Новини компанії

Під час інтерв'ю завжди слід пам'ятати, що за кожною історією стоїть людина — у «Медіабазі Дніпро» пройшов тренінг журналістки Суспільне Новини Дар’ї Григоренко «Військові у полоні. Як розказувати їхні історії, не порушуючи журналістських стандартів».

19 листопада у «Медіабазі Дніпро» медійники вдосконалювали навичка, як етично та професійно висвітлювати історії військовополонених та їхніх родин. 

«Все пройшло чудово. У Дніпрі була вдруге за своє життя. І враження дуже приємне. Насправді лише від думки, що мене чекає тренінг на аудиторію, було страшно. Трясло, як листок. Але потім налаштувалася і говорила від щирого серця. Підтримка колег була важливою. Аудиторія слухала, контактувала та ставила питання. Ми з ними знайшли конект. Головне, що нас обʼєднала спільна мета — боротьба за тих, хто зараз перебуває у російському полоні», — поділилася журналістка Суспільного Дарʼя Григоренко враженнями про свій тренінг.

Журналістка Суспільного Дар’я Григоренко. Фото — Медіабаза Дніпро

Спікеркою тренінгу стала Дар’я Григоренко, журналістка Суспільного, яка понад два роки досліджує цю складну тему, а її досвід, побудований на численних інтерв’ю та реальних історіях.

«Одна з головних порад — завжди пам’ятати, що за кожною історією стоїть людина. Спершу дізнайтеся, ким вона була до війни: чим займалася, які мала хобі, які кумедні чи теплі моменти пам’ятає зі свого життя. І тільки потім переходьте до більш серйозних тем», — розповіла Дар’я.

Учасники тренінгу. Фото — Медіабаза Дніпро

Дар’я поділилася не лише теорією, а й своїм практичним досвідом та дала поради щодо висвітлення історій військовополонених, зокрема  як говорити про військовополонених так, аби не нашкодити ані їм, ані їхнім сім’ям, які запитання краще не ставити, щоб не травмувати людину, як працювати над текстами та перевіряти їх перед публікацією, щоб уникнути небажаних наслідків.

Ключові аспекти, про які потрібно пам'ятати під час інтерв'ю:

1. Людина понад усе. Військовополонений — це насамперед особистість. Історії про їхнє цивільне життя, дитячі спогади чи мрії створюють емоційний зв’язок із читачами.
2. Діалог із розумінням. Учасники дізналися, як підтримати героя під час інтерв’ю, дати йому час для адаптації, уникати травмуючих запитань.
3. Етична відповідальність. Журналісти мають розуміти, що кожне слово може вплинути на долю військовополоненого чи його родини, тому ретельний підхід до матеріалу — обов’язковий.
4. Позитивна динаміка. Інтерв’ю важливо починати й завершувати позитивними темами, аби залишати людині відчуття підтримки, а не відчаю.

За словами журналістки, не менш важливо — підтримувати контакт із героєм після інтерв’ю. Якщо бачите, що людині важко, запропонуйте паузу, переведіть розмову на щось приємне. Інколи краще дати час і повернутися до розмови пізніше.

«Корисний тренінг та обмін досвідом для мене. Отримала практичні поради щодо всіх етап роботи над матеріалом на чутливу тему: підготовка, запис та погодження перед публікацією. Перегляну й свої методи, аби покращити роботу», — поділилася враженнями від тренінгу кореспондентка Поліна Паламарчук.

Особливу увагу було приділено статистиці та кількості українських журналістів у російському полоні. За даними Інституту масової інформації, щонайменше 112 журналістів побували в полоні з 2014 року, а 30 досі залишаються ув’язненими.

Учасники тренінгу. Фото — Медіабаза Дніпро

Вперше опубліковано на сайті imi.org.ua.