Новини компанії

Жовтень 14, 2024

Юлія Усенко: Моєї перемоги не було б без моєї команди

Юлія Усенко, менеджерка з організаційного супроводу Українського Радіо, перемогла в номінації «Впевненість: Надійний тил» у щорічній відзнаці «Суспільний код – 2024». В компанію Юлія прийшла у 1992 році під час навчання у Київському механіко-технологічному коледжі й з того часу віддано докладає зусиль до розвитку Українського Радіо й стала надійним тилом для великої команди, керуючись професійним кредо: «Якщо працювати — то добре, якщо бути тактовним — то завжди, якщо ставлення до людей — то таке, якого хотілося б до себе». В інтерв'ю Юлія згадала пам'ятні події за роки роботи, розповіла, що надає сили та надихає, про улюблену робочу рутину та про життя поза роботою.

— Як ви потрапили на Українське Радіо? 

— Я почала працювати під час навчання у Київському механіко-технологічному коледжі. Прийшла помічницею технічного директора в Будинок звукозапису, де був головний технічний центр Українського Радіо і центральна апаратна, де проводились записи. 

На Українському Радіо працюють надзвичайні фахівці, зараз прийшла гарна молодь, є ким пишатися.

— Як змінювався ваш шлях на Українському Радіо? 

— Змінювалось розташування офісу, люди в команді, керівництво, хоча був керівник, з яким я пропрацювала 22 роки, змінювалась назва посади, але моя робота завжди була стабільною і подобалась мені. Певний час я більше займалась господарчою діяльністю, після реорганізації Суспільного повернулась до технічної служби й навіть в той кабінет, в якому починала. Звісно, зараз залишилось мало людей з того часу, коли я тільки прийшла. 

З Суспільним ми йдемо в ногу з часом. Прийшло багато талановитої молоді, яка багато чого вміє і робить, ми отримуємо від них свіжий погляд, нові навички, зі свого боку ділимося своїм досвідом і так формуються зміни, які всім нам йдуть на користь. Буває важко тримати сучасний темп, десь втома чи страх заважають, але проходить певний час і ми все нове приймаємо, вбудовуємо в процеси, бо скільки живеш  — стільки й навчаєшся. Я відчуваю, що Суспільне підкорить ще не одну вершину.

Я відчуваю, що Суспільне підкорить ще не одну вершину.

— Як починається ваш день і з чого складається ваша робоча рутина?

— Наразі я допомагаю розв’язувати різноманітні кадрові питання, долучаюсь до організації комфортної роботи колег, комунікую з господарчими й технічними службами. Це майже безперервний процес — сформувати заявку, замовити довідку, надіслати скан — здається, що хвилинні справи, але це займає весь робочий час.

— Що вам найбільше подобається у вашій роботі? 

— Я страшенно люблю, коли є багато різноманітних завдань. Коли працюю, отримую задоволення від того, що бачу результат своєї роботи, мені приємно відчувати вдячність колег. Мені подобається спілкування з людьми, його вдосталь, тому що багато взаємодії різного характеру. Особливо це було важливо на початку повномасштабного вторгнення, коли були на постійному зв'язку з колегами, щоб зрозуміти хто де знаходиться, шукати можливості для вирішення тої чи іншої ситуації.

Радіо змінилось і процеси навколо радіо теж змінились, раніше було більше акцентів технічного характеру, було багато виїзних записів — спортивні трансляції, фестивалі, концерти, проводились мости, наразі фокус на цифрові технології, розвиток платформ. Яким неймовірним стало Радіо Промінь! А Радіо Культура вражає своїми проєктами: «Казки на ніч», «Голоси фронтиру», Радіодиктант національної єдності. Головне, що це подобається людям.

Без командної цілісності радіо не було б таке, яким ми його знаємо і любимо.

— Розкажіть про проєкт чи подію, які запам'яталися за роки роботи найбільше? 

— В кожен період було щось своє пам'ятне. У 1996 році була серйозна пожежа — згоріла центральна апаратна і студія телебачення. Було важко, але все відбудували з нуля, відновили, запрацювали знову.

У Будинку звукозапису постійно відбуваються цікаві події, концерти.

Радіодиктант національної єдності — неймовірний проєкт, який підтримують в Україні й в усьому світі. Знайомі мені пишуть з-за кордону й просять розповісти деталі проведення.

— За що ви найбільше любите радіо?

— У нас неймовірна команда. Без командної цілісності радіо не було б таке, яким ми його знаємо і любимо. Ми всі небайдужі одне до одного, до роботи, до життя навкруги. З розумінням ставимось до життєвих ситуацій, настроїв одне одного, десь знаходимо правильні слова, про щось жартуємо. Будь-яке питання можна вирішити, всі цього прагнуть — кожен на своєму місці.

Війна показала, що радіо потрібне. Дуже багато людей слухали радіо через всі можливі платформи, я сама слухала Українське Радіо в Дії. Цей виклик ми подолали, як і подолаємо майбутні, якщо вони будуть, будемо виходити на новий рівень і зробимо все, що в наших силах, щоб пройти достойно цей шлях.

— Що вас мотивує та надихає, дає сили? Про що мріється?

— Люди — це моя опора. На Українському Радіо працюють надзвичайні фахівці, зараз прийшла гарна молодь, є ким пишатися та є люди, на яких хочеться рівнятись. За 100 років існування Українського Радіо стільки людей тут працювало і кожен вніс щось своє.

Мрія — завершення війни і спокій для нас та наших дітей. 

Це дуже важливо і цінно, відчувати увагу колег та їхню вдячність.

— Що любите робити поза роботою?

— Я просто жінка, мама, дружина. Люблю своїх дітей, вирощую квіти, помічаю як швидко плине час, як відрізняються наші діти від нас, які вони сміливі, відкриті, прагнуть побачити світ, проявити себе і дуже цьому радію. 

 — Що для вас значить перемога в номінації в щорічній відзнаці «Суспільний код»?

— Було несподівано і дуже приємно. Я не дуже вірила у свою перемогу, бо бачила, хто з колег був зі мною в одній номінації. Моєї перемоги не було б без моєї команди. Звісно, багато хто колег знає мене особисто, і вони оцінили мою роботу настільки, що я отримала відзнаку. Це дуже важливо і цінно, відчувати увагу колег та їхню вдячність.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Матеріал підготувала Марина Задвірна

Фото — Валерія Мезенцева