Новини компанії

Різдво та Новий рік — це час для збереження та відтворення багатих культурних традицій. Як у Чернівцях, Одесі та Ужгороді національні спільноти України зберігають унікальні риси зимових свят — дивіться у різдвяній серії сюжетів від Суспільного Мовлення. Ми розповімо, як українські угорці, румуни, болгари, роми та інші національні спільноти відзначають ці свята, зберігаючи власні обряди та культури, а також, як ці традиції впливають на єдність і взаємопідтримку в мультикультурному суспільстві.

Читайте також: Як Суспільне формує концепцію роботи з національними спільнотами та корінними народами

1. «Перше, що нагадує дім»: як на Закарпатті переселенка Рада Каландія готує ромський різдвяний рулет 

Різдвяний калач — це більше, ніж просто страва. Це символ сімейних традицій і спогадів про дитинство. У сюжеті Рада Каландія, переселенка з Донеччини, яка нині живе в Мукачеві на Закарпатті, ділиться рецептом незабутніх ромських рулетів, які вона готує на Різдво. Рада згадує, як у дитинстві її мати й бабуся випікали ці калачі, присвячуючи процесу дві доби. Кожен рулет важить від 3 до 5 кілограмів і має особливе значення для сім'ї: його обов'язково відносять хрещеному батькові разом із вечерею, вірячи, що це приносить здоров’я та добробут.

У сюжеті ви також побачите різдвяні звичаї, які Рада разом з донькою Лейлою зберігають навіть на новому місці. Це і традиційна вечеря з рисом, сухофруктами та копченими грушами, і покладання сіна під ялинку на Святвечір як символ достатку на весь рік. Однак це історія не тільки про їжу, а й про теплоту сімейного вогнища, яку Рада передає своїй дочці, навчаючи її готувати ті самі страви, рецепти яких зберігаються в їхній родині вже багато поколінь.

2. Нарядити коня і колядувати: закарпатські роми відновили забуту різдвяну традицію 

Родзинка ромської різдвяної традиції — це красиво вбраний кінь, який супроводжує колядників від хати до хати, приносячи добробут і щастя господарям. Пастор Степан Фечо разом з однодумцями відновлює цю унікальну традицію в Україні, прикрашаючи коня й колядуючи ромською мовою. За словами Степана, в часи, коли роми були кочівниками, коні були важливою частиною їхнього життя, як для сучасної людини автомобіль. Отже, цей обряд не лише символізує зв’язок із минулим, а й несе в собі дух радості й достатку.

У сюжеті також розповідається про перше відродження маловідомої нині стародавньої щедрівки, яку ромські колядники виконують ромською мовою. Колядники вивчають і співають нові колядки, в тому числі й ту, що була забута попередніми поколіннями. Таким чином не лише відроджуються традиції, а й зберігається і передається майбутнім поколінням ромська культура.

3. Закарпатські угорці відзначають Різдво. Які традиції бережуть із року в рік

Вертеп українських угорців — це давня різдвяна традиція, притаманна лише угорцям Закарпаття, і на жаль, вона поступово зникає. Через пандемію та війну ця традиція втратила свою популярність, але її намагаються зберегти в угорській спільноті на Закарпатті, де вчителі й організатори залучають молодь до вертепного дійства. Діти не тільки вивчають вертеп, а й вчаться готувати традиційні різдвяні страви та допомагають виготовляти святкові іграшки.

У сюжеті ви побачите, як молодь вчиться виконувати вертепні вистави, відтворюючи стародавній обряд, який раніше був важливою частиною святкування Різдва у селах Закарпаття. У минулому вертепи часто ходили від хати до хати, несли радісну звістку про народження Спасителя, однак через сучасні обставини ці вистави стали рідкістю.

 

4. Яка вона — новорічна міліна українських болгар?

На Новий рік болгари Одещини не загадують бажання, а знаходять їх у новорічній страві, яку називають міліною. Це страва за старовинним болгарським рецептом. Кожен її шматочок несе побажання на майбутнє: гроші, машину чи розширення господарства. Міліну готують за особливим ритуалом, в якому важливі не лише інгредієнти, а й символічні предмети, які кладуть у страву, наприклад монету або паличку як символ автівки.

У сюжеті візуалізується процес приготування міліни, від замішування тіста до випікання в духовці, з обов’язковою участю молодших членів родини, наприклад маленька Катя допомагає своїй бабусі Тетяні. Після випікання міліна має вигляд троянди, яку розламують, і кожен знаходить у своєму шматочку символ своєї майбутньої удачі. 

5. Що болгари Одещини роблять напередодні Нового року?

На Одещині, де проживає значна болгарська громада, є унікальна новорічна традиція, яка передається з покоління в покоління, — виготовлення шібки. Цей болгарський святковий атрибут стає важливою частиною святкувань особливо в перший день Нового року. Шібка — це гілочка плодового дерева, прикрашена червоними й білими нитками, горішками, цукерками та сухофруктами. Уся сім’я бере участь у виготовленні цього символічного предмета, який стає частиною святкового декору, але має й глибокий символічний зміст.

Слово «шібка» походить від болгарського «шібати», що в перекладі означає торкатися. Це символічний акт, у якому гілочкою торкаються до господаря, бажаючи йому міцного здоров’я, добробуту та любові на наступний рік. Горішки символізують здоров’я, цукерки — солодке життя, а сам процес виготовлення шібки відтворює зв’язок між поколіннями, коли діти й дорослі разом працюють над створенням свого щасливого майбутнього.

Коли шібка готова, діти ходять з нею до родичів і знайомих, співають пісні, а натомість отримують солодощі та гроші. Ця традиція — важлива частина святкування Нового року, а для багатьох — можливість відчути єдність із культурною спадщиною та передати її своїм дітям. Жителька Одеси Інна Тулумжі розповідає, що таким чином прищеплює своїм дітям любов до болгарської культури, тому навіть живучи в Україні, вони не забувають про своє коріння. 

6.  Як у Красноїльську водять Маланку: солом’яні ведмеді, маски та румунський національний одяг 

На Буковині, в селі Красноїльськ, традиція маланкування набуває особливого значення. Кожен рік місцеві жителі перевтілюються у ведмедів, чортиків, царів та янголів, щоб принести удачу й добробут своїм господарям. У сюжеті ви можете побачити, як жителі Красноїльська готуються до святкування, створюючи свої костюми й маски з соломи та природних матеріалів. Часто працюють над ними по кілька днів. Костюми ведмедів, яким надають особливого вигляду, важать до 70 кг, і кожен з них має свою символіку.

Маланка триває 24 години, і кожен етап святкування важливий — жителі Красноїльська ходять від дому до дому, співаючи традиційні пісні й бажаючи добробуту і щастя на наступний рік. Ведмеді та інші персонажі вносять свою частку святкової магії, а за їхнім танцем і співами спостерігають і діти й дорослі. Подивіться у нашому сюжеті, як святкують Маланку у 2024-му.

7. Рецепт традиційного німецького печива «плетцхен»

На Різдво в родинах етнічних німців Закарпаття завжди готують різдвяне печиво — плетцхен. Це мініатюрна випічка, що не лише заповнює оселю ароматом ванілі, а й дарує атмосферу свята, тепла та любові. Всі секрети цього традиційного рецепта знає художниця Ганна Плавайко, яка щороку випікає плетцхен для своєї родини. Цього разу вона поділилася рецептом із Суспільним.

У сюжеті ви побачите, як Ганна готує плетцхен із простих інгредієнтів: борошна, цукру, смальцю й ванілі. Важливою частиною процесу є створення маленьких формочок: грибочків, квіток та зірочок. Печиво запікається при температурі 180°C всього 10–15 хвилин, адже тісто дуже тонке. Останній штрих — шоколадна глазур і мигдаль, що додають печиву святкового вигляду й смаку. Це частина великої різдвяної традиції, яка об’єднує покоління і приносить радість у домівки.

8. Готувати штолен — різдвяна традиція

Штолен — це не просто смачна випічка, а й важлива частина різдвяного столу для німецької спільноти Чернівців. Цей ароматний пиріг з родзинками, цукатами й марципаном у формі пелюшки Ісуса готується вже кілька поколінь у родині Вітталь. Каріна Вітталь, програмістка за професією та кондитерка у душі, поділилась своїм авторським рецептом штолена, який передається в родині від бабусі до онуки.

Після випікання штолен покривають розтопленим вершковим маслом і посипають цукровою пудрою, що допомагає зберегти свіжість і надає йому святкового вигляду. Каріна та її мама Інга вірять, що ця традиція допомагає зберігати родинні зв’язки й передавати цінності різдвяних свят. Вони впевнені, що штолен завжди буде на святковому столі їхньої родини.

Детальніше про святкові традиції та страви національних спільнот читайте за посиланням.

Нагадаємо, що департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення ще створює програми різних форматів мовами національних спільнот, щоб сприяти збереженню та взаємодії багатокультурних громад. Департамент знайомить із культурами цих громад, створює, розвиває й поширює контент про національні спільноти та корінні народи України. Це особливо важливо в контексті євроінтеграційних процесів, коли Україна прагне стати частиною об’єднаної Європи, де повага до розмаїття є фундаментальною цінністю. Ми підкреслюємо наше об’єднання навколо різноманіття вільної країни, протиставляючи його агресивним діям держави-окупанта, яка намагається знищити національну ідентичність. 

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке системно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. 

Більше про проєкти мовами нацспільнот і де їх можна переглянути — дивіться за посиланням. 

Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб дізнаватися про головні проєкти та події на Суспільному.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

---

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.