Новини компанії

На конференції «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення»* одна з панелей була присвячена виробництву документального контенту та ролі Суспільного Мовлення в цьому процесі.

Модерував дискусію директор департаменту зовнішнього виробництва соціально впливового контенту та копродукції Суспільного Мовлення Лук’ян Галкін.

Читайте також: Суспільне Мовлення: бути верифікованим джерелом та захищати демократію

Учасниками дискусії були:

• керівник медіагрупи StarLightMedia (2012–2018), міністр культури, молоді та спорту (2019–2020), засновник проєкту War of Words Володимир Бородянський;
• продюсер Олег Щербина;
• продюсерка, співзасновниця ГО «Українська кіноакадемія» Юлія Сінькевич;
• голова правління Суспільного Микола Чернотицький;
• народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв;
• перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко;
• народний депутат, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко акцентував на тому, що Суспільне як виробник соціально значущого продукту відіграє важливу роль під час війни.

«В Україні відбуваються трагічні, але історичні події, і це привертає увагу всього світу до нас. Думаю, ще є потенціал і у внутрішньому просуванні документалістики для національно-патріотичного виховання. Документалістика — це один із прикладів того, що Суспільне робить дуже корисну роботу, і держава визнає, що Суспільний мовник — це той хаб, де має тривати виробництво такого контенту. Державі слід робити конкретні рухи, щоб усе це рухалося системно, але документальні продукти, які останніми роками виробляє Суспільний мовник, — це те, що допоможе подолати відразу кілька претензій до Суспільного, які завжди були», — зазначив він.

Зокрема, і про можливі перспективи стратегічного посилення Суспільного як джерела підтримки для кіновиробництва говорив і Микола Княжицький, народний депутат, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«На мою думку, має бути державна політика з підтримки всіх напрямів кіно — й ігрового кіно, і тих стрічок, що презентуватимуть Україну за кордоном і будуть нашим інструментом проти російської пропаганди, і тієї прекрасної документалістики, яку робить Суспільне і на внутрішній, і на зовнішній ринок. Суспільне — це якраз та інституція, яка вже має успішний досвід проведення пітчингів і яка могла б отримувати додаткові кошти через Мінкульт від держави, якби була така можливість.

До фільмів і серіалів, які виробляють телеканали, було багато претензій. Я сам виступав проти неконкурсного фінансування виробництва часом недолугих кінопроєктів, які створювало українське комерційне ТБ. Якщо на це дивитися прискіпливіше, то це виробництво також можна було б фінансувати, бо підтримка культури вкрай важлива.

Що стосується Суспільного, то фільми й серіали, особливо за українською класикою, актуальні й важливі для українського суспільства. Це теж робота Суспільного. Всюди у світі такі фільми й серіали виробляють суспільні мовники, і на це потрібні кошти. Я переконаний, що ми мали б знайти кошти, щоб підтримати таке виробництво й для нашого Суспільного», — наголосив політик.

Читайте також: Реформа «всупереч»: у Києві обговорили, чому Суспільне — частина демократичного устрою країни

Про попит на українське документальне кіно говорила Юлія Сінькевич, продюсерка, співзасновниця ГО «Українська кіноакадемія».

«Я бачу, що за кордоном запит на контент про війну в Україні значно зріс. Українське кіно йде шляхом балканського кіно, це перевага і прокляття одночасно. Перевага у тому, що це відрізняє наше кіно від інших тематично, але разом із цим ми потрапляємо у пастку, тому що саме такий контент від нас і будуть очікувати. 

У 2022 році вийшло багато фільмів, і це відбулося всупереч усьому і без підтримки держави. Цю можливість, що з’явилась у нас через трагічні обставини, можна було б використати більш ефективно, якби з української сторони був партнер, котрий би запропонував формати співробітництва тощо. Але закордонний запит на контент про війну в Україні триватиме, і з цим можна працювати. І в цьому процесі Суспільне, на мою думку, може і має стати активним учасником створення копродукційних проєктів», — зазначила Юлія.

Кінопродюсер Fresh Production Group Олег Щербина продовжив дискусію щодо культурної дипломатії, додавши, що його компанія прагне за допомогою документального кіно донести до закордонної аудиторії ідею про те, що зараз підтримка України — це підтримка європейських цінностей і життя загалом. Компанія створює англомовні версії своїх фільмів і планує зробити франкомовні та німецькомовні їх версії, що дасть змогу працювати з європейською аудиторією.

«Пізніше, коли ми набудемо цього досвіду, хочемо також перейти до створення англомовного дубляжу інших наших проєктів, насамперед документального циклу «Голодомор. Літописці». На мою думку, цей цикл, особливо його перша серія, мають побачити західні студенти, які вивчають дипломатію і політологію. 

Чим тут могло би бути корисним Суспільне? Мені здається, ви могли б стати партнером у створенні іншомовного дубляжу фільмів, а також у просуванні фільмів за кордоном, зокрема у їх розміщенні в ефірі європейських суспільних мовників», — міркує Олег Щербина.

Кінопродюсер Володимир Бородянський порушив тему переосмислення витрат коштів на створення контенту для всіх верств населення. 

«Потрібна зміна парадигми, і Суспільне це також має зробити, бо треба припинити дивитися на рейтинги каналів і почати дивитися на рейтинги контенту, який виходить за підтримки Суспільного на різних платформах. Зараз ми існуємо в старих парадигмах, але ми не можемо собі цього дозволити, тому потрібно сісти й домовитися про зміну парадигм», — запропонував він.

За його словами, «є недообслужені верстви населення і дуже переобслужені». «Аудиторія 40+ з точки зору новинного контенту, думаю, переобслужена. З точки зору розважального контенту ми всі недообслужені, а аудиторія, молодша за 40 років, особливо молодша 17 років, — це голе поле», — каже Бородянський.

Погодився з Бородянським Микола Чернотицький, голова правління Суспільного. 

«Всі міряються рейтингами, продовжуючи жити у старій парадигмі, про що говорив Володимир Бородянський. Думаю, треба міряти загальне споживання, тобто скільки контент, наприклад Суспільного, генерує загального споживання на різних платформах», — каже Чернотицький.

Він акцентував на тому, що компанії вдалося реалізувати те, «чого я не міг би уявити у мирний час, зокрема активізувати роботу з донорами, запустити пітчинги, посилити компанію в цілому».

Голова правління Суспільного оптимістично дивиться у майбутнє, додаючи, що за 3–4 роки бачить компанію лідером із виробництва документальних проєктів, а також успішних ігрових фільмів. 

«Я б хотів, щоб Суспільне мало високий рівень довіри, без “культури подвигу”», — сказав Микола Чернотицький.

Завершуючи дискусію, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що нинішня система кіновиробництва потребує змін, проте до перемоги її не варто чіпати.

«Наша дискусія показала, що ми можемо достатньо швидко зібратися і на підставі озвучених сьогодні тез виписати зрозумілий план дій, що дозволить кардинально змінити ситуацію з виробництвом українського контенту. Хороша новина в тому, що ми точно знаємо, що робити, погана — в тому, що це все буде після виборів, коли з’явиться нова політична конфігурація. 

Нам потрібні українські продукти, сильні українські бренди та сильний Суспільний мовник. І потрібно просувати наші окремі проєкти за кордоном, але, напевно, не за допомогою Держкіно.

На мою думку, першочергово ми маємо охопити власний ринок, власний медіапростір, причому справді для всіх верств. На мою думку, ми це можемо, і в цьому процесі я бачу Суспільне як флагмана. Тому наступного року ми не повинні допустити такого недофінансування Суспільного, яке означатиме його деградацію. Насамкінець я хочу наголосити: Суспільне — це один із чинників української перемоги», — підсумував Микита Потураєв. 

* Проведення конференції стало можливим завдяки допомозі американського народу, наданій через проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews Network.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Фото Валерії Мезенцевої