Новини компанії

Директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення Анастасія Гудима поспілкувалась із виданням WoMo, у якому розповіла, чому важливо говорити про безбар'єрність, гендерну рівність та розмаїття на всіх рівнях. Вона пояснила, як змінювати суспільні наративи, протистояти упередженню та які медійні об’єкти допомагають рухатися вперед.

Нижче подаємо скорочену версію матеріалу.

— Як ви вважаєте, чому важливо висвітлювати табуйовані теми? Чи зустрічаєте ви спротив, коли намагаєтесь впроваджувати такі проєкти? Якщо так, то як ви долаєте цей спротив.

— Тематика рівності, розмаїття та інклюзії не є чимось табуйованим. Це не виняток, а реальність, у якій ми всі живемо. Проблема не в тому, що про ці теми не можна говорити, а в тому, що часто їх намагаються маргіналізувати, витіснити на периферію суспільної уваги. Натомість ми переконані: якщо щось існує в житті людей, воно має бути представлене і в медіа.

На Суспільному ми не створюємо окремих «кутків» для тем національних спільнот, безбар’єрності, гендерної рівності чи інших важливих питань. Ми інтегруємо їх у всі наші платформи, аби вони не були «чужими». Наша мета — зробити ці теми природною частиною загального інформаційного простору. Саме тому ми працюємо з телебаченням, цифровими платформами, радіо та соцмережами, щоб охопити якомога ширше коло людей.

Спротив є — і зовні, і часом всередині компанії. Аудиторія нерідко реагує негативно через стереотипи або недостатню обізнаність. Усередині нашого медіа також існує певна стигма, адже Суспільне — це зріз українського суспільства, понад 3500 людей із різним досвідом і поглядами. Але ми не уникаємо цієї стигми, ми з нею працюємо. Думаю, поступова просвіта — наш головний інструмент.

— Чи відчуваєте ви прогрес у суспільстві у питаннях гендерної рівності та інклюзії? Які події чи ініціативи сприяли цьому розвитку?

— Прогрес у питаннях гендерної рівності та інклюзії помітний, хоча він не завжди відбувається лінійно. Серед ключових змін — зростання кількості ініціатив, які ставлять у центр уваги питання різноманіття, а також ширша інтеграція цих тем у публічний дискурс.

У нашій компанії є жінки-лідерки, і це дуже відчутно. Вони не просто обіймають керівні посади, вони ініціюють зміни, які мають практичний вплив. Лідерство у малих, але дуже важливих трансформаціях взяла на себе членкиня правління Марія Фрей. Саме завдяки її ініціативі Суспільне підписало Принципи розширення прав і можливостей жінок (WEPs) з ООН Жінки, що стало важливим кроком у розвитку інклюзивної політики компанії. Марія є прикладом інклюзивного лідерства, яке не просто змінює внутрішню культуру організації, а й створює простір для лідерства інших жінок. Це важливо не лише для самих працівниць, а й для суспільства загалом, адже зміни починаються з того, хто готовий взяти на себе відповідальність за них.

Якщо говорити про інклюзію (а це не лише про людей з інвалідністю), цьогоріч ми інформували про «Pride Month: Усі різні — усі рівні» та транслювали Дитяче Євробачення з перекладом жестовою мовою. Цього року ми пішли далі й створили спеціальну трансляцію на сайті Євробачення з більшою видимістю перекладачів жестової мови. Це не просто технологічне рішення, над яким працювали колеги, за що я дуже вдячна, а усвідомлення того, що рівність — це про доступність для всіх.

У 2024 році ми почали працювати над Концепцією розмаїття, рівності та інклюзії, залучаючи зовнішніх експертів і експерток у різних темах. Один із розділів стосується гендерної рівності, і тут ми співпрацюємо з Лізою Кузьменко, головою ГО «Жінки в медіа». Завдяки цьому ми аналізуємо законодавчі зміни, як-от ратифікація Стамбульської конвенції, і водночас стикаємося з викликами, наприклад із використанням фемінітивів у внутрішній документації через відсутність відповідної нормативної бази.

Анастасія Гудима на презентації фільму «Капеланки. Молитва у пеклі»

— Які успіхи департаменту розмаїття, інклюзії та рівних можливостей вам особливо приємно згадати?

— Говорячи про досягнення департаменту, варто почати з його створення. Це стало можливим завдяки ініціативі членкині правління Суспільного Мовлення Юлії Федів, яка очолила напрям соціально впливового контенту. У наших спільних розмовах вона побачила необхідність ширшого висвітлення тем розмаїття та інклюзії, що і стало основою для створення департаменту у квітні цього року. Водночас Координаційний центр, який займався роботою з національними спільнотами, залишився у складі департаменту, і ця тематика залишається нашим ключовим фокусом.

Ще одним важливим досягненням є системна інтеграція тем інклюзії та рівності у найрейтинговіші продукти Суспільного. Це дозволяє говорити про розмаїття не як про окремий сегмент, а як про природну частину загального інформаційного простору. 

Ми пишаємося тим, що наші проєкти отримують міжнародне визнання. Наприклад, уже другий рік поспіль документальні роботи Суспільного потрапляють до шортлістів німецького фестивалю у категорії «Розмаїття, рівність та інклюзія». Також на фестивалі «Серце Європи» у Варшаві ми здобули дві нагороди: перше місце посів проєкт «Мій Крим», а друге — «Таким мене зробила війна», який розповідає про ромського військового Арсена.

Значущим є і визнання на фестивалі у Лондоні, де наш документальний фільм «Капеланки. Молитва у пеклі» отримав нагороду. Крім того, наша креативна продюсерка Олена Кривенко, авторка та режисерка фільму «Таким мене зробила війна», увійшла до шортліста й отримала спеціальну відзнаку премії Journalist Excellence Awards 2024 для журналістів, які працюють із ромською тематикою. 

Ці нагороди демонструють, що теми розмаїття та рівності можуть бути представлені на найвищому рівні й отримувати міжнародне визнання. Це мотивує нас рухатися вперед і продовжувати роботу.

Повне інтерв’ю читайте на сайті womo.ua.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото — Анастасія Мантач і Валерія Мезенцева

Вперше опубліковано на сайті womo.ua