Новини компанії

Щороку, 2 серпня, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. За одну добу понад три тисячі ромів загинули у таборі Аушвіц-Біркенау, що у Польщі в 1944 року. На території України, що перебували під німецькою та румунською окупацією впродовж 1942–1943 років відбувались наймасовіші знищення місцевих ромів — близько 15 тисяч людей.  Також, щонайменше 100 ромів котрі проживали у Києві, були розстріляні разом з євреями в Бабиному Яру.

Департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного підготував низку проєктів про українських ромів. Вони висвітлюють сучасну участь ромів у війні з росією, а також містять особисті спогади про трагічні сторінки геноциду ромів під час Другої світової війни.

Євгенія Миколаївна Навроцька, ромологиня

Зокрема історикиня та ромологиня Євгенія Навроцька поділилася ексклюзивними напрацюваннями та дослідженнями, у яких вона розповідає про жахливі часи 1944. Дивіться на ютуб-каналі Суспільне Ужгород 2 серпня у Міжнародний день пам’яті жертв нацистського геноциду ромів, а також в ефірі Суспільне Новини 2 серпня о 20:00 й 4 серпня о 7:30 у програмі «Романо Джівіпен» на місцевих каналах Суспільного Мовлення.

«Таким мене зробила війна»: фільм Суспільного про повернення військового у цивільне життя

«Таким мене зробила війна» — документальний фільм про військового ромського походження та його досвід повернення в цивільне життя після жахіть війни. Стрічка створена департаментом з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного. Головний герой стрічки — Арсен Медика. Коли російська армія окупувала Бучу, Арсен записався до лав ТрО і став на захист міста. Після деокупації Бучі починає службу у десантно-штурмовій бригаді ЗСУ. Двічі отримавши важкі травми, повертається додому і намагається будувати життя спочатку: з внутрішніми страхами та травмами. 

Як подолати прірву між військовим і цивільним життям та допомогти військовим адаптуватися до нових реалій на прикладі історії Арсена — дивіться 2 серпня о 9:35 на телеканалі Суспільне Культура.

Крім того, слухайте на Українському Радіо упродовж дня щогодини у міжпрограмному просторі про криваві події в період з 1935 до 1945 років, пов’язані з нацистським геноцидом ромів, зокрема:

• о 11:07 говоримо про нацистський геноцид ромів в період з 1935 до 1945 років і його трагічні наслідки для ромських громад Європи. Гість студії Українського Радіо — старший науковий співробітник Національного музею історії України у другій світовій війні Роман Кабачій, ведучі – Олена Зелінченко і Роман Коляда. 
• о 14:07 згадаємо, що Google додав 110 нових мов, зокрема, і ромську. Про роль мови в консолідації ромських громад Світлана Мялик з українським етнографом ромського походження, фахівцем з культури, історії та мови ромів Янушем Панченком.

Також дивіться сюжет зі старшим науковим співробітником національного музею історії України у другій світовій війні – Романом Кабачієм:

• в інформаційному проєкті Суспільне Студія о 8:23 на каналі Суспільне Новини та місцевих каналах Суспільного Мовлення;
• в програмі Час інтерв’ю о 13:05 на Радіо Культура.

На Суспільне Ужгород дивіться сюжет з Тернополя про кімнату в Кременці, в якій під час Другої світової війни розстріляли 20 ромів. Гостею сюжета буде Анжеліка Бєлова, президентка ГО «Об'єднання ромських жінок "Голос Ромні"».

Добірка проєктів Суспільного про ромську спільноту

Галина Краснікова – дружина військовослужбовця ЗСУ, етнічного рома, який понад півроку вважається зниклим безвісти. Маленька 4-річна донечка героя з нетерпінням чекає його дзвінка та повернення додому.

Історія Марії Сємак, яка вже вдруге в своєму житті є свідком військових злочинів. У свої 85 років пані Марія знову вимушена рятувати своє життя, адже 24 лютого 2022 року, в день коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну жінка зустріла у рідному місті Запоріжжі та змушена була покинути його заради своєї безпеки.

Євгенію Лацко було 8 років, коли німці направили на нього та його родину рушниці, але завдяки небайдужим людям, йому та його родині вдалося врятуватися.

Роми століттями бережно ставляться до своєї культури та традицій. Не є винятком і Міжнародний день ромів, який кожного року відзначається 8 квітня. У 2024 році традиційного святкування Міжнародного дня ромів із запальними піснями та танцями не було, адже країна переживає непрості часи та відстоює свою цілісність. Як проходив день ромської спільноти дізнавалися журналісти Суспільного.

Історія Йосипа Лактоша – військового, ромського етнічного походження, батька 6-х дітей, який отримав інвалідність, рятуючи побратимів і зараз мріє про новий протез.

Історія волонтерства братів-ромів: Давид Богар — представник ромської Виноградівської громади, що на Закарпатті, разом зі своїм братом Арсенієм займаються власною справою — виготовленням буржуйок. Частину з них два брати відправляють військовим, аби ті мали змогу грітися в люті морози, або щось приготувати з їжі. Давид наголошує, що ромська громада Виноградівщини працюватиме та допомагатиме стільки, скільки потрібно, аби тільки настала перемога. 

Історія Олени Горняк, етнічної ромки, яка все життя безкоштовно годує малозабезпечених людей: «Я знаю, що таке голод, і мрію, аби ніхто і ніколи його не відчував». Саме власний гіркий досвід спонукав ужгородську ромку Олену Горняк присвятити своє життя волонтерству. Уже 13 років поспіль жінка дбає про те, аби люди у скруті і безхатьки не були голодними.

Історія науковця, педагога, музиканта – розвінчуємо стереотипи, що роми не освідчення, не мають можливостей і бажання навчатися. Від покинутого на узбіччі траси немовляти, випробувань інтернатного дитинства — до викладача університету і науковця. Віталій Симонян здобув освіту, відкрив свій талант у музиці, віднайшов рідну матір і національність.

Історія навчання ромів після 40-ка років: їм за 30 і вони тільки вчаться читати та писати українською мовою. На Закарпатті в місті Берегове, відкрили інтеграційний центр для дорослих ромів. Тут їх навчатимуть мови та граматики, а також допоможуть опанувати певні професії, аби згодом отримати роботу.

Чисте місто завдяки ромам-двірникам: «Робота двірника важка і шкідлива», — каже старший двірник Віктор Шугар. Чоловік разом зі своїми працівниками прибирає Ужгород. Робота двірника в ромській громаді є основною частиною прибутку, адже багато років поспіль саме роми працюють у комунальній сфері міста. 

Репортаж про інспекцію представника уповноваженого ВР з прав людини ромського поселення. Мета — дізнатися чи дотримані основні права людини у таких поселеннях. Люди живуть за межею бідності і навіть не мають доступу до питної води. Це одне з найбільших порушень прав людини, — кажуть експерти.

Історія про паспортизацію ромів: з кожним роком роми все більше інтегруються та соціалізуються в українське суспільство, проте питання паспортизації серед представників ромської громади і досі залишається актуальним. БФ «Регіон Карпат» NEEKA у спільній співпраці з Офісом Омбудсмана України в рамках пілотного проєкту по документуванню допомагають представникам ромської громади вирішувати цю проблему, адже це є одним з критеріїв для вступу України до Європейського Союзу.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.