із різними станами здоров’я та життєвими обставинами;
• актуальні виклики та практичні підходи в медіаконтенті й робочих процесах для людей з нейрорізноманіттям;
• плани з розробки та впровадження політик, які сприятимуть економічній незалежності та інклюзивності в суспільстві;
• важливість забезпечення цифрової безбар’єрності.

«Ми, як виробники контенту, часто говоримо про збільшення аудиторії, щоб розширити вплив нашого контенту. Тому пріоритетним напрямом для нас є створення цифрової безбарʼєрності, щоб люди з порушенням зору та слуху мали доступ до нашого продукту й ставали користувачами наших цифрових ресурсів», — підсумувала Анастасія Гудима.

Ця зустріч стала важливим кроком у розробці концепції DEI на Суспільному. Реалізація її принципів у майбутньому сприятиме доступності контенту й створенню середовища, де кожна людина почуватиметься залученою та ціною. У грудні в команди заплановані зустрічі з тематики вікового розмаїття та ЛГБТІК+ за участі зовнішньої експертки Тетяни Касьян, керівниці ГО «Точка опори ЮА». А також зустрічі щодо питання національних спільнот та корінних народів за участі Ігоря Розкладая, заступника директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Дарії Карякіної, культурної дипломатки, та Андрія Куликова, журналіста і голови правління ГО «Громадське радіо».

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.