Липень 11, 2024
Я щиро вірю в ідею Суспільного і його важливість для громадян, — Вікторія Мурована
Вікторія Мурована, генеральна продюсерка цифрових платформ Суспільного, переможниця відзнаки «Суспільний код – 2024», людина року в номінації «Генератор ідей: Муза Суспільного». Вікторія приєдналась до команди Суспільного у 2020 році на посаду керівниці редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ, а в листопаді 2022 року стала генеральною продюсеркою цифрових платформ Суспільного.
Вікторія отримала диплом магістра англійської та української філології Київського національного лінгвістичного університету. В роки навчання була громадською активісткою, співзасновницею студентського клубу UNESCO, брала участь у волонтерських та благодійних ініціативах, працювала асистенткою Богдана Гаврилишина, відомого економіста, мецената, громадського діяча українського походження. У 2006-му приєдналася до команди кінопрокатної компанії B&H Film Distribution як менеджерка дубляжу, а згодом очолила комунікації.
В будь-якій справі найголовніше — люди.
— Вікторіє, що було до Суспільного?
— У 2006 році я потрапила в Голлівуд, ну майже — в компанію B&H Film Distribution, ексклюзивного дистриб’ютора фільмів голлівудських студій Disney, Universal, Sony, Dreamworks в Україні. Страшенно пишаюся, що з проєктів B&H, а саме, з легендарної української версії «Тачок» почалася ера українського дубляжу. Компанія дала поштовх до появи цілої індустрії, з'явилася плеяда талановитих перекладачів, режисерів, акторів. Український якісний дубляж дивилися в Криму і в Донецьку, люди шукали диски з українським дубляжем, діти розбирали жарти у щоденне спілкування. Це було вау!
Згодом я очолила пресслужбу B&H, працювала з популяризацією і промотуванням фільмів, планувала кампанії голлівудських і українських фільмів. Мабуть, найбільше мене захоплювала робота Disney і Marvel. Як створені ними культурні патерни змінюють світ і сприяють зміні уявлень людей про себе, популяризують толерантність. Обожнюю «У пошуках Дорі» — це так делікатно про інклюзію і про прийняття іншого, ця тема інтегрована в усе, що наразі робить кіностудія.
— Що найбільше вплинуло на ваше становлення?
— В будь-якій справі найголовніше — люди. Тут не без доленосної зустрічі. На третьому курсі університету я отримала можливість стати асистенткою Богдана Гаврилишина. Це була людина надзвичайної сили духу, яка після моїх батьків найпотужніше вплинула на формування мого світогляду і системи цінностей. Хлопець із Тернопільщини, який дивом вижив у таборі для переміщених осіб, пройшов шлях від лісоруба до економіста світового рівня, радника президентів і послів. Його офіс на Інститутській був концентрацією людиноцентричності та гуманізму, понад усе він цінував людські чесноти, вірив і підтримував українську молодь. До речі, фонд родини Богдана Гаврилишина досі системно продовжує програми підтримки. Його гасло «Мрійте буйно» завжди зі мною.
Виникло бажання глибоко зануритись у процес створення контенту для дітей. Я була переконана, що надивленість і знання виробничих процесів — це той капітал, який точно стане в пригоді.
— Як у вашому житті зʼявилось Суспільне?
— У 2020 році в розпал ковіду на Суспільне мене запросила Тетяна Кисельчук, на той момент керівниця диджиталу Суспільного й одна з реформаторок Суспільного. Я відгукнулася на пропозицію очолити дитячу редакцію, бо на той момент виникло бажання глибоко зануритись у процес створення контенту для дітей. Я була переконана, що надивленість і знання виробничих процесів — це той капітал, який точно стане в пригоді. Ну й особиста причина також була: мій син дивився в Youtube купу російського контенту і я хотіла це змінити. Це був виклик.
В Україні роками існувала і досі існує величезна потреба в контенті для дітей і підлітків. Діти — це люди, які згодом будуть читати новини Суспільного, дивитися наші документалки й слухати подкасти. Тому ми маємо системно працювати над тим, щоб вони мали якісний контент на кожному етапі свого дорослішання.
Улюблені ритуали — це щодня читати коментарі під нашим контентом і краєм ока глянути в чат напівробочий, відчути настрій команди.
— З чого починається ваш звичайний робочий день?
— День починається з робочих чатів, кількість яких стрімко зростає. Там вирішується багато операційних завдань. Для короткострокового планування — щотижневі зустрічі, для стратегічного планування маємо кілька робочих сесій, три-чотири рази на рік. Розставили пріоритети й погнали. Улюблені ритуали — це щодня читати коментарі під нашим контентом і краєм ока глянути в чат напівробочий, відчути настрій команди.
— Материнство і керівництво — схожі речі?
— Прокачані софт-скіли треба мати на обох позиціях. Намагаюся і в родині, і в команді завжди обґрунтовувати рішення, які приймаю. Усюди надважливо бути чесною, підтримувати, давати простір для зростання, уникати дидактичності, категоричності, більше довіряти і делегувати. Це все працює і з 15-річками, принаймні я на це сподіваюся.
- Читайте також: Дитинство не стає на паузу, — Вікторія Мурована на читанні «Хоробрих казок» у Центрі захисту прав дітей
Працювати для дітей ще відповідальніше, адже з позиції своєї дорослої логіки, прагматизму, свого бекграунду ми маємо знайти ту мову, яка буде зрозуміла їм незалежно від контексту.
— Створювати дитячий контент більш відповідальна місія, ніж робити дорослий?
— У Суспільного взагалі є відповідальність щодо виробництва будь-якого контенту. Він має бути збалансований, інклюзивний, існує багато речей, які ми маємо враховувати у своїй роботі. Працювати для дітей ще відповідальніше, адже з позиції своєї дорослої логіки, прагматизму, свого бекграунду ми маємо знайти ту мову, яка буде зрозуміла їм незалежно від контексту.
Діти — це люди, які згодом будуть читати новини Суспільного, дивитися наші документалки і слухати подкасти. Тому ми маємо системно працювати над тим, щоб вони мали якісний контент на кожному етапі свого дорослішання.
— Ви на посаді генеральної продюсерки цифрового мовлення півтора року. Що вам вдалося зробити за цей час? Чим пишаєтесь?
— Професійному зростанню і єдності команди радію найбільше. Пишаюся, що працюю пліч-о-пліч з колегами, зокрема з колегами з регіонів, розслідувачами, документалістами. Ну і, безумовно, важливе зростання кількісних і якісних показників, запуск нових цікавих форматів для різних аудиторій, інноваційні проєкти, політика використання ШІ та багато іншого. Цінно, що в диджитал хочуть потрапити молоді люди 18–19 років, питають, які у нас є вакансії.
Робота для мене — це велике джерело енергії, яка нікуди не дівається, а перетворюється з одного виду в інший.
— Яка ви керівниця?
— Диджитал — це підрозділ, який динамічно розвивається, і я б ніколи не впоралася з керуванням без фахових менеджерів і редакторів, які очолюють напрями. Вдячна їм за впевненість, що можна контролювати не все, а зосередитися на стратегічних речах. Більшість моєї команди зумери — люди, які добре знають, чого вони хочуть, цінують свій час і потребують зворотного зв'язку. Після кожного великого проєкту обов'язковим є дебриф — що зробили добре, що не дуже і що можемо покращити.
- Читайте також: Досвід Суспільне Казки: яким має бути контент для дітей
— А особисто для вас, якими були ці півтора року? Що прожили, в чому виросли?
— Робота для мене — це велике джерело енергії, яка нікуди не дівається, а перетворюється з одного виду в інший. Вона дає змогу бути потрібною, дає сили рухатися і створювати. Наприклад, написати й видати книжку «Хоробрі казки».
Представництво в комітеті ЄМС — це можливість системно нагадувати колегам з провідних світових медіа про те, з якими викликами стикається Україна, і зокрема про роботу Суспільного під час війни.
Важливою подією минулого року для мене стало обрання в диджитал-комітет ЄМС. Це унікальна можливість отримати доступ до різнорівневої експертизи провідних Суспільних мовників і використати її в роботі, а також мати підтримку у переговорах з міжнародними платформами. Це ще й можливість системно нагадувати колегам з провідних світових медіа про те, з якими викликами стикається Україна, і зокрема про роботу Суспільного під час війни.
- Читайте також: Вікторію Муровану обрали членкинею диджитал-комітету ЄМС
— Чи можете дати кілька рекомендацій, як надихати себе, в першу чергу, і команду для ефективної роботи?
— Цінувати людей. Бути відкритим до світу, до різних досвідів. Бути залученим до робочих процесів, чіпати їх руками. Ставити собі чесні питання: чи я люблю те, що я роблю? Якщо я люблю, то чи роблю я це добре? А як виміряти це добре? Чи знайшла я однодумців на шляху до результату?
— Чим ви займаєтесь у вільний від роботи час та в чому черпаєте сили?
— З липня 2022-го я членкиня наглядової ради благодійного фонду Ukraine Volia Foundation, який допомагає сиротинцям. Це насамперед психологічна підтримка і медична допомога. За першої можливості я включаюся в роботу фонду. Це дуже повертає до реальності. Ще, як і кожна свідома громадянка чи громадянин, ініціюю збори, або беру участь у перевірених зборах на підтримку сил оборони.
Окрім часу з родиною і волонтерської діяльності, суттєво додає сил сестринство з подругами. Відчуття солідарності різних жінок, в абсолютно різних обставинах, але з повним розумінням. Бачу, як кожна з них працює і проживає ці важкі часи. Радію, що ми є підтримкою одна для одної.
Якщо своєю роботою, життєвою позицією, настроєм можу когось надихнути й підтримати — це ж чудово.
— Що для вас означає перемога в щорічній відзнаці «Суспільний код» в номінації «Генератор ідей: Муза Суспільного»?
— Вдячна всім колегам за цю відзнаку. Якщо своєю роботою, життєвою позицією, настроєм можу когось надихнути й підтримати — це ж чудово. Я щиро вірю в ідею Суспільного і важливість Суспільного для громадян. Захоплююся колегами Аллою Скорик, шеф-редакторкою північно-східного хабу, та Альоною Наталухою, головною редакторкою Суспільне Запоріжжя, з якими була в номінації.
Готова й надалі втілювати та надихати сміливі, інноваційні проєкти, єднати команди і йти туди, де Суспільного ще не було.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
Матеріал підготували Дар’я Гонтарєва, Марина Задвірна
Фото — Анастасія Мантач
