Новини компанії

Жовтень 18, 2022

«Кисню почало бракувати…», — історії виживання українців у російському полоні у новому фільмі Суспільного

18 жовтня о 20:00 на ютуб-каналі Суспільне Новини відбудеться прем’єра документального фільму «Щоденник вцілілої» від команди журналістів-розслідувачів Суспільного. Фільм створений на основі щоденника жительки села Ягідного на Чернігівщині, яка протягом 28 днів разом з іншими односельцями була «живим щитом» для російських окупантів.

Читайте також: «Жодна імперія не вижила в історії, і ця не виживе»: Йосиф Зісельс дав прогноз на майбутнє росії

Фільм буде представлений одразу двома мовами — українською та англійською (субтитри). Автори документального розслідування намагалися передати всі події в Ягідному протягом майже місячної окупації через історії цивільних заручників, встановлення причетних офіцерів до воєнного злочину та їхні зізнання.

Що довелося пережити мешканцям Ягідного в шкільному підвалі, який російські окупанти перетворили на концтабір, та з якими думками вони живуть нині, після звільнення, — в коротких історіях шести героїв фільму «Щоденник вцілілої».

  • Іван Польгуй, 62 роки, житель Ягідного

Завгосп дитячого садка у Ягідному. У підвалі пробув 27 днів — разом з дружиною, двома синами, невісткою та двома внуками. 30 березня, коли російські військові покинули Ягідне, він на власний ризик пішов додому. У будинку застав вибиті вікна, знищене майно та безлад, залишені росіянами. Ночувати у холодній хаті було ніяк. Іван Петрович забрався на сінник та проспав там до наступного дня, вперше за майже місяць змігши розпрямити набряклі ноги, що від постійного сидіння вкрилися ранами. Розповідає, що здоров’я після підвалу дуже похитнулося: почалися проблеми з серцем і тиском. 

  • Ольга Меняйло, 50 років, жителька Ягідного

Агрономка у Ягідному. Разом з чоловіком, сином чоловіка, невісткою, внучкою та чотиримісячним внуком Ольга провела у підвалі 27 днів. Каже, в усіх здоров’я «посипалося». Після того, як стали вільними, складали також список майна, яке забрали російські військові з їхньої квартири. 

Зациклюватися на втраченому, каже Ольга, не хоче: «У підвалі був час задуматися над цінностями. Якщо до цього більше матеріальне цінувалося, то зараз нематеріальне. Що було, те було. Чого нема, уже не повернеш. Стараюся жити з позитивом та відходити від негативу».

  • Валентина Данілова, 60 років, жителька Ягідного

Валентина — вихователька дитячого садка, у підвалі якого росіяни утримували жителів Ягідного. Разом з мамою та чоловіком у російській неволі вона пробула з 4 по 31 березня — 28 днів. Повернутися додому після пережитого було неможливо: у квартирі не було вікон, будинок залишився без даху. 

«Постаріла років на десять. Боюся звуків тепер, з’явилися панічні атаки, ноги сильно болять і голова стала частіше боліти. А ще пам’ять почала підводити», — каже Валентина про наслідки перебування у підвалі.

  • Владислав Польгуй, 17 років, житель Ягідного

Коли росіяни окупували Ягідне, Владислав був у випускному класі. Перебування у підвалі разом з батьками, сестрою та дідусем з бабусею, каже, далося йому краще, аніж старшим. Розповідає, що було страшно і довелося переоцінити ставлення до багатьох речей. Вирішив для себе, що краще не відкладати на майбутнє реалізацію задуманого. Нині Владислав — студент Чернігівської політехніки. Хлопець вступив на бюджетну форму навчання. 

  • Любов Іващенко, 50 років, жителька Ягідного

Любов втратила у підвалі найцінніше — маму та власне здоров’я: у неї відмовили нирки. Тепер жінка на довічному діалізі, який потрібно робити через день. У підвалі вона з родиною (окрім мами, там ще був чоловік, донька та внук) провела 26 днів. Коли українські військові після звільнення села завезли її до лікарні, жінка дізналася, що якби їй не надали допомогу, за кілька днів вона б померла. До окупації Любов працювала у кафе. Нині жінка — на пенсії через інвалідність.    

  • Валерій Польгуй, 38 років, житель Ягідного

Валерій — депутат Іванівської сільради, до якої входить Ягідне, та начальник охорони фірми у Чернігові. У підвалі Валерій пробув 26 днів — разом з дружиною, сином, донькою та братом. Розповідає, що те, що довелося пережити, порушило психологічний стан: тепер він відчуває тривогу. Старший син, зазначає, почувається нормально, а ось доньку довелося відправити на психологічну реабілітацію. 11-річна дівчинка змушена була дивитися, як у підвалі один за одним помирали люди.

Над створенням фільму працювали: авторки — Інна Білецька, Алла Садовник, режисер — Владислав Васильченко, режисер монтажу, дизайнер та композитор фільму — Олександр Стратонов, операторка-постановниця — Світлана Коваль, оператор — Павло Ільчук, журналістки — Анна Калаур, Марія Горбань

26 жовтня документальне розслідування «Щоденник вцілілої» дивіться на телеканалі Перший в межах національного телемарафону. Глядачі регіональних телеканалів мовника зможуть побачити його 29 жовтня.

Нагадаємо, у червні цього року команда журналістів-розслідувачів Суспільного представила документальний фільм «Буча 22» про пошук журналістами військових РФ, що розстріляли сім’ю в Бучі. У липні фільм показали у Вроцлаві у межах виставки «За вашу і нашу свободу», котра розпочалася у Варшаві.