Новини компанії

Значення Суспільного Мовлення для демократичної України, його роль в інформаційній безпеці, унікальні можливості доносити до людей перевірені новини на всіх платформах, вплив на міжнародну інформаційну картину дня та боротьба з російською пропагандою в Європі. Представники міжнародних організацій, громадськості, медіа, народні депутати та урядовці говорили про цінність Суспільного Мовлення й виклики, які воно сьогодні має долати. 

Конференція «Суспільне Мовлення: реформа під час війни» організована Центром демократії та верховенства права та Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вона зібрала політиків від різних сил, від влади та опозиції, які згодні в одному: Суспільне — медіакомпанія, що працює за професійними стандартами, робить якісний контент, має вплив на європейський медіаринок. Як держава має підтримувати суспільний мовник та не допускати перетворення воєнних обмежень у мовленні на політичну цензуру — йшлося під час події.

«Суспільне — це інституція, яка розвертає свою діяльність в бік людини й суспільства. Долає наше давнє прокляття — відчуження публічних інституцій та інститутів від людини. Воно робить можливим загоєння прірви між суспільством і його публічною сферою», — з промови Олесі Островської-Лютої, генеральної директорки «Мистецького Арсеналу», розпочалась дискусія про Суспільне Мовлення.

Захищати саму можливість для людини в Україні жити вільним життям

«Цінність Суспільного мовлення — а це велике гроно теле-, радіоканалів та цифрових платформ — передусім у тому, що воно змінює правила гри у цій похмурій картині. Місія Суспільного — захищати свободи в Україні. Я б це переформулювала так: захищати саму можливість для людини в Україні жити свободним життям. Практикувати свободу. Бути вільною і відповідальною людиною. А це ж і є складові автентичної свободи, чи не так?» — Олеся Островська-Люта, генеральна директорка «Мистецького Арсеналу».

«Реформа Суспільного є опорним каменем конструкції громадського контролю. Коли нам європейські колеги кажуть: ваш пріоритет судова реформа, — я не сперечаюсь. Але не буде працювати незалежний суд без суспільного нагляду, який реалізується, зокрема, через Суспільне Мовлення. Не буде працювати жодна інша реформа без того нагляду, який реалізується через Суспільне Мовлення», — Микита Потураєв, голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Для мене було честю побачити й почути більше про роботу Суспільного, журналістів та співробітників, які йдуть на неймовірні ризики, щоб надати рятівний круг для всіх, хто опинився під перехресним вогнем цієї жахливої війни», — Ноель Карран, генеральний директор Європейської мовної спілки. 

«За останні роки Суспільне Мовлення перетворилось на широко шанованого та професійного гравця на ринку, якого слід і надалі зміцнювати, а його незалежність — зберігати. Саме Суспільне Мовлення забезпечує українцям вільний доступ до якісних та достовірних джерел новин, особливо під час війни, коли дезінформація та інформаційні маніпуляції залишаються широко розповсюдженими», — Ніколо Гаспаріні, пресаташе Представництва Європейського Союзу в Україні.

«BBC можна зробити, коли ви робите в Британії. Те, що ви робите сьогодні з Суспільним в Україні — це значно вище за суспільний розвиток самої нашої країни. Документальні фільми прекрасні, мовлення незалежне. Це можна лише вітати. Ви робите навіть більше, ніж багато країн, які є членами ЄС. Рівень свободи й демократичності нашого суспільного мовника більший, ніж в тих країнах, які ще недавно були для нас прикладом», — Микола Княжицький, голова підкомітету з питань культури комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Прогнози самого Суспільного були більш консервативні, ніж по факту той розвиток, який Суспільне отримало, попри зниження бюджету, попри всі проблеми», — Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної безпеки з питань європейської інтеграції.

«Суспільне — це не зовсім медіа в класичному розумінні, особливо зараз. Це вже ширше, ніж медіа, це інститут громадянського суспільства. Суспільне забезпечує досі функцію суспільного діалогу, формування й відстоювання демократичних традицій», — Олексій Харченко, член наглядової ради Суспільного.

Читайте також: Зберегти Суспільне та забезпечити його фінансування, — міжнародні партнери

Цінність Суспільного — в інформаційній безпеці

«Цінність Суспільного — в інформаційній безпеці, це наше джерело контенту на Захід. Зокрема для мовників, які мовлять у країнах, що допомагають Україні грошима, зброєю та допуском в Європейський Союз і НАТО», — Євгенія Кравчук, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«З початку повномасштабного вторгнення Суспільне активно допомагає суспільним мовникам у Європі достовірно висвітлювати війну в Україні — надаючи новини, аналітику та розслідування. Завдяки їхній підтримці та підтримці членів з усього континенту ми змогли поділитися з суспільними редакціями понад 13 тис. новин після вторгнення», — Ноель Карран, генеральний директор Європейської мовної спілки.

«Регіональні мовники ми відстоювали всі ці роки. Дуже багато управлінців, політиків казали: нащо ви тратите третину бюджету на регіональне мовлення. Коли почалось повномасштабне вторгнення чи не єдине медіа, яке системно працювало в регіонах, це було Суспільне Мовлення. Команда Суспільне Харків робить фантастичну роботу. Це одне з найвідоміших і найвпливовіших локальних медіа в Харкові. Частина людей Суспільне Херсон, яка лишилася в місті під час окупації, продовжувала передавати інформацію. Це було одне з небагатьох перевірених джерел інформації. Ці люди фантастичні», — Микола Чернотицький, голова правління Суспільного Мовлення.

«945 сюжетів Суспільного про війну в Україні розмістили наші партнери з ЄМС на різних майданчиках», — Микола Чернотицький, голова правління Суспільного Мовлення.

«Не треба поспішати викреслювати телебачення, тому що міжнародні дослідження показують, як у часи криз, катастроф, повеней, війн і т.д. роль телебачення, і саме суспільного мовника, дуже зростає, і аудиторія теж зростає», — Вікторія Марченко, керівниця програм розвитку громадянського суспільства і вільних медіа, USAID/Україна.

«Чим ми відрізняємося і збагачуємо європейські мовники, зокрема за допомогою обміну досвідом і практик. Мовники із країн Балтії запитували і практичні, і методологічні рекомендації — як мовити, якщо станеться така ж ситуація, в якій опинилася Україна», — Олексій Харченко, член наглядової ради Суспільного.

Читайте також: Суспільне — це наше джерело контенту на Захід, — Євгенія Кравчук

Про виклики 

«Перше — це емоційний стан, в якому ми працюємо. Друге — наявність або відсутність лімітованого фінансового ресурсу. Третє — війна — це завжди звуження прав і свобод. Для нас дуже важливо, щоб воєнні обмеження не були перетворені на політичні», — Микола Чернотицький, голова правління Суспільного Мовлення.

Як Суспільне потрібне людям, так Суспільне потребує підтримки людей 

«Приклад Суспільного безцінний. Це один із тих паростків, які треба оберігати й посилювати. Він засвідчує, що ця трансформація можлива, а за добрих обставин може стати й локомотивом для інших інституцій та навіть інститутів. Тому Суспільне має значення. І тому заслуговує всієї підтримки, на яку ми тільки здатні», — Олеся Островська-Люта, генеральна директорка «Мистецького Арсеналу».

«Як Суспільне потрібне людям, так Суспільне потребує підтримки людей і тих, хто ухвалює рішення щодо забезпечення незалежних та адекватних фінансових рамок для його діяльності. Це тим більше актуально в контексті амбіцій і прагнень України приєднатися до Європейського Союзу та його системи цінностей, підкреслених у багатьох документах, резолюціях та рекомендаціях Ради Європи», — Радка Бетчева, голова зі зв’язків з членами Європейської мовної спілки в Центральній та Східній Європі.  

«Слово “незалежність” дуже важливе для українців і для тих, хто працює на Суспільному. За шість років на Суспільному виросло нове покоління журналістів, яке дуже цінує незалежність мовника», — Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного Мовлення. 

Про фінансування і незалежність

«Ми розуміємо, що Суспільне Мовлення є стратегічним пріоритетом держави. Це важлива складова нашої безпеки, інформаційної безпеки. Ці видатки у фокусі Верховної Ради, зокрема бюджетного комітету. Ми знайдемо шляхи забезпечення роботи Суспільного та певного збільшення видатків на Суспільне, коли підтвердять фінансування наші міжнародні партнери», — Роксолана Підласа, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету.

«Головне, що має робити держава для Суспільного, — це давати гроші й прибирати руки», — Микита Потураєв, голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Суспільне буде незалежним тоді, коли матиме редакційну та фінансову незалежність. Редакційну гарантуємо ми, фінансову — держава», — Світлана Остапа.

«Очікування від Суспільного під час війни та після неї будуть набагато більшими, ніж від інших мовників Європи, але зараз він має третій найнижчий рівень фінансування серед наших членів, якщо розглядати фінансування як частку ВВП. Надзвичайно важливо забезпечити адекватний бюджет, щоб Суспільне могло не тільки продовжувати виконувати свою важливу функцію перед суспільством, але й здійснювати програму цифрової трансформації та залучати молоду аудиторію до своїх надійних новин та інформації», — Ноель Карран, генеральний директор Європейської мовної спілки.

«У Суспільного краща позиція, бо це проєкт, який давно ведеться. Він буде пріоритетно підтримуватися», — Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради України.

«Якби представники влади зрозуміли, що з сильним незалежним Суспільним Україна буде по-справжньому демократичною, скоріше увійде до Європейського Союзу, то не забирали б наш законний бюджет на свої підконтрольні державні канали», — Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного.

«Нам не потрібно просити від ЄС окремий рядок на фінансування Суспільного. Все те, що ми отримуємо на фінансування псевдоіномовлення, єдиного марафону, в тому числі абсолютно цензурованого телеканалу “Рада”, треба переспрямувати на фінансування Суспільного Мовника. Це буде вирішенням питання, і це буде те, за що могла б голосувати Верховна Рада України. Не треба перекладати відповідальність свою, як народних депутатів, на наших партнерів, які, мовляв, мають дати нам більше коштів. Самим зробити умову, на що ми можемо витрачати і в яких розмірах», — Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

«Це гроші українського суспільства, і відповідно, ми досягли суспільної згоди, що такі кошти в такому обсязі виділяються на інформаційні потреби суспільства. Бо мовники працюють не в інтересах більшості або комерційної цікавості, як можуть собі дозволити працювати комерційні мовники, а в інтересах усіх суспільних груп», — Олексій Харченко, член наглядової ради Суспільного.

«Як не парадоксально, проблема в тому, щоб змінити уявлення політиків, що це не УТ-1, це не державне телебачення: ми вам дамо гроші, а ви нам натомість поставите, що бажаєте за потрібне. Змінити уявлення політиків — проблема», — Володимир В’ятрович, народний депутат України.

«Важливо, щоб з настанням миру Україна підтвердила свою відданість свободі преси та забезпечила достатнє фінансування суспільних медіа для виконання ними своєї демократичної місії», — Моніка Гарбачяускайте-Будрене, керівниця Литовського суспільного мовника LRT, членкиня виконавчої ради ЄМС.

Читайте також: Ми знайдемо шляхи забезпечення роботи Суспільного, — Роксолана Підласа

 Про загрози посилення державного мовлення

«Суспільне служить інтересам громадян, а однак це публічна інституція, яка народилася із державного, наскрізь відчуженого від людини, мовлення. Отже, своїм прикладом воно робить цю трансформацію можливою», — зазначила Олеся Островська-Люта, директорка «Мистецького Арсеналу».

«Якщо у попередні роки ми всі зійшлися на політичному консенсусі, що державне телебачення — це зло і ми від нього категорично відмовляємося, то зараз у нас фактично відновлюються державні канали. Це створює дуже неприємний інцидент, що державне телебачення — знову “ок”», — Володимир В’ятрович, народний депутат України.

«Раніше ми декларували, що Україна переходить від державного мовлення до суспільного, тим більше віддаляючись від “совка”. Ми знову повертаємося в “совок”, бо посилюємо і створюємо нові державні канали», — Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного Мовлення.

«Щодо наших застарілих фантомних болів, каналу “Рада” й так далі. Будемо далі всі разом шукати рішення. Коли ведеться розмова про роздержавлення каналу “Рада”, опозиція завжди приходить і каже: “Ні”, бо це погано», — Олександр Корнієнко. 

Читайте також: Посилення державного мовлення чи посилення Суспільного? — спікери конференції про реформу Суспільного

Копродукція як можливість експортувати український контент

«У цьому році відбулась системна зміна, яка дозволила Суспільному робити копродакшн. Моя мрія — підписати проєкт із приватними медіа в Україні й суспільним мовником у Європі», — Микола Чернотицький.

«Членство у спілці ЄМС — це місток у трансляції контенту на західні аудиторії. Наш комітет дав можливість копродукції, що було проголосовано в законі “Про медіа”, і це теж можливість експортувати український контент, показувати його не тільки в Україні, а й за кордоном, і це теж частина нашої інформаційної боротьби», — Євгенія Кравчук, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Ми багато чуємо від наших партнерів з ЄМС про можливості спільних проєктів. Спочатку це, звісно, буде пов’язане з документалістикою, бо найважливішим зараз є фіксація того, що відбувається тут, — це інформація, яка проживе десятки років. У цьому питанні ми маємо ефективно співпрацювати з нашими міжнародними партнерами, донорськими організаціями, з парламентом і урядом. Якщо ми з колегами зможемо створювати щось, що буде корисне всьому континенту, це буде чистий win-win — для Суспільного Мовлення, для ЄМС і для українського суспільства», — Андрій Таранов, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за маркетинг.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Фото Анастасії Мантач 

Більше фото — за посиланням.