Жовтень 30, 2024
Як просувати продукти про медіаграмотність: Дмитро Хоркін ділився досвідом Суспільного
24 жовтня у Києві відбулась конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», організована в межах Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. До панельної дискусії «Медіаграмотність і медіа: як промотувати інформацію як суспільне благо» долучився Дмитро Хоркін, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за платформи радіо, телебачення та диджитал.
Також учасниками дискусії стали: Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації; Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа»; Олена Тараненко, менеджерка з розвитку потенціалу, IREX в Україні; Дмитро Хільченко, директор проєктів Zinc Network; Аделін Гулін, в.о. керівника відділу «Медіа та інформаційна грамотність», ЮНЕСКО. Модерувала панельну дискусію засновниця ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем» Оксана Мороз.
Учасники обговорили, як медіа можуть креативно просувати медіа- та інформаційну грамотність, розвінчувати історичні міфи, популяризувати культурні продукти та протидіяти дезінформації.
Розпочала панель модераторка із тези — люди не хочуть платити за інформацію, оскільки думають, що всю інформацію можна знайти й нічого за це не заплатити. Але «безкоштовної інформації немає», наголосила Оксан Мороз, «якщо не платимо ми, то ми і є товар: ми платимо своєю увагою, своїми даними і, власне, в результаті купуємо не зовсім хороший товар». І ось цей баланс між корисною інформацією і тією інформацією, яку хочуть бачити споживачі, є дуже важливий.
«На мою думку, Суспільному найбільш якісно вдається балансувати, тому що рейтинги ваші ростуть, перегляди ваші ростуть. При чому на всіх платформах: і на радіо, і на телебаченні, і в диджиталі. Але тим не менше переважна більшість вашого контенту якраз заповнена на формування тою чи іншою мірою медіаграмотності, інформаційної гігієни», — говорить Оксана.
На запитання модераторки, як Суспільному вдається досягати такого хорошого балансу, Дмитро Хоркін зазначив, що навчати медіаграмотності потрібно без використання інформаційного гетто на кшталт «а зараз буде рубрика з медіаграмотності». Таке відразу відбиває цікавість у людей. Але якщо подати цю тему під соусом популярного контенту, це буде спонукати людей замислюватися нам тим, як не стати жертвою дезінформації.
«Тому Суспільне робить такі проєкти, де ми можемо навчити широку аудиторію доступною мовою працювати з інформацією: як перевірити, що має насторожити, як розрізняти фейки, як не вестись на різні маніпуляції тощо. Особливо це надзвичайно важливо зараз, під час воєнного стану, де ми є мішенню. Бо ворог докладає усіх зусиль для того, щоб поширювати різні фейки в Україні», — зазначив Дмитро.
Читайте також: «І що?» — нове шоу на ютуб-каналі Суспільного «Колайдер»
Проте важливо проблемою у просуванні медіа- та інформаційної грамотності, на думку Дмитра Хоркіна, є те, що на відповідні тематичні події приходять зазвичай ті самі люди: «Ми ловимо рибу в акваріумі. І постійно на подіях про медіаграмотність сидять люди, які вже академіки цієї медіаграмотності. І ми не дотягуємось до тих людей, які читають телеграм-канали, які читають неперевірену інформацію».
Для цих людей, зазначає Хоркін, суспільний мовник, який має найбільше покриття (і телевізійне, і радіопокриття, і диджитал-платформи), підтримує такі ініціативи як Всеукраїнський урок медіаграмотності та буде транслювати його на всіх платформах. Адже минулорічні вимірювання говорять про те, що цей урок має досить хороші показники долучення.
За словами директора проєктів Zinc Network Дмитра Хільченка, який цьогоріч брав участь у розробці уроку медіаграмотності, медіаграмотність — це як продукт на ринку, який треба прорекламувати і продати. Тільки медіаграмотність це загальне поняття, яке важко пояснити. А Всеукраїнський урок медіаграмотності є конкретним продуктом, який легко пояснити, а відтак — «продати»: зрозуміло, чому це корисно, чому його треба пройти, чому це потрібно в умовах війни. Зрозуміло для всіх — як для споживачів, так і для стейкхолдерів. У цьому насамперед полягає успіх уроку медіаграмотності та його широкого розголосу, каже Дмитро Хільченко.
Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», зазначив: щоб проєкт про медіаграмотність був ефективним, він, зокрема, має бути довготривалим: «Дуже короткотривалий (кілька місяців) або якийсь ефірний проєкт, або кілька постиків і так далі не мають системного впливу на свідомість людей. Часто такі проєкти запускаються через донорське фінансування. Воно обмежене в часі. Якщо проєкт не стає потім у ліміті на платформі — це проблема».
Також проєкт про інформаційну грамотність має не просто розвінчувати фейки, а й у контексті російсько-української війни пояснювати загалом логіку російської дезінформації, вважає Вадим Міський.
Читайте також: Спецпроєкт до 100-річчя Українського Радіо: вся Україна на одній хвилі
Як приклад ефективного продукту про медіаграмотність Вадим розповів про спільний радіопроєкт «Детектора медіа» та Українського Радіо, який з’явився у перші дні повномасштабного вторгнення під назвою «Русскій фейк: стукіт з дна», де ведучі спростовували російську дезінформацію та надавали поради з медіаграмотності для радіослухачів.
«Тоді ми почали цю радіопередачу у бомбосховищі без якогось цілого фінансування, без стратегування. Фейки ширилися дуже активно в перші дні війни. А, як ми пам'ятаємо, інтернет не робив. І так сталося, що радіо тоді було найдоступнішим, наймасовішим медіа. І в найгарячіші фази війни цей проєкт тривав», — ділиться програмний директор ГО «Детектор медіа».
За словами Вадима, вони отримали багато позитивних відгуків від радіослухачів із багатьох міст, зокрема окупованих. Пізніше передачу вдосконалили й наразі вона повноцінно продовжується на Українському Радіо, але з оновленою назвою «Фейк-контроль».
Своєю чергою Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, нагадала учасникам конференції, що українці, які наразі споживають більшість інформації через телеграм-канали, мають перевіряти, чи належать джерела споживання до білого списку медіа.
«Як ми памʼятаємо, нещодавні дослідження видання Texty.org.ua показали, що телеграм-канал Суспільне Новини має лише 2% публікацій, які можуть вважатись маніпулятивними. Натомість у відомих телеграм-каналів — понад 50%», — додала модераторка панельної дискусії.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Фото — Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр»