Новини компанії

На Суспільному Мовленні відбувся п’ятий воркшоп у межах розробки концепції розмаїття, рівності та інклюзії, присвячений тематичному блоку «Вікове розмаїття». За опрацювання цієї тематики серед зовнішніх експертів та експерток, залучених до розробки Концепції, відповідала Тетяна Касьян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА» і тренерка з питань розмаїття та інклюзії.

Напередодні воркшопу відбулася загальна зустріч із залученими експертами, на якій кожен мав змогу висловити свої думки, пропозиції та ідеї щодо вікового розмаїття. Ці обговорення стали основою для глибшого аналізу теми під час воркшопу.

Вікове розмаїття — це важливий аспект, який впливає як на внутрішні процеси компанії, так і на якість контенту, який вона створює. Дотримання принципів вікового розмаїття допомагає підтримувати продуктивність команди та глибше розуміти потреби й інтереси своєї аудиторії.

Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion), а відповідає за процес департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Вже проведено воркшопи з тем гендерної рівності, ветеранської спільноти, безбар’єрності, національних спільнот та корінних народів у гібридному форматі — як офлайн, так і онлайн.

Читайте також: Воркшопи з розмаїття: Суспільне розробляє нові стандарти для підтримки спільнот

Концепція включатиме шість основних тематичних блоків: національні спільноти, корінні народи та різні віросповідання, гендерну рівність, вікове розмаїття, ЛГБТІК+ людей, безбар’єрність (люди з інвалідністю, цифрова безбар’єрність тощо), а також спільнота ветеранів. Для кожної з цих тем створені робочі групи, до складу яких входять як внутрішні експерти та експертки — працівники та працівниці різних підрозділів, що були делеговані або самостійно виявили бажання долучитися, — так і зовнішні українські й міжнародні експерти. Робочі групи зосереджені на аналізі поточної ситуації, ґрунтовному вивченні тем, передбачених Концепцією, та розробці рекомендацій для їх впровадження.

Під час воркшопу з вікового розмаїття було виділено дві вразливі категорії: молодь і люди старшого віку. Обидві групи стикаються з дискримінацією, але її наслідки можуть бути різними. Наприклад, спостерігається тенденція, що жінки в старшому віці більше потерпають від упереджень як у контенті, так і на інституційному рівні.

Тетяна Касьян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА», тренерка з питань розмаїття та інклюзії, нагадала про важливість розуміння термінології та законодавчих засад вікового розмаїття: «Вікове розмаїття або різноманіття — це термін, який використовується для опису різниці у віці в різних групах, організаціях, компаніях, суспільстві. В нас є визначений термін того, що вважається дискримінацією за віком. Це закріплено в Законі України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні". Також дискримінація за віком згадується в Кодексі законів про працю.

Тенденція така, що роботодавці, розроблюючи свої стратегії інклюзії, найменше приділяють увагу віку. Але ж це та ознака, яка стосується нас всіх. І враховуючи стратегію демографічного розвитку України, економічну кризу, а також старіння населення, роботодавцям потрібно працювати з віковим розмаїттям, а медіа — руйнувати вікові стереотипи».

«Я працюю з темою спорту й у нас є потреба надолужити нестачу молоді, особливо дівчат, у сфері спортивної журналістики. Адже до певного часу спорт висвітлювали переважно чоловіки, і жінок не хотіли брати на ці посади, — поділилась Катерина Макаревська, спортивна журналістка Суспільного Мовлення. — Тому я дуже зраділа, коли цього року практикантка залишилася у нас на довше і дуже зацікавилась можливістю спробувати різні види роботи».

Під час обговорення вікового розмаїття виникло питання, як класифікувати вікові категорії, зокрема молодь та людей старшого віку. Тетяна аналізувала різні джерела, зокрема рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародні конвенції.

ООН та ВООЗ пропонують такі категорії віку:

• Молодь: від 15 до 24 років.
• Підлітки: від 10 до 19 років.
• Діти: до 18 років.

«При цьому вони окремо виділяють категорію підлітків. Це те, що англійською мовою звучить, як adolescents — від 10 до 19 років. При цьому ж вони виділяють категорію дітей до 18 років. Тобто воно всюди перетинається. В українському законодавстві межі визначені інакше. Згідно із законом, молоддю вважаються особи віком від 14 до 35 років», — зазначила Тетяна.

Ще одне важливе питання — розрив поколінь. Учасники обговорення зауважили, що старші експерти іноді транслюють застарілі цінності, які не відповідають сучасному баченню. Натомість із молоддю часто легше працювати, адже вони швидше адаптуються до нових форматів і викликів. Тому важливо шукати способи регулярно залучати до роботи різні думки та підходи — через інтерв’ю, текстові формати тощо.

Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, зазначає: «Створюючи контент, ми повинні враховувати інтереси та потреби людей різного віку. Водночас залучення експертів та експерток різного віку вимагає уважного підходу, адже важливо, щоб їхні позиції та цінності відповідали сучасним викликам і потребам аудиторії. Йдеться не лише про вікову приналежність, а й про інтерсекційність — поєднання різних чинників, які формують унікальний досвід і погляди кожної людини. Наше завдання — створювати контент, який буде актуальним і важливим для всіх, незалежно від віку чи життєвих обставин».

Читайте також: Інклюзія та цифрова безбарʼєрність у межах концепції DEI на Суспільному Мовленні

«Вимоги до посад, які передбачають певні вікові обмеження, насправді стосуються не стільки віку, скільки прихованої дискримінації за досвідом, — зазначила Марія Фрей, членкиня правління Суспільного, відповідальна за новини та регіональне мовлення. — Адже досвід часто вимірюється роками або управлінськими посадами, згідно з класифікаторами, які встановлюють вимоги — наприклад, три чи п’ять років управлінського досвіду. Це важливе зауваження, яке нам треба опрацювати. Адже такі підходи самі по собі можуть бути дискримінаційними».

Читайте також: Як Суспільне формує концепцію роботи з національними спільнотами та корінними народами

Загальні рекомендації з воркшопу:

1. Подолання стереотипів. Слід уникати зображення старшого віку крізь призму стереотипів, зокрема називати людей бабусями чи дідусями без підтвердження їхнього статусу. Також не варто наголошувати на віці, якщо це не є критично важливим для контексту (наприклад, «67-річний водій збив людину»).

2. Зміна лексики. Компаніям варто створити внутрішній словник комунікації, який допоможе уникати упереджених формулювань.

3. Нормалізація старшого віку. Важливо зображати людей старшого віку як активних і різносторонніх героїв матеріалів. Їх можна залучати до обговорення тем, які зазвичай коментує молодь, а також урізноманітнювати склад ведучих чи облич компанії.

4. Гендерна рівність. Оскільки жінки більше потерпають від вікової дискримінації, необхідно зосередити увагу на рівноправному представленні чоловіків і жінок різного віку.

5. Уникати слів, які підкреслюють упередження. Використання формулювань на кшталт «попри те, що він старшого віку, йому вдалося…» створює упереджене враження про можливості людей старшого віку. Важливо будувати нейтральні та позитивні конструкції, які не наголошують на віці як на перешкоді чи досягненні.

Христина Стебельська, менеджерка управління розвитку корпоративної культури Суспільного Мовлення, зауважила: «У Суспільного є аудиторія старшого віку і з нею треба розмовляти тими символами й тою логікою, які властиві цьому поколінню. І цю аудиторію не варто розглядати, як бабусь та дідусів, які займаються тільки онуками та хатніми справами. Це люди, які в минулому керували підприємствами, створювали проєкти і мають великий досвід та ґрунтовну експертизу з багатьох соціальних питань». 

На Суспільному систематично відбувається обмін між поколіннями під час навчальної програми магістрів Національного університету ім. Бориса Грінченка «Суспільне мовлення в сучасному медіапросторі». До обміну досвідом запрошені практики-фахівці різних підрозділів та поколінь: дирекція інформаційного мовлення, дирекція Українського радіо, дирекція цифрових платформ (диджитал), редакція розслідування (документалісти). Лекції та практичні заняття проводять і члени наглядової ради, і журналісти, які працюють в зоні бойових дій. Також суспільне працює й зі студентами-журналістами, богословами у Львові — в Українському Католицькому Університеті (УКУ).

Якщо ж говорити про контент, за приклад може слугувати документальний фільм про ромську молодь з різних соціальних прошарків «Невидима правда». 

Також на ютуб-платформі є проєкт Суспільного «Слей шоу». Його цільовою є українська молодь, яка шукає для себе нові аргументи у складних соціальних питаннях, рефлексує, поважає рівні права та хоче жити у справедливому демократичному суспільстві. Один із випусків був повністю присвячений віковій дискримінації. 

«Вікове розмаїття — це тема, яка стосується кожного з нас. Вікова дискримінація часто залишається прихованою та недооціненою, але саме вона створює бар’єри, які заважають розвитку та взаєморозумінню. Як медіа, ми прагнемо враховувати досвід і знання представників усіх поколінь, щоб через наш контент долати ці бар’єри та сприяти відкритості й взаємній повазі між різними людьми», — зазначила Анастасія Гудима.

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.