Грудень 13, 2024
Як Суспільне формує концепцію роботи з національними спільнотами та корінними народами
На Суспільному Мовленні відбувся ще один воркшоп у межах розробки концепції розмаїття, рівності та інклюзії. Цього разу обговорювали тематичний блок «Національні спільноти та корінні народи». Серед зовнішніх експерток та експертів були присутні: Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ); Дарія Карякіна, культурна дипломатка, та Андрій Куликов, журналіст і голова правління ГО «Громадське радіо».
Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion), і відповідає за цей процес департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. Вже проведено воркшопи з тем гендерної рівності, ветеранської спільноти та безбар’єрності у гібридному форматі — як офлайн, так і онлайн.
Читайте також: Воркшопи з розмаїття: Суспільне розробляє нові стандарти для підтримки спільнот
Концепція включатиме шість основних тематичних блоків: національні спільноти, корінні народи та різні віросповідання, гендерна рівність, вікове розмаїття, ЛГБТІК+-спільнота, безбар’єрність (люди з інвалідністю, цифрова безбар’єрність тощо), а також спільнота ветеранів. Для кожної з цих тем створені робочі групи, до складу яких входять як внутрішні експерти й експертки — працівники та працівниці різних підрозділів, що були делеговані або самостійно виявили бажання долучитися, — так і зовнішні українські й міжнародні експерти. Робочі групи зосереджені на аналізі поточної ситуації, ґрунтовному вивченні тем, передбачених Концепцією, та розробці рекомендацій для їх впровадження.
Під час четвертої зустрічі обговорили:
- важливість створення доступної експертної бази із представників різних нацспільнот і корінних народів для співпраці в медіа та дослідницьких проєктах;
- збільшення видимості контенту мовами національних спільнот, а також українською мовою про ці спільноти в онлайн-платформах;
- інтеграцію просвітницьких елементів, що допоможуть ширшій аудиторії краще розуміти багатокультурність України;
- значущість звучання різних мов як приклад культурного діалогу між представниками різних народів, які живуть в Україні;
- питання перекладу жестовою мовою контенту про та для нацспільнот;
- забезпечення опції перемикання мови на платформах, що допоможе споживачам контенту;
- залучення спільнот до створення контенту з урахуванням їхнього досвіду;
- збір інформації (добровільний) про етнічну приналежність працівників, аби забезпечити реальну репрезентацію в команді.
Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), презентував аналітичну записку для цілей та ініціатив розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного Мовлення. Так Ігор зазначив: «Суспільне створено для того, щоб захищати й представляти інтереси тих, кого держава з різних причин не може підтримати. Ми маємо бути тим самим промінчиком світла в суспільстві».
«У тексті закону про Суспільне немає згадки про корінні народи, бо він ухвалювався у 2014–2015 роках, а закон про корінні народи з’явився лише у 2021 році. Ці терміни потрібно узгоджувати, це важливий крок вперед, — додав Ігор. — Українська Конституція дуже чітко говорить: усі громадяни, незалежно від етнічного походження, мають рівні права. І це той принцип, який держава повинна забезпечувати у всіх сферах».
Нагадаємо, що департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення ще з 2019 року створює програми різних форматів мовами національних спільнот, щоб сприяти збереженню, оптимізації міжкультурної комунікації та взаємодії багатокультурних громад. Департамент знайомить із культурами цих громад, створює, розвиває й поширює контент про національні спільноти та корінні народи України. Це особливо важливо в контексті євроінтеграційних процесів, коли Україна прагне стати частиною об’єднаної Європи, де повага до розмаїття є фундаментальною цінністю. Ми підкреслюємо наше об’єднання навколо різноманіття вільної країни, протиставляючи його агресивним діям держави-окупанта, яка намагається знищити національну ідентичність.
Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке системно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською.
Читайте також: Інклюзія та цифрова безбарʼєрність у межах концепції DEI на Суспільному Мовленні
«З війною ставлення до певних національних спільнот змінилося, — зазначила Дарія Карякіна, культурна дипломатка. — Представники нацспільнот кажуть, що відчувають прояви упередженості, хоча не дають для цього жодних підстав. Це для них новий і досить болючий досвід».
Андрій Куликов, журналіст і голова правління ГО «Громадське радіо», підкреслив: «Питання національності — це насправді питання вашої самоідентифікації, так само як і питання українства або неукраїнства. Це завжди питання свідомості та самоусвідомлення кожного».
Ці зустрічі стають частиною розробки Концепції DEI на Суспільному, що має на меті забезпечити кращу представленість культурного розмаїття України в медійному просторі. «Цей документ буде доступним для всіх медіа, щоб кожен зміг адаптувати його для своїх потреб», — зазначає Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. На подальших двох воркшопах обговорять блок з тематики вікового розмаїття та ЛГБТІК+-спільноти.
Суспільне виготовляє контент мовами національних спільнот та корінних народів:
- Румунська мова: програми «Acasă la români» та «Obiectiv comun» та новини на радіо.
- Угорська мова: програма «Слово угорською» та новини на радіо.
- Німецька мова: програма «Mit eigenen Augen».
- Ромська мова: програма «Романо Джівіпен».
- Словацька мова: новини на радіо.
- Болгарська мова: програма «Гласът на българите» та новини на радіо.
- Гагаузька мова: новини на радіо.
- Кримськотатарська мова: контент, створений платформою «Суспільне Крим», включає новини та інформаційні програми кримськотатарською мовою.
Детальніше про проєкти мовами нацспільнот і де їх можна переглянути — дивіться за посиланням.
Суспільне також активно створює контент про національні спільноти та інші групи населення українською мовою. Це дозволяє аудиторії краще розуміти й інтегруватися в культурне розмаїття України:
-
«Мій Крим» — документальний проєкт, який на прикладі трьох історій представників корінних народів України — киримли, кримчаків і караїмів — ілюструє факти вкраденої росіянами в різні роки мультикультурності.
-
«Таким мене зробила війна» — документальний фільм про військового ромського походження та його досвід повернення в цивільне життя.
-
«Невидима правда» — документальний фільм про ромську молодь з різних соціальних прошарків.
-
«Відтінки України» та «Відтінки України. Війна» — цикл із 42-х документальних відеоісторій про національні спільноти та корінні народи.
- «Межі» — цикл інтерв’ю з українцями різного етнічного походження, які разом з ведучою обговорюють прийняття різності у суспільстві як запоруку перемоги України.
-
Проєкт «Made in Одещина» — знайомить глядачів з професіями та кухнею національних спільнот Одещини.
Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.