Новини компанії

На конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення»* одна з панелей була присвячена Українському Радіо. Як інформація на різних платформах допомагає українцям долати «темні часи» обговорювали спікери в контексті нового століття Українського Радіо. 

Учасники дискусії:

• Сілла Бенке, генеральна директорка Шведського радіо, віцепрезидентка Європейської мовної спілки;
• Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення;
• Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції;
• Ірина Констанкевич, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної і культурної пам’яті;
• Галина Бабій, ведуча Українського Радіо;
• Вікторія Мурована, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного Мовлення;
• Ангеліна Карякіна, радниця голови правління Суспільного Мовлення.

Модерувала дискусію Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура.

Читайте також: «Суспільний мовник — це той хаб, де має тривати виробництво документального контенту»

Про важливість ефірів Українського Радіо у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну нагадав член правління Суспільного Мовлення Дмитро Хоркін.

«В перші дні великої війни, коли люди з Києва до Львова могли їхати три доби, в цей момент вони могли слухати Українське Радіо. Це була спільна робота всієї команди Суспільного Мовлення: новинарів, телебачення, радіо, диджиталу, кореспондентської мережі — це був надзвичайно відповідальний час для нас.

Ніколи не думав, що дійшовши до 100-річчя Українського Радіо зрозуміємо, що радіотехнологія не втрачає своєї актуальності, вона важлива у час воєн і надзвичайних ситуацій. Це набуло особливого значення в Україні, що підтверджено довірою аудиторії до нас і відгуками, які ми отримували від нашої аудиторії, — зазначив Дмитро Хоркін. — До нас приїжджали люди, котрі виїжджали за маршрутом, про який говорили в ефірі — останній евакуаційний коридор із Маріуполя. Для них радіо залишалося єдиним способом донесення інформації… Зараз блекаути, і ми розуміємо, наскільки важливе наше завдання — ні на хвилину не зупинити мовлення Українського Радіо. Цього року після довгої паузи відновилися цілодобові новини, щоб слухач міг будь-коли увімкнути радіо і на початку години почути новини». 

Генеральна директорка Шведського радіо, віцепрезидентка Європейської мовної спілки Сілла Бенке відзначила досвід Суспільного у використанні радіо під час повномасштабної війни та важливість роботи Суспільного.

«Маю сказати, що Суспільне робить фантастичну роботу. Ви, як і ми, уже сто років як радіокомпанія, і ми вражені, як ви змогли робити таку висококваліфіковану журналістику, попри те, що відбувається під час війни, — поділилася Сілла Бенке. — Також ми переконані більш ніж будь-коли, що доступ до незалежних новин та інформації, коли багато дезінформації й спроб вплинути, стає ще більш важливим, і Суспільне — це великий гарант такого доступу. Висвітлювати війну — надзвичайно важливо, і Суспільне має мати можливість працювати як незалежне медіа. Ми робили спільні проєкти з 2017 року, щоб створювати справді незалежне медіа в Україні, а тепер це ще важливіше, ніж будь-коли».

За словами Сілли Бенке, завдяки співпраці з Суспільним Шведське радіо дізналося багато корисного про роботу в кризових умовах і продовжує дізнаватися.

«Як керівниця радіомовлення я абсолютно переконана в необхідності існування радіомережі. Стабільний інтернет в нас у Швеції є скрізь, але, думаю, ми були трохи наївними: якщо подивитись на країну під час війни — ви побачите, наскільки він вразливий, бо потребує електроенергії. І ви знаєте краще за мене, що існує дефіцит електроенергії, або її відсутність, а наземне радіомовлення — це єдиний спосіб надавати інформацію. Це рятувало життя в Бучі, коли люди не мали інформації, але отримували її з радіо, — розповіла генеральна директорка Шведського радіо. — У нас є наївна думка, що інтернет працюватиме завжди, мобільний зв’язок буде завжди й люди будуть постійно на зв’язку, але цього не буде, якщо у Швеції йтиме війна, і треба розуміти, що Швеція вже не воювала 200 років».

Читайте також: Суспільне Мовлення: бути верифікованим джерелом та захищати демократію

Заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко акцентував, що першочерговим завданням на шляху до євроінтеграції України є забезпечення належної роботи українського суспільного мовника. 

«Суспільне — це європейська інтеграція, це європейські стандарти, і забезпечення незалежності, впливовості Суспільного мовника є абсолютно необхідним для України, щоб інтегруватися у Європейський Союз, так само як і вимогою, яку Європейський Союз буде контролювати весь час. 

Переговори (з ЄС — ред.) починаються з розділу фундаментального права, яке містить свободу слова, і завершується цим розділом. Це означає, що, на відміну від усіх інших розділів, коли Європейський Союз робить оцінку, звіряє годинники лише один раз, то по фундаментальних правах і на тему свободи слова він звіряє годинники на початку і потім ще раз на завершені. Це означає, що ця тема найважливіша, щоб ми були частиною європейського простору не лише як ми в принципі ним є, але як офіційна частина Європейського Союзу», — зауважив заступник міністра.

Водночас Тарас Шевченко підкреслив важливість, що радіо має хорошу здатність проникати на окуповані території: «І це є один із найбезпечніших способів споживання інформаційного продукту з України, який не залишає слідів його споживання. Тому що ми всі розуміємо, що це небезпечно на окупованих територіях — читати сайти чи телеграм-канали».

Перша заступниця голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич наголосила, що необхідно забезпечити доступність сигналу Українського Радіо на території України й за її межами.

«Я великий апологет Українського Радіо і власне для мене довіра до Суспільного формувалася саме через довіру до Українського Радіо, до форми й змісту згенерованих сенсів саме Українським Радіо… Не дивлячись на дуже непрості часи, різні періоди й економічного характеру, і політичного, Українське Радіо демонструє динаміку свого зросту. І це вселяє віру, що Українське Радіо має майбутнє на наступні століття, — поділилася Ірина Констанкевич. — Ми говоримо про доступність сигналу на території України й за її межами. Ми говорили (за два роки до повномасштабного вторгнення — ред.) про те, що, на жаль, Українське Радіо й українські голоси не чутно в багатьох регіонах України з багатьох причин… Нам потрібно посилювати сигнал, збільшувати потужності наших передавачів, потрібні інвестиції саме в цю галузь, тому що це питання нацбезпеки». 

Читайте також: Реформа «всупереч»: у Києві обговорили, чому Суспільне — частина демократичного устрою країни

Ведуча Українського Радіо Галина Бабій розповіла про ще один важливий аспект існування Українського Радіо — багаті перлинами української культури радіофонди. Вона говорила також про сучасність, зв’язок поколінь і про традиції Українського Радіо, які продовжуються.

«Традиції наші — це правда, це довіра, це життя і це говорити до когось конкретного. Це завдання мені поставили мої старші колеги, коли 37 років тому я прийшла на Хрещатик, 26, і навчили мене саме так говорити з людьми. Мені здається, що у цьому є великий феномен Українського Радіо — говорити до когось одного уявного так, щоб тебе слухав і любив весь світ, — поділилася Галина Бабій. — Я прийшла на радіо випадково, почала працювати музичною редакторкою, і років 25 я працювала з музикою. У фонді Українського Радіо є така перлина, якої, ймовірно, нема у фонді жодної іншої радіостанції світу — називається “Золоті ключі”. У 1970-х роках Українське Радіо об’їздило всі області України, і всі, хто ще пам’ятав музичну спадщину, автентику своїх регіонів, були записані. Це все зберігається у фонді радіо».  

Галина Бабій поділилася, що має ідею подати «Золоті ключі» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України. 

В сучасних умовах, коли технології стрімко розвиваються і швидко стають доступними споживачам, необхідно подбати про якісну і зручну дистрибуцію медіаконтенту, охоплюючи всі категорії споживачів. Про це говорила Вікторія Мурована, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного. Зокрема розповіла про забезпечення доступу до якісного контенту Суспільного, задоволення потреб різних спільнот і надання різного контенту, який виробляє Суспільне Мовлення.

«На порозі нового століття Українського Радіо перед цифровими платформами й усім Суспільним стоїть великий виклик — чи готові ми до цього технологічно. Зараз ми перебуваємо на порозі зміни способу дистрибуції. Розуміємо, що у глобальному світі ми змагаємося не лише з локальним ринком, а й з глобальним — за вуха й очі наших споживачів. Щоденно. Ми перебуваємо у дуже висококонкурентному середовищі, тому маємо бути інноваційними, пропонувати контент, який задовольняє потреби різних спільнот, розвиватися і щоденно працювати. Тож для нас великий виклик — запуск власного стримінгового сервісу і задоволення потреб наших споживачів, які хочуть слухати ту чи іншу програму, коли їм зручно, — зазначила Вікторія Мурована. — Дуже важливо бути конкурентними, і я вдячна колегам з радіо, які готові до кросплатформових проєктів, відеоподкастів, які є ефективними у виробництві».

Вікторія Мурована назвала приклади успішних спільних проєктів цифрових платформ із радіо: історичний відеоподкаст «Батьки-засновники» — з Українським Радіо, «Суспільне казки» — з Радіо Культура, а також щорічний Радіодиктант національної єдності. 

Читайте також: Ми маємо показувати якісний і ціннісний контент там, де є діти і молодь, — Вікторія Мурована

Ангеліна Карякіна, радниця голови правління Суспільного Мовлення, підкреслила важливість існування не тільки мережі місцевих теле- і радіоканалів, а й гіперлокальної мережі кореспондентів Суспільного, які дають деталізовану інформацію з найвіддаленіших громад країни. Також Ангеліна розповіла, як перед повномасштабним вторгненням завершилося будівництво ньюзхаусу і об’єднана команда новинарів почала працювати на Хрещатику.

«В листопаді (2021 року — ред.) ми завершили об’єднання всіх ньюзрумів у ньюзхаус на Хрещатику, де об’єднали телевізійну, радійну і диджитал-команду, — зазначила Ангеліна Карякіна. — На початку повномасштабного вторгнення підписників Суспільне Новини в телеграмі було близько восьми тисяч, а зараз 300 тисяч. На момент, коли все запрацювало, як єдиний організм, припав початок повномасштабного вторгнення. Мені здається найціннішим не лише в новинах Суспільного, а загалом Суспільного як служби доставки інформації для людей є те, що ми є скрізь і новини, які ми отримуємо, — безпосередньо з місця події. Навіть у Тростянці, де не було національних медіа, у нас був журналіст гіперлокальної мережі, колишній пожежник, який пройшов наші курси підготовки, і просто на телефон знімав те, що бачив і передавав інформацію, якої не було в жодного національного медіа. Сила Суспільного в тому, що ми є на місцях».

За словами Ангеліни, крім роботи на національному рівні, Суспільне також передає інформацію європейським колегам, оскільки вже налагоджена робота з обміну новинами. 

«Всі наші важливі кадри потрапляють в систему обміну між усіма європейськими суспільними мовниками. Ми працюємо для локальної і гіперлокальний аудиторії. Суспільному важливо бути своїм для людей — це, власне, причина, чому не просто важливо, а життєво необхідно підтримувати Суспільне», — зазначила Ангеліна Карякіна.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.  

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб знати про головні проєкти та події на Суспільному. 

* Проведення конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу, наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews Network.

Фотографувала Валерія Мезенцева