Новини компанії

Історії захисників, боротьба за звільнення всіх полонених, відбудова зруйнованих росіянами осель, екологічні проблеми, спричинені агресією рф,  чому мультфільм «Мавка. Лісова пісня» створювали вісім років і випустили під час великої війни та який фільм презентував українцям Антоніо Лукіч — ми зібрали для вас добірку найцікавіших інтерв’ю «Суспільне. Спротив» від мережі кореспондентів Суспільного Мовлення з усіх куточків України. 

Читайте також: Історії, які варто розповісти та почути: журналісти Суспільне Вінниця — про інтерв’ю із захисниками

Про підрозділ спецпризначення та роботу тероборони, як нині поводять себе російські війська на окупованій частині Херсонщини та яка ситуація на Півдні України — Суспільне Миколаїв розповів командир 11-го батальйону спеціального призначення 112 бригади сил ТрО Олександр Посітко. 

20 років у легкій атлетиці, більш як шість — у педагогіці. Полтавець Сергій Маник 2020 року отримав звання «Вчитель року», а за місяць до повномасштабної війни підписав контракт із ЗСУ. Про поранення за два дні до 30-річчя, особистий спортивний рекорд і онлайн-заняття з учнями Сергій розповів журналістам Суспільного.

Без яких вмінь не пускав би бійців на фронт бойовий медик Сергій Сисоєв, який на війні з 2014 року? Найважчі дні в Соледарі, бої та поранення в Бахмуті та чому, маючи трьох дітей, тернополянин продовжує воювати — дивіться у відео.

49-річна Алла Сенченко виконувала бойові завдання в зоні ООС, у перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну жінка знову пішла у військо, в травні 2022-го на Донеччині потрапила в полон. В інтерв’ю журналісту Суспільне Луцьк розповіла про свій бойовий досвід, найстрашніші хвилини у полоні та поділилася емоціями від довгоочікуваного повернення додому.

Читайте також: Режисер монтажу Суспільне Донбас розповів про службу в ЗСУ

У 18 років Марка Нартовського призвали на строкову службу, здобув звання молодшого сержанта, згодом підписав контракт із ЗСУ й поїхав у Маріуполь. Там захисника і застало повномасштабне вторгнення росії, у травні 2022-го потрапив у полон, зараз відновлюється вдома. Про поранення, психологічний тиск у полоні, медичну допомогу, побратимів, звільнення та зустріч із рідними розповів кореспондентці  Суспільне Вінниця.

Захисник Маріуполя, морпіх Михайло Ротар з Дніпропетровщини пробув у російському полоні дев’ять місяців і два дні. Потрапив туди в травні 2022 року під час боїв за «Азовсталь». У полоні гнітила думка, що він не може зв'язатися з рідними й захистити їх, адже його рідну Апостолівську громаду обстрілювали. Нині воїн збирається повертатися у стрій до побратимів. Інтерв'ю з захисником записали журналісти Суспільного у Дніпрі. 

Неля Шастун — мати синів, які боронили Маріуполь у складі полку «Азов». Старший загинув під час оборони міста у квітні 2022 року. Жінка змогла розшукати його тіло та вивезти з окупованого Маріуполя. Другий був 86 днів в оточеному російськими військовими місті на «Азовсталі», звідки потрапив у полон. Мати боролася за звільнення сина та інших оборонців Маріуполя. 31 грудня 2022 року її сина звільнили, але боротьба за тих, хто досі в полоні окупантів, триває.

Як стати снайпером, які місії доводилося виконувати, що входить до комплекту спорядження снайпера, на яку найбільшу відстань доводилося зробити влучний постріл, чому снайпер — найкращий коригувальник артилерії, з якої зброї стріляють українські снайпери й чого вчать мобілізованих — про все це Андрій, інструктор зі снайпінгу, розповів Суспільному в Сумах.

Психолог із Кропивницького Андрій Фоменко з 2015 року допомагає військовим у реабілітації та ресоціалізації. В Інтерв’ю Суспільному він розповів про професійний і особистий досвід, зміни в українському суспільстві після повномасштабного вторгнення рф та як нині зберігати психологічну рівновагу.

Читайте також: Анна Черевата, Суспільне Запоріжжя: «Інформація, яку ти збираєш у зоні бойових дій, може “стріляти” не гірше за ворожі снаряди» 

Хаотичне скидання води Каховською ГЕС, знищення найбільшої в Європі Херсонської птахофабрики, екологічна катастрофа Азовського моря, пожежі на Кінбурнській косі — це лише декілька найбільш резонансних екологічних злочинів російської федерації на території Херсонської області. Про методи фіксації екологічних злочинів та шляхи розв'язання першочергових екологічних проблем Суспільному розповів директор Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень Олександр Мошнягул.

У Державному бюро розслідувань заявили про викриття протиправної схеми з виплати «бойових» грошей військовим з Рівненщини, які насправді не несуть службу на передовій. За даними слідства, схема діяла впродовж дев'яти місяців, а завдані державі збитки становлять щонайменше один мільйон гривень. Речниця відомства Тетяна Сапьян розповіла про цей випадок глядачам всеукраїнського проєкту «Суспільне. Спротив».

Як довести колабораціонізм, якщо людина вдалася до нього під час окупації й переховується від слідства? Як переконатися, що злочин був свідомим і добровільним, а не вимушеною співпрацею з окупантами через загрозу життю? Чому досі немає жодного «заочного» вироку і коли чекати на перший — дивіться в інтерв'ю керівника Харківської обласної прокуратури Олександра Фільчакова.

Для авторки дитячих книжок, журналістки, а віднедавна й бібліотекарки Оксани Радушинської зараз на першому місці — волонтерство, до якого вона долучилася ще з 2015 року разом із членами «Творчої сотні ‘’Рух до перемоги’’». Суспільному в Хмельницькому жінка розповіла, чия підтримка її надихає на нові досягнення і перемоги.

Він переїхав із Польщі до Львова кілька років тому і називає це місто найкращим у світі. Граф Ян Шептицький досліджує свій давній рід, а з перших днів повномасштабної війни активно допомагає українцям. Бо не з чуток знає про російських загарбників, які колись вбили його прадіда — Леона Шептицького, рідного брата митрополита Андрея. Про переїзд в Україну, допомогу війську, самоідентифікацію та рід Шептицьких — Ян Шептицький поділився в інтерв’ю кореспондентам Суспільне Львів.

Вулиця з каркасних однотипних будиночків з’являється у Новобасанській громаді на Чернігівщині. Там почали будувати нове житло родинам, чиї будинки зруйновані під час бойових дій. Будують за типовим проєктом, за гроші донорів з німецької організації Help та благодійної організації «Район № 1». Нині зводять 26 будинків. Про це журналістка Суспільного спілкувалася з секретаркою Новобасанської сільської ради Вікторією Самборин.

Запорізька родина Ольшанських до війни мала найбільший дереновий сад у Європі. Понад 12 гектарів землі, засадженої деревами, виробничі потужності, техніка та частина співробітників опинилися в тимчасовій окупації в селі Нове, поряд із Токмаком. Виїжджати із Запоріжжя родина не збирається, вирішили збудувати виробничі потужності у прифронтовому місті. Торік, в серпні, їхній старший син загинув, захищаючи Запорізьку область від окупантів. Тож нині, розповів власник агровиробництва Сергій Ольшанський в інтерв'ю Суспільному, відмовитися від сімейного бізнесу не мають права.

Від руйнації українське село може врятувати створення державної програми «Житловий банк»: ініціатива полягає в тому, щоб спорожнілі хати віддавати охочим жити у них за символічну плату, мінімізувавши бюрократичні перепони. За таку ініціативу бореться житель села Івківці, що на Чигиринщині Назар Лавріненко. Чисельність жителів його села, говорить чоловік, скоротилася у 30 разів за останні 80 років. 

У Чернівецькій області формують мережу спроможних лікарень. Заклади поділять на загальні, кластерні та надкластерні. Наразі планують, що у Дністровському районі будуть дві кластерні лікарні, у Вижницькому — одна, у Чернівецькому — три. Як відбувається поділ, які послуги будуть надавати у медзакладах та чому потрібна реформа — дивіться в інтерв'ю Суспільного з директоркою обласного департаменту охорони здоров'я Наталією Свестун.

Три шелтери для переселенців в Івано-Франківську та один у Кам'янці-Подільському збудували учасники проєкту «Ко-Хати». Вони розраховані на 700 ліжкомісць. У будинках є спільні простори: їдальня, кухня, пральня та коворкінг.

23 квітня в Ужгороді завершився тур містами України творчої групи стрічки «Люксембург, Люксембург». Режисер Антоніо Лукіч та актори — брати-близнюки Аміл та Раміл Насірови — побували в 10 містах України. Антоніо Лукіч в ефірі «Суспільне. Спротив» розповів про презентацію стрічки.

Режисер мультфільму «Мавка. Лісова пісня» Олег Маломуж відвідав один із показів у Житомирі, де поспілкувався з глядачами й дав інтерв’ю Суспільному. Чому «Мавку» створювали вісім років, відійшли від класичного твору Лесі Українки та ризикнули випустили у прокат під час повномасштабної війни — дивіться у відео.

Про мистецтво воєнного часу та скульптури з уламків ракет команда Суспільне Одеса запитала заслуженого художника України, скульптора Михайла Реву.

Читайте також: Документальний фільм «Мʼяка сила. Зрушити Європу» презентували у кінотеатрі «Жовтень»

Всі інтерв’ю місцевих команд за квітень шукайте на ютуб-каналах філій. «Суспільне. Спротив» дивіться у телеефірі щодня з 7:00 до 11:00, з 12:00 до 16:00 та з 17:00 до 21:00 одночасно на телеканалі Суспільне Новини та усіх місцевих телеканалах Суспільного, включно із Суспільне Крим. 

Онлайн «Суспільне. Спротив» можна переглядати на сайтах місцевих телеканалів Суспільного Мовлення, і на ютуб-каналах Суспільне Рівне, Суспільне Ужгород та Суспільне Львів.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.