Новини компанії

У перший день щорічної конференції Donbas Media Forum 2024 відбулась панельна дискусія за ініціативи ЮНЕСКО під назвою «Різноманітність, рівність та інклюзивність у медіа як імператив для процесу відновлення та реконструкції України», учасницею якої стала Наталія Гарач, членкиня наглядової ради Суспільного Мовлення в галузі захисту прав людей з інвалідністю.

Учасниками дискусії також стали: Ірмгард Касінскайте-Буддеберг, радниця з комунікацій та інформації штаб-квартири ЮНЕСКО; Олександр Будько (Терен), громадський діяч, ведучий ютуб-проєкту «Відвал ніг»; Софія Скиба, виконавча директорка онлайн-медіа «Перший Криворізький/1KR.UA»; Максим Забєля, головний редактор газети «Рідне місто» (Мирноград, Донеччина); Ольга Герасимʼюк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. 

Модерувала панельну дискусію Уляна Пчолкіна, громадська діячка, заступниця голови правління ГО «Група активної реабілітації», голова правління громадської спілки «Ліга Сильних», телеведуча.

Читайте також: Гендерна рівність у медіа: участь Суспільного у Donbas Media Forum

На дискусії експерти обговорили ключові функції медіа щодо просування рівності людей з інвалідністю у процесі відновлення та реконструкції України. Так, Наталія Гарач зазначила, що департамент з питань розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного Мовлення наразі розробляє Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії суспільного мовника, імплементація якої почнеться з 2025 року.

«Департамент з питань розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного зараз є лідером у розробці Концепції розмаїття, рівності та інклюзії, частини якої зараз напрацьовуються з внутрішніми та зовнішніми експертними групами із залученням міжнародних експертів та колег із ЄМС. Цей документ створюється вперше і надалі він розкладеться на імплементаційні інструменти. Концепція стане важливим кроком у створенні інклюзивного медійного простору та сприятиме створенню інклюзивного середовища, де кожен матиме рівний доступ до інформації та контенту. Ця Концепція є ключовою для нашої діяльності, оскільки вона дозволить нам забезпечити рівноправне представництво як у контенті, так і у компанії, всіх групах населення, включаючи національні спільноти, людей з інвалідністю, представників різних вікових груп та інших вразливих груп і гендерну рівність», — наголосила Наталія.

Читайте також: На першому місці повинна бути людина, — журналістка Суспільного про військовополонених на DMF

За її словами, питання безбар’єрності та прав людей з інвалідністю є ключовим, що пронизує всі аспекти діяльності Суспільного Мовлення та реалізується у таких напрямах:

• контентна безбар'єрність — це те, як ми говоримо про інвалідність та  безбар'єрність у різних форматах. Суспільне створює матеріали, які є доступними для всіх груп населення, враховуючи людей з інвалідністю. Наприклад, субтитри, адаптація відео для людей з порушенням слуху та зору, а також матеріали, що враховують різноманітні потреби аудиторії.
• інституційна безбар'єрність, яка охоплює не лише доступ до фізичних приміщень, а й культуру рівності та інклюзії всередині компанії. Команда Суспільного працює над тим, щоб зробити середовище комфортним для всіх, незалежно від їхніх можливостей чи потреб. Це стосується як співробітників, так і аудиторії.
• цифрова безбар'єрність — впровадження принципів доступності до цифрових платформ Суспільного. Разом з експертами команда Суспільного аналізує власні сайти, мобільні застосунки, соціальні мережі, щоб переконатися, що вони відповідають потребам людей з порушеннями слуху, зору та моторики. Цей напрям також включає адаптацію інтерфейсів та контенту для людей з різними формами інвалідності.

Читайте також: Микола Чернотицький на DMF 2024: як Суспільне інтегрується в європейський контекст

«Станом на 1 жовтня 2024 року на Суспільному 189 працівників, що мають інвалідність (4,9% від штату): у центральній дирекції — 129, у філіях — 60. Наприклад, Володимир Носков, який працює радіоведучим та журналістом у Харківській філії, має тотальне порушення зору», — розповідає Наталія Гарач.

Тематика людей з інвалідністю наскрізно пронизує контент Суспільного — новини, документалки, токінги, спорт. Зокрема завдяки співпраці з Національним комітетом спорту інвалідів України Суспільне Мовлення отримало субліцензійне право на трансляцію Паралімпіади на власних платформах. 

«Трансляція Паралімпіади-2024 охопила майже 2 млн глядачів на усіх диджитал-платформах Суспільного, частка перегляду Паралімпіади на телеканалах суспільного (Перший, Суспільне Спорт) зросла вдвічі порівняно з Ріо-2016 та Токіо-2020, і становить у середньому 2,4», — ділиться Гарач.

Наталія завершила промову підкресливши, що рівність у медіа — це не лише питання прав людини, а й основа для побудови суспільства, де всі мають рівні можливості для участі. Застосування рівноправних підходів у медіасфері України сприятиме зниженню дискримінації, підвищенню суспільної свідомості та створенню умов для інтеграції різних соціальних груп, зокрема людей з інвалідністю.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні. 

Фото — Donbas Media Forum