Новини компанії

21 лютого вже котрий рік поспіль Україна разом з усім світом святкує Міжнародний день рідної мови. Його запровадили на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Нині на теренах України проживає три корінні народи й понад сто національностей, кожна з яких, окрім єдиної державної, має власну материнську мову. Вона стала не лише способом комунікації, а й засобом збереження культурного спадку й самоідентифікації. Україна — багатонаціональна держава, тому цей день є своєрідним нагадуванням про важливість поважати й підтримувати розвиток мов трьох корінних народів і нацспільноти.

Читайте також: Які проєкти мовами нацспільнот можна дивитися на Суспільному

До Міжнародного дня рідної мови команда проєктів з розмаїття та рівності підготував низку сюжетів, які можна переглянути 24-25 лютого на ютуб-каналах Перший і Суспільне Чернівці, а також на місцевих телеканалах Суспільне Одеса та Суспільне Чернігів.

Як рідна мова допомагає волонтерити

Від початку повномасштабної війни Олег Попеску допомагає ЗСУ: купує на передову FPV-дрони, автомобілі та засоби індивідуального користування для військових, як-от хімічні грілки. Наразі чоловік є офіційним представником двох румунських благодійних фондів в Україні. Олег Попеску став єдиним етнічним румуном із Чернівецької області, який отримав відзнаку Президента за свою волонтерську діяльність.

«Мова допомагає в комунікації, мені не треба чекати, щоб перекласти якийсь лист, у Румунії я спілкуюсь без посередників, тому що є певні речі, які ми там закуповуємо», — розповідає герой сюжету Олег Попеску.  

Рідна жестова мова

Цьогорічний ефір Національного відбору на Євробачення привернув увагу до проблем людей, які мають порушення слуху. Відсутність якісного перекладу жестовою мовою, законодавчого регулювання прав нечуючих людей, вивчення базових жестів серед тих, хто чує, — усе це перешкоди на шляху українського суспільства до безбар’єрності.

У сюжеті команда проєктів з розмаїття та рівності  пояснює, чому українцям важливо вчитися комунікувати з людьми, які мають порушення слуху, та як допомогти їм ще більше інтегруватися в суспільство.

Ромська материнська мова 

Зі школяра Ісаака Адама часто насміхалися, коли він розмовляв рідною ромською мовою. Траплялися люди, котрі підходили до хлопчика й казали образливі слова. Лише в четвертому класі Ісаак перестав соромитися власної мови. Він зрозумів, як важливо її берегти.

«Рідна мова — ромська, це наша мова, чому ми маємо соромитися власної мови? Я завжди наголошую дітям на тому, ми не повинні соромитися того, що ми роми, це наша гордість. Ми народилися ромами, ними й помремо. Ми не маємо права відмовитися від нашої мови або від нашого походження. Наше походження не змінить ніхто», — певна Світлана Адам, мама Ісаака.  

Німецькомовний хор «Співочі серця» розповів про Україну зі світової сцени

Дівочий хор культурного товариства етнічних німців «Паланок» «Співочі серця» виступив у найбільшому музичному телевізійному шоу в Берліні, яке транслювалось у прямому ефірі суспільних мовників одразу трьох країн — Німеччини, Австрії та Швейцарії. Виступ на великій сцені з піснею рідною мовою став для учасниць хору не лише визнанням їхньої майстерності, а й можливістю привернути увагу багатомільйонної аудиторії до війни, яку росія веде в Україні вже десять років.

Як переселенці адаптуються до мовних особливостей Закарпаття

Закарпатська говірка — це один із найархаїчніших діалектів української мови. Вона сформувалася під впливом угорської, словацької, румунської мов, адже протягом століть регіон розташовувався на перетині кордонів і входив до складу різних країн. І сьогодні на території Закарпаття проживають представники нацспільнот, які створюють ще колоритніший діалект.

Після початку повномасштабного вторгнення Закарпаття стало прихистком для багатьох переселенців, які рятувалися від російської окупації. Для людей, котрі евакуювалися з інших регіонів, місцева говірка є дещо незвичною. Проте вони з цікавістю вивчають закарпатський діалект, збагачуючи рідну мову висловами іншомовного походження.

«У нашій мові насправді дуже багато слів, запозичених із різних мов. Це чудово, що ми розуміємо одне одного. Я вважаю, що ми живемо в Україні, тож нам усім потрібно володіти українською мовою. Однак ми маємо зберегти наше багатство, яке у нас є, зберегти наш діалект, наші говірки, щоб згадувати наших батьків, родичів, бабусь і дідусів, які так розмовляли, і передавати це далі», — говорить один із героїв сюжету Юрій Руснак. 

Як мова допомогла втілити мрію

Габор Феєр — радіоведучий Cуспільного й етнічний угорець, для якого рідна мова стала не лише засобом спілкування, а й інструментом професійної діяльності. Змалечку чоловік зростав в угорськомовному середовищі, адже вся його родина була угорськомовною. Утім, згодом Габор Феєр почав свій шлях у вивченні української, що й допомогло йому професійно розвиватися на радіо.

«Моя рідна мова — угорська. Солов’їну вперше почув у дитячому садочку в Ужгороді. Вивчення української мови для мене однозначно відкрило дуже великі можливості. Бувши етнічним угорцем, працювати на українській радіостанції та створювати український контент — це перспективи, про які я навіть і мріяти не міг», — каже Габор Феєр.

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке створює проєкти українською мовою про національні спільноти й корінні народи України та мовами нацспільнот, які є невіддільною частиною українського народу.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.