Новини компанії

Цьогоріч у різних категоріях конкурсу Prix Europa номіновані три проєкти Суспільного Мовлення: 

• документальний фільм «Таким мене зробила війна»;
• радіодокументальний проєкт «Кухня окупації. Що і як їли українці на окупованих територіях?»;
• подкаст «Унікальність чи провінційність української музики минулого?».

Міжнародний конкурс Prix Europa проводиться в межах однойменного фестивалю, який проходитиме з 6 по 11 жовтня в Берліні.

Номінований проєкт «Таким мене зробила війна» — документальний фільм про військового ромського походження та його досвід повернення в цивільне життя після жахіть війни. Стрічка створена департаментом з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного. Головний герой стрічки — Арсен Медика. Коли російська армія окупувала Бучу, Арсен записався до лав ТрО і став на захист міста. Після деокупації Бучі розпочав службу у десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Двічі отримавши важкі травми, повернувся додому. Там він намагається будувати життя спочатку: з внутрішніми страхами та травмами.

«Для нашої команди надзвичайно важливо, що документальний фільм “Таким мене зробила війна” номінований на престижному міжнародному конкурсі “Приз Європа-2024” у категорії документалістика. Цей фільм порушує дуже важливу тему — подвійну дискримінацію, з якою стикаються ветерани різного етнічного походження, особливо ромського, які після повернення до цивільного життя зіштовхнулися з упередженнями, — прокоментувала Анастасія Гудима, продюсерка фільму та керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей. — Те, що наш фільм був відібраний серед 224 документальних стрічок, є одним зі способів донести наші історії та проблеми до європейської спільноти. Це важливо, оскільки таким чином ми можемо сприяти розумінню і підтримці питань інклюзії та розмаїття на міжнародному рівні, що, своєю чергою, може допомогти у формуванні більш справедливого та відкритого суспільства». 

Номінований проєкт Радіо Культура «Кухня окупації. Що і як їли українці на окупованих територіях?» — про історії людей, які пережили окупацію та інші драматичні воєнні досвіди. Рутина стосунків і ритуалів їжі — важливий сюжет розмови про їхні щоденні проблеми й перемоги.

«Команда Радіо Культура, як визнані законодавці мод у жанрі радіодокументалістики, продовжують серію проєктів, які дозволяють подивитися на великі події та потрясіння крізь призму приватного досвіду, — зазначає виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська. — У радіосеріалі “Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення” українки та українці з Маріуполя, Київщини, Чернігівщини та інших регіонів України діляться своїми досвідами харчування й виживання під окупацією. Розповідають, що, як і з чого готували, та згадують, як ховали їжу від російських окупантів. Важливою сюжетною лінією кожної серії є історії про добросусідство та взаємну допомогу, що багатьох врятували від голодної смерті. Тут задокументовано історію війни в Україні через приватні практики. Проте співавторкам проєкту вдалося зробити кожну серію дуже конструктивною та сповненою усвідомлення нашої сили. Так, ці історії змусять вас плакати, але залишать по собі відчуття надії, любові та світла».

«Емоційно це дуже складний проєкт. На момент запису свідчень очевидців, минуло менше року відтоді, як нашим героям і героїням вдалося вирватися з окупації. Їхні спогади ще були надто свіжими, емоції надто живими, пережите ще багатьом не відболіло, не було часу на переосмислення і прийняття цієї частини свого життя. Часто під час запису не стримували сліз усією командою, — розповідає одна з авторок проєкту Юлія Чаплінська. — Когось доводилося довго вмовляти на інтерв’ю, пояснювати, чому важливо розповідати про їхній досвід, чому важливо задокументувати таким чином їхні історії про російсько-українську війну. Для багатьох героїв нашого проєкту це були перші відверті розмови про їхній досвід виживання в окупації. І це дуже цінно, що люди нам довірилися. Також для мене дуже цінним є те, що своїми історіями поділилися й колеги з Радіо Культура, котрим довелося пережити окупацію. 

Робота над цим проєктом це була й робота зі своїми внутрішніми страхами й переживаннями; це своєрідне пропрацювання власного досвіду через значно складніший досвід своїх співвітчизників, колег. Ми хотіли показати, як їжа, її приготування, добування, розподіл, дозволяють нам виживати у цій війні. Через історії тих, хто вижив в окупації, ми також намагалися зрозуміти й пояснити, як ще й досі живуть українці на захоплених ворогом територіях. І для нас дуже важливо, щоби ці історії нашого воєнного повсякдення почули у світі».

Подкаст «Унікальність чи провінційність української музики минулого?» — це добірка пісень до першого випуску подкасту UNZIP. Ведучий подкаст-занурення в архіви української музики Альберт Цукренко разом з гостями подкасту шукає відповіді на питання нашої музичної ідентичності. А найголовніше — дивує вас піснями, знайденими в архівах Українського Радіо.

«Наша команда рада, що подкаст Unzip помітний в медіапросторі, на подкаст-платформах та все частіше потрапляє в номінації премій, як “Слушно” та  Prix Europa. Це означає, що нам вдається познайомити якомога більше слухачів з українською музикою різних періодів на цифрових платформах Суспільного. І цей подкаст справді стає музично-історичним гайдом для тих, хто лише починає занурюватися в українську музику», — зазначив менеджер подкастів дирекції цифрових платформ Дмитро Афанасьєв. 

Нагадаємо, на Prix Europa 2023 були номіновані чотири документальні проєкти Суспільного. Журналісти Суспільного отримали нагороду «Європейський журналіст 2023» в рамках конкурсу. Четверо представників Суспільного увійшли до складу журі міжнародного фестивалю. 

Prix Europa — це найбільш впливовий фестиваль серед європейських мовників, який підтримується Європейською мовною спілкою. Заснований Європейським Парламентом, Європейською Комісією та Європейським культурним фондом у 1987 році, сьогодні він перетворився на найвпливовіший загальноєвропейський фестиваль серед європейських мовників.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.