Жовтень 24, 2024
Богдана Неборак про Радіодиктант, суржик і лагідну українізацію
Попри розвиток штучного інтелекту і технологій, людина любить ритуали, зазначає журналістка, культурна менеджерка, співавторка подкасту «Наразі без назви» Богдана Неборак. Наприклад, нам важливі різдвяні традиції. І таким ритуалом для українців став Радіодиктант національної єдності, каже Богдана Неборак. Їй подобається те, що ми пишемо його услід за словами сучасних авторів. «Це дійсно надихає, незалежно від того, робите ви помилки чи ні», — наголошує Богдана Неборак. І додає: слухати радіо — це мати змогу повсякчас бути у просторі літературної української мови.
Аби почати думати певною мовою, потрібно цього хотіти
— Мовою треба почати думати. І допоки ти не думаєш мовою, якою говориш, допоки в тебе працює цей внутрішній google-перекладач, не можна вважати свій мовний інструмент ідеальним. Що ви про це скажете?
— Складне питання. Мені здається, аби почати думати певною мовою, потрібно цього хотіти. Звучить дуже просто, але в цьому насправді величезний виклик. Бо я тут зіставляю це із своїм досвідом вивчення англійської, французької мови, трохи знаю польську мову і розумію, що коли я потрапляю у мовне середовище або ж коли мені потрібно писати цією мовою певний текст або готувати доповідь яку-небудь, якщо я багато читаю цією мовою, я починаю нею думати.
Читайте також: «Що таке одна сторінка?» Оксана Забужко про написання Радіодиктанту національної єдності – 2024
Слухати радіо — бути у просторі літературної української
— Є універсальний рецепт, як починати вивчати мову?
— Мені страшенно складно відповідати на це запитання, оскільки, коли ми говоримо про українську мову, це моя рідна мова, якою я завжди працювала, завжди говорила, вона була і завжди залишиться моєю першою мовою. Я переконана, що дуже добре працює оточення українськомовне. І це оточення може бути дуже різним, бо є люди, з якими дуже добре працює візуальна інформація. Маю на увазі навіть книжки, тому що ти читаєш ці слова українською, ти промовляєш їх і вони закарбовуються. Для когось важливими є подкасти чи, скажімо, радіо. Слухати радіо — це мати змогу повсякчас бути у просторі літературної української мови. Тому я думаю, тут слід бути дуже чутливим до себе і довідуватися про те, а які підходи працюють із тобою найкраще? Для покращення мови, яка би вона не була, дійсно дуже добре працює література, особливо художня. І, можливо, не тільки оригінально написана у нашому випадку українською мовою, а переклади. Бо добрі перекладачі неймовірно глибоко у мові. Потрібно дуже добре знати мову, на яку ти перекладаєш. З мовою ти ніколи не можеш поставити крапку. Це процес вивчення тривалістю на все життя, незалежно від того, перша це в тебе мова, друга чи якась іще.
Суржик, але це український суржик
— Хочу поговорити про суржик. Що це за стадія розвитку мови і як до неї ставитись?
— Це жива мова. Це суржик, але це український суржик. Я не маю агресивного ставлення до подібних інсценівок, які ми можемо чути на вулицях Києва, Львова, Дніпра чи будь-якого іншого українського міста. Це ще одна із мовних форм, у яких насправді іноді можуть поставати і нові слова, які вже значно пізніше академіки будуть певним чином інтегрувати у те, що ми називаємо мовною нормою.
Читайте повне інтерв'ю на сайті Українського Радіо.