Новини компанії

2 вересня 2024 року Центр демократії та верховенства права, Суспільне Мовлення та Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики провели щорічну конференцію «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного Мовлення»*, щоб вкотре нагадати про важливість збереження свободи слова та вільних медіа, навіть в умовах повномасштабної війни. 

Читайте також: Реформа «всупереч»: у Києві обговорили, чому Суспільне — частина демократичного устрою країни 

Україна, попри тоталітарний спадок, у 2014 році остаточно визначилася з геополітичним вектором — вступ до Європейського Союзу. «Свобода медіа — це життєво важливе підґрунтя європейської демократії. І це буде важливою умовою процесу вступу в ЄС», — зауважив давній друг і партнер України, а нині — керівник команди з координації політики та реформ у Групі підтримки України генерального директорату з питань зовнішньої політики та політики сусідства Європейської Комісії Танел Танг.  

«НЕЗАЛЕЖНІ МЕДІА ВІДІГРАЮТЬ ДУЖЕ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗАГАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ КРАЇНИ, ВКЛЮЧАЮЧИ Й СТІЙКІСТЬ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ВІЙНІ» 

Танел Танг

Суспільне як ключовий елемент демократії 

З моменту підписання угоди про асоціацію в публічному просторі неодноразово наголошувалося, що угода про асоціацію і безвізовий режим — це насамперед про переймання правил і цінностей, за якими живуть європейські країни і на основі яких і виник сам Європейський Союз.  

«Демократія без свободи слова неможлива. Оскільки Україна рухається до членства в ЄС — це буде критично важливий чинник, і це один із показників, як люди судять про демократію», — на цьому наголосив інший панеліст, генеральний директор Європейської мовної спілки Ноель Карран. 

На незмінності євроінтеграційного курсу України наголосила і віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. За її словами, «попри нашу щоденну боротьбу з ворогом, Україна продовжує залишатись демократичною європейською державою, впевнено підтверджуючи цей статус, рухаючись до повноправного членства в ЄС». 

«Звичайно, однією з передумов нашого вступу до ЄС є існування і незалежного суспільного мовника. І тому всі надбання, які ми маємо сьогодні, мають бути збережені й примножені. Ми також досягли вже певного прогресу, зокрема Законом України "Про суспільні медіа України" ми закріпили гарантії інституційної, фінансової, редакційної незалежності мовника. Попереду ще багато зусиль щодо збереження цього позитивного тренду. Успіх трансформації державного медіа в суспільне неодноразово відзначався міжнародними партнерами. Однією з рекомендацій, які потребували найбільш комплексних зусиль щодо реалізації, став захист і дотримання прав національних меншин і спільнот. І тут, саме в цьому контексті, мені особливо приємно відзначити зусилля суспільного мовника України, що регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот та корінних народів», — резюмувала політикиня. 

Реагуючи на виклики повномасштабної війни, Суспільне не лише стало регіональним лідером і передає знання, як європейським суспільним мовникам підготуватися до найгірших сценаріїв, а й визначає своє лідерство у власній стратегії, — наголосила голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа. 

«Роль Суспільного Мовлення в нових умовах є визначальною. Суспільне буде відстоювати свою незалежність і свободу слова, спонукатиме до нових мережевих зв’язків серед українців в усьому світі, також ми прагнемо стати лідером і навіть прописали це у своїй стратегії». 

«Суспільне є одним із яскравих прикладів того, що дискусії між національною безпекою і демократією немає. Демократія захищає національну безпеку, якщо справді вдало, без прихованих інтересів використовувати ті механізми, які демократія дає», — зазначив Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.  

Читайте також: Джунко Масуда: Суспільне є надією, яка могла б стати наріжним каменем демократії 

Народна депутатка Ірина Геращенко також висловила свою підтримку Суспільному та наголосила, що демократія робить Україну набагато сильнішою, ніж автократія:  

«Ми можемо представляти різні команди, різні гілки влади, третю і четверту, але маємо бути сьогодні об’єднані навколо одного — захисту суверенітету і територіальної цілісності України. В контексті набуття Україною кандидатства в члени ЄС плюралізм думок і свобода слова дуже важливі».  

Належне фінансування як запорука сталості Суспільного та незалежного регулятора 

Закон про медіа, що набув чинності у 2023 році, передбачив гарантії незалежності для ще однієї важливої медійної інституції — Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Орган, який має впровадити одну з найбільш амбітних і складних реформ, відчув ті самі виклики, що й Суспільне Мовлення. 

Танел Танг наголосив, що Україна провела роботу щодо приведення національного законодавства «у відповідність до директиви щодо аудіовізуальних засобів ЄС, ухваливши закон "Про медіа"».  

«Ми будемо безпосередньо розглядати, як цей закон буде впроваджуватися, і зокрема це важливо з точки зору незалежності регулятора медіа. Ми хотіли б побачити, що регулятор має достатні ресурси, щоб сплачувати зарплату працівникам, забезпечувати загальну незалежність регулятора», — наголосив Танел Танг. 

Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін нагадав про новий акт ЄС, ухвалений в травні 2024 року. Цей акт стосується як загальних питань свободи слова, так і питань незалежності регулятора й Суспільного мовника і виставляє ряд мінімальних стандартів для забезпечення такої незалежності. Національна рада, як і Суспільне, забезпечені такими гарантіями де-юре, але не де-факто. Пан Бурмагін зазначив: «Медійний регулятор робить все для того, щоб реформа Суспільного реалізовувалась максимально ефективно. Це відбувається на всіх рівнях і поточної, і законотворчої діяльності. Я переконаний, що поточний склад Нацради й надалі матиме своїм пріоритетом розвиток Суспільного у всіх можливих проявах діяльності і реалізації своїх повноважень. На мою думку, у нас максимальна взаємодія». 

Керівник ЄМС, пан Ноель Карран висловив стурбованість щодо рівня фінансування:  

«Це має бути червоний прапорець, сигнал тривоги, коли ви бачите такі рівні фінансування. Фінансування — це ключовий елемент. Може бути найкраща журналістика у світі, найкращі наміри, найкраще врядування, але коли немає коштів, щоб ваше мовлення фінансувалось, то в цьому немає користі».  

Генеральний директор чеського телебачення Ян Соучек звернув увагу на те, що суспільні мовники Європи стикаються як з традиційними викликами на кшталт політичного тиску та фінансовими проблемами, так  і з глобальним викликом зміни медіаландшафту. Та попри це суспільні мовники продовжують слугувати опорними стовпами демократії. Щоб суспільні медіа дбали про важливі питання без думки про комерційні прибутки — важлива державна підтримка.  

«Державна підтримка також важлива з політичної сторони, у просуванні журналістських досліджень. Однак державна підтримка не має переходити в державний контроль. Тут треба тримати баланс, коли суспільні мовці отримують, з одного боку, достатні кошти, але при цьому не залежні від політичного впливу держави», — зауважив пан Соучек.  

«Я підтримую ідею стосовно того, що наступного року не може бути ніякого марафону. Ми дійсно маємо фінансувати Суспільне Мовлення. Це наше законодавче зобов’язання», — наголосила Ірина Геращенко. 

Якісний контент 

«Критично важливо для суспільних мовників зберегти зв’язок з аудиторією. Тому я радий був побачити ці цифри довіри [до Суспільного — прим. ред.] — 77 %. За європейським стандартом це дуже високі показники. Підтримати цей рівень довіри досить складно, але я думаю, що підтримка такого рівня довіри — це критично важливо», —  наголосив голова ЄМС Ноель Карран.  

Суспільне — це розгалужена мережа доставки контенту: телеканали, радіо, диджитал-платформа; унікальний контент не лише для дорослих, а й для дітей різного віку — «Бробакс», «Колайдер» та ін. У своїй презентації Світлана Остапа навела дані, що, попри війну, Суспільне нарощує виробництво якісного документального і соціального продукту, який вже здобуває міжнародні премії та отримує високу довіру аудиторії. 

Читайте також: Три проєкти Суспільного номіновані на міжнародному конкурсі PRIX EUROPA 

Голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що реформи успішні, якщо змінюють культуру поведінки: «В Суспільного мовника зараз величезний виклик — бути верифікованим джерелом, до якого громадяни звертаються, коли з’являється інформація, що викликає емоційну неоднозначність. Коли ми отримуємо неперевірену інформацію, коли розуміємо, що анонімні телеграм-канали починають божеволіти, бо щось не так, — прийти до верифікованого джерела й перевірити». 

Друге вересня для багатьох перегукувалося з початком навчального року і викликами, які стоять перед батьками щодо того, що споживають їхні діти в мережі. Народна депутатка України Інна Совсун наголосила на важливості залучення нової й передусім молодої аудиторії: 

«Я б хотіла, щоб ми говорили про збільшення кількості людей, які споживають продукти Суспільного, бо це важливо. Бо мене лякає в цілому наскільки мало цікавиться політикою молоде покоління, і якщо й цікавиться — то які джерела цієї інформації. Це катастрофа. Я це бачу по своєму сину і його однолітках і по своїх студентах. І тут я б хотіла, щоб ми думали, як затягувати нову аудиторію, тому що проповідувати серед уже “навернутих” приємно, в бульбашці завжди комфортно, але потім приходять вибори… А зрештою, одна людина — це один голос, закріплений в українській Конституції. Тому мені хотілось би, щоб ми думали, як розширювати аудиторію». 

Народна депутатка Євгенія Кравчук також акцентувала на тому, що якісний контент має бути доступним максимально широкій аудиторії:  

«На третьому році повномасштабної, на десятому році війни це україномовний якісний контент, це документальні фільми. Я продовжую захоплюватись і відзначати роботу Суспільного в документальному кіно. Це водночас і співпраця з ринком — робота незалежних студій, в тому числі з англійськими субтитрами. Я думаю, що пора вже робити, мабуть, і французький, і іспанський субтитр для цього документального кіно, особливо для того, яке пояснює генезис війни, в якій ми зараз перебуваємо. Це про якісний контент, який має бути доступний великій кількості людей. [...]  

Я думала і про тих дітей, які залишаються за кордоном, про їхні родини. Мені здається, Суспільне має взяти на себе лідерську позицію із трансляції контенту, із доступу до українців, які опинилися за кордоном через війну, — щоб вони зберігали цей зв'язок з Україною, зі своєю ідентичністю», — резюмувала вона. 

Читайте також: Спорт — це круто: як пояснити це дітям, розкаже ютуб-канал «Колайдер» 

Сорен Гербст, керівник Відділу підтримки багаторівневої системи управління Програми «U-LEAD з Європою» звернув увагу на силу реформи децентралізації, яка є найбільш європейською по духу, адже у Європі все тримається на місцевій підтримці. Стійкість українських громад на початку вторгнення у протидії російським атакам, на його думку, є прикладом успіху:  

«Дуже важливо відобразити цю силу місцевого рівня через сильні місцеві медіа. І тут Суспільне ідеально підходить. Європа саме тому вирішила підтримувати Суспільне і фінансувати далі, відкривати фінансові можливості для того, щоб створювати ще більш розгалужену мережу місцевих журналістів в Україні. Тому робота Суспільного визначна. Вона є зразком найкращого з того, що Україна може показати. Якби Суспільного не було, його б негайно треба було б заснувати», — зауважив пан Гербст.  

«ЯКБИ СУСПІЛЬНОГО НЕ БУЛО, ЙОГО Б НЕГАЙНО ТРЕБА БУЛО Б ЗАСНУВАТИ»

Сорен Гербст 

«Україна інвестувала дуже багато, і це включає також політичну підтримку й увагу, яку ми надаємо постійно, і також фінансову підтримку незалежного суспільного мовника. Ми вважаємо, що реформа такого Суспільного мовника — це один із дуже гарних прикладів реформ в Україні», — суголосно висловив підтримку реформі й Танел Танг.  

Модерувала дискусію журналістка й медіаменеджерка, директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту Суспільного Мовлення Тетяна Трощинська.  

* Проведення конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу, наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews Network.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.  

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб знати про головні проєкти та події на Суспільному. 

Фотографували Анастасія Мантач та Валерія Мезенцева