Новини компанії

10 грудня членкиня наглядової ради Суспільного Мовлення в галузі захисту прав людей з інвалідністю Наталія Гарач була учасницею панельної дискусії «Безбар'єрний медіапростір: як українські медіакомпанії впроваджують принципи інклюзивності». Ця дискусія була частиною заходу «Драйвери змін: бізнес для людей та про людей», присвяченого Міжнародному дню прав людини. Захід відбувся за підтримки ПРООН в межах проєкту «Реалізація цілей сталого розвитку в Україні» — ініціативи, що сприяє відновленню країни після війни та наближенню до стандартів європейської інтеграції.

В умовах воєнного часу важливо, щоб медіа не лише інформували, а й забезпечували доступність контенту для всіх громадян. Тож Наталія Гарач розповіла, якими мають бути медіа, аби відповідати потребам людей з інвалідністю, а також поділилася досвідом Суспільного щодо створення інклюзивного контенту.

За її словами, війна посилила нерівність людей з інвалідністю у сфері медіа. Важлива інформація в медіа, особливо у перші дні повномасштабного вторгнення, була недоступною, наприклад, для людей з порушеннями слуху через відсутність перекладу жестовою мовою або субтитрів.

«Це робило і продовжує робити людей з порушеннями слуху особливо вразливими, адже вони не мають доступу до інформації, передусім оперативної. Тому вважаю, що досвід Суспільного може бути прикладом для багатьох медіа — як стати більш інклюзивними для всіх громадян України», — наголосила вона.

Читайте також: Гендерна відповідальність і принципи WEPs: як їх втілює Суспільне

Наталія розповіла, що Суспільне мовить жестовою мовою, а також субтитрує продукти, що виходять в ефір: і до повномасштабного вторгнення, і потім у телемарафоні «Єдині новини», і після виходу з марафону 22 травня 2024 року.

«24 лютого 2022 року було відключено етер Суспільного, де люди звикли дивитися новини жестовою мовою. 27 лютого Суспільне долучили до телемарафону, де воно єдине мовило жестовою мовою. Проте оті кілька критичних днів ці люди залишалися без офіційних джерел інформації. Одна зі спортсменок-чемпіонок Дефлімпіади-2021 розповіла мені в інтерв’ю, як вона розгублено, а скоріше — у шоці, застала повномасштабне вторгнення у Маріуполі. Вона не знала, що відбувається. Не було пояснень жестовою мовою для людей, які мають порушення слуху. Вона відчувала вібрації від вибухів і не розуміла, що це. Такий маленький, але показовий, приклад доступності чи недоступності медіа», — ділиться Наталія.

Водночас, за словами Гарач, доступність медіа — це не лише про контент. Насамперед безбар’єрні медіа формують безбар'єрну свідомість суспільства, яка, своєю чергою, має формуватися в тісній співпраці з громадянським суспільством людей з інвалідністю. Має бути налаштована цілісна наскрізна системна робота: архітектурна доступність у медіакомпанії, культура інклюзії, працевлаштування людей з інвалідністю і власне контент (цифрові та нецифрові платформи) тощо. 

Отже, для Суспільного важливо не тільки говорити про людей з інвалідністю (спортсменів, воїнів, цивільних громадян, дітей) в новинах, сюжетах, програмах, але важливо й включати їх в життя компанії, життя країни і тісно співпрацювати з громадськими організаціями людей з інвалідністю.

До того ж Суспільне Мовлення має успішну практику працевлаштування людей з інвалідністю: в ефірах Суспільного працювали телеведучі й коментатори в кріслах колісних під час проведення кількох Паралімпійських ігор, а на Українському Радіо в Харкові є радіоведучий та журналіст Володимир Носков із тотальним порушенням зору. Загалом на Суспільному зараз працюють 189 працівників з інвалідністю — 4,9% від штату, зокрема у центральній дирекції — 129, у філіях — 60.

Читайте також: «Коли зручно людям з інвалідністю — зручно всім»: доступність контенту на Суспільному

Наразі Суспільне розробляє Концепцію розмаїття, рівності та інклюзії (DEI) суспільного мовника, яка почне впроваджуватися у 2025 році, продовжує Наталія. Власне департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного мовника взяв на себе роль напрацювання цієї наскрізної концепції, з якою надалі працюватимуть колеги і якою можна буде поділитися з іншими медіа.

Також Наталія Гарач назвала, які практичні кроки мають реалізувати медіа, аби бути доступними для всіх верств населення України та водночас розширювати свою аудиторію:

• формувати цілісну безбар'єрну свідомість суспільства (контент про і для всіх громадян України, без виключення);
• збільшувати кількість контенту, перекладеного жестовою мовою, на цифрових платформах та в етері;
• забезпечити субтитрування всього відеоконтенту;
• впровадити стиль простої мови для публікацій, орієнтованих на широку аудиторію, зокрема для матеріалів у соціальних мережах;
• надавати аудіоопис для важливих відео, які публікуються або транслюються в інтернеті;
• адаптувати шрифт для людей з порушеннями зору на вебсторінках; 
• залучати громадянське суспільство людей з інвалідністю для впровадження інклюзивних практик тощо.

«”Рівний — рівному” та “нічого без людей з інвалідністю” — гасла, які мають сповідувати всі медіа, рухаючись до безбар’єрності. Тим більше, що  відповідно до статті 49 Закону України “Про медіа” суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (крім суб’єктів у сфері аудіальних медіа) зобов’язані кожні три роки подавати Національній раді звіт щодо забезпечення доступності своїх сервісів для осіб з інвалідністю.Тому всім цим медіа потрібно робити реальні кроки, щоб ставати більш доступними для всіх громадян України, без виключення», — наостанок додала членкиня наглядової ради Суспільного Мовлення.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото надали організатори заходу