Новини компанії

Опубліковано 25 жовтня 2023 року

27 жовтня українці по всьому світу, а також ті, хто вивчає й володіє українською мовою, об’єднаються для написання Радіодиктанту національної єдності-2023. Юлія Шелудько, виконавча продюсерка Українського Радіо та координаторка проєкту з 2019 року, розповіла про цю щорічну традицію, як її підтримують у різних куточках світу протягом уже 23 років і в чому шарм найбільшого українськомовного флешмобу.

Уже 23 роки українці всього світу об’єднуються навколо написання диктанту. Географія Радіодиктанту національної єдності постійно розширюється. Як ви гадаєте, чому ця подія щороку збирає таку велику аудиторію?

— Я думаю, головна особливість — єднання довкола мови, адже це позаполітичний флешмоб. Він дуже масовий, адже Радіодиктант пишуть і ті, хто вчить мову, і ті, хто любить і знає її добре, і хто тільки нещодавно перейшов на українську. Долучаються і посли різних держав, деякі з них прекрасно говорять українською, як, наприклад, новопризначений Посол Британії Мартін Гарріс чи Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол ФРН в Україні у 2019–2023 роках.

Читайте також: Ми зосередимо всі зусилля на перемозі України, — Посол Великої Британії Мартін Гарріс відвідав Суспільне

Тема цьогорічного Радіодиктанту «Дороги України». Згадуючи тогорічний текст авторства Ірини Цілик, ми уже в очікуванні щемливої історії. Юліє, чи готувати вже носовички?

— Ми просили авторку цьогорічного Радіодиктанту Катерину Калитко написати текст про єднання, тому що це дуже актуально під час війни. Бо ми ж розділені — хтось за кордоном, хтось тут, хтось на фронті на передовій. Нам потрібно об’єднати наше суспільство, і якраз одне з головних завдань Радіодиктанту — це єднання суспільства. Не стільки перевірка грамотності, як момент, коли всі пишуть його одночасно. Це така мегапотужна енергетика, в якій люди єднаються.

Крім того, для багатьох написання Радіодиктанту вже стало традицією — хтось писав його ще в школі, а зараз уже в університеті. Бійцям на фронті теж дуже важливо долучитися й писати разом з усіма, бо, як кажуть психологи, для них це часточка мирного життя. Для українців, які зараз за кордоном, Радіодиктант — це щось таке рідне з батьківщини. Вони організувалися у спільноти й писатимуть разом на локаціях у Польщі, Німеччині, Словаччині та інших країнах.

Коли ви вперше написали Радіодиктант? Пам’ятаєте, про що він був та які відчуття залишились після? Як Радіодиктант змінився за ці роки?

— О, я не пам’ятаю, мене ніхто ніколи не питав про таке. Чесно, не пам’ятаю: в якийсь рік писала, потім з якихось причин не писала, а коли прийшла на Українське Радіо — так сталося, що ввійшла в робочу групу й почала координувати цей проєкт, і він мене захопив. Я пишаюся ним, адже є чим пишатися — кожного року все більше й більше листів, більше й більше переглядів, тобто наша аудиторія зростає. І зараз це міжплатформовий проєкт всього Суспільного, а не лише Українського Радіо.

Коли він починався, орієнтувалися переважно на школярів і студентів. А зараз уже написання Радіодиктанту охопило взагалі всіх-всіх — і політиків, і письменників, і акторів. Великі компанії дозволяють співробітникам відволіктись від роботи, щоб написати його разом з усіма.

Я раджу використовувати в соцмережах гештеги #пишеморазом та #радіодиктант2023 — тоді ми побачимо, хто долучився до флешмобу.

Як ви обираєте письменників та читців? Маємо відгуки, що важко писати Радіодиктант, коли його читає не вчитель, а митець. Як ви це прокоментуєте? Як ми знаємо, Радіодиктант національної єдності це насамперед всеукраїнський флешмоб і вже потім про грамотність.

У нас є спеціальна робоча комісія, яка збирається і пропонує різні кандидатури. Так формується лонгліст, потім шортліст, і ми голосуємо. Завжди є багато кандидатур, адже маємо багато талановитих письменників, які могли б гідно написати текст. Цього року ми одностайно проголосували за Катерину Калитко: по-перше, її всі знають, по-друге, вона Шевченківська лауреатка, і, що теж важливо, вона активна волонтерка.

Пари автор–читець обираємо по-різному. Юрій Андрухович сам писав текст диктанту і читав його, Римма Зюбіна читала текст Івана Малковича. Минулого року авторкою тексту була Ірина Цілик, а читала його Ада Роговцева. Ми не маємо критеріїв відбору — гендерний, віковий ценз абощо. Коли запропонувала актору Олексієві Гнатковському прочитати Радіодиктант 27 жовтня, він поділився, що сам не раз писав його, і зрадів, що буде причетний до цього флешмобу. 

Читайте також: Олексій Гнатковський: Світ змінюють ті, хто робить більше, ніж треба

Читцям допомагає підготуватися мовознавиця Лариса Масенко, зокрема з наголосами та розставити інтонаційні акценти, адже завдяки інтонації ті, хто писатимуть Радіодиктант, зможуть правильно розставити пунктуацію. Для нас головне — щоб було душевне прочитання і щоб усі встигли написати. Коли Радіодиктант читав Юрій Андрухович, з’явилося багато мемів:

Цьогоріч команда Суспільного спрацювала на випередження — зробила відеомем із читцем Олексієм Гнатковським.

«Радіодиктант — …» — назвіть 5 слів, які б його описали. Минулого року Радіодиктант написали пів мільйона людей. Можливо, вам писали люди, розповідали, як вони писали Радіодиктант. Розкажіть історії, які запам’ятались.

Дивовижний, неймовірний, фантастичний, глибокий і об’єднавчий.

Минулого року на перевірку надійшло близько 30 000 електронних і 10 000 паперових листів. Пишуть з різних країн — маємо різні конвертики з красивими марками з Португалії, Японії, Польщі, Франції, Данії та багатьох інших.

Отримані радіодиктанти протягом місяця перевіряє комісія з організації EdCamp. Їхні фахівці готують статистику — де немає помилок, одна, дві та більше, таким чином ми знаємо, хто переможець. 

Разом із диктантом нам присилають свої вірші, книжки, дякують за нашу роботу. Якось нам слухачка прислала багато своїх книжок, і ми кілька з них навіть подарували переможцям Радіодиктанту. Тож не тільки ми даруємо подарунки, а й нам дарують. Минулого року трапилася така щемка історія — електронним листом диктант надіслала дівчина з окупованої території. У неї була тільки одна помилка, тож ми домовились, що я віддам їй приз, коли вона приїде.

Юліє, що ви порадили б тим, хто тільки почав вчити українську мову і не наважується писати диктант?

— Головна рекомендація — не боятися говорити. Адже деякі люди кажуть «Ми не будемо говорити українською, бо ми погано знаємо і спотворюємо її». Це неправильно, краще попросити друзів чи знайомих, які добре володіють мовою, щоб виправляли, але старатися говорити українською. Також, як радять при вивченні будь-якої мови, — читати книжки цією мовою, дивитися фільми, тобто максимально оточити себе українськомовним середовищем.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Інтерв’ю провела Мар’яна Хемій

Фото Анастасії Мантач та Мар’яни Хемій