Новини компанії

Олена Кваша — на Суспільному від початку його створення у 2017 році. Спершу була продюсеркою філії у Кропивницькому, а з березня 2021 року за результатами відкритого конкурсу — на Суспільне Одеса.  За роки на Суспільному Олені вдалося налагодити співпрацю з багатьма культурними й спортивними організаціями, громадами, реалізувати низку телепроєктів, зокрема разом із національними спільнотами Одещини. В інтерв’ю Олена розповіла нам про професійні й життєві виклики — як для лідерки команди, так і особисті.

Читайте також: Інфогігієна та юридична обізнаність: результати навчання в Одесі від Суспільного

Олено, майже два роки ви працюєте на Суспільне Одеса. Які виклики вас чекали на новому місці роботи на початку?

— Для мене майже два роки роботи в Одесі промайнули дуже швидко, я б сказала, навіть зі швидкістю світла. Про що це свідчить? Очевидно, про те, що було багато цікавої роботи, нових форматів і знайомств, і партнерств.

Генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова та Олена Кваша

Ми з колегою — менеджером Одеської філії Суспільного Назарієм Максимчуком — окрім творчої й зовнішньої політики, так би мовити, поставили собі завдання поліпшити умови роботи колегам з відділу новин, і зробили це. Вже рік як у колег є свій простір — сучасний ньюзрум. Ми отримали підтримку від центрального офісу Суспільного і змогли оновити технічну базу нашого каналу. Це надихає. Також ми облаштували простір для зустрічей та концертів, музей — те, що робили й самотужки, зокрема, із колегами та партнерами. Водночас, звісно, ці два роки не можна назвати легкими. На цей період випало багато «бонусів»: від ковіду — до війни. Але це — реальність, і ми, так само як і мільйони людей в країні та світі, давали й даємо відповідь цим викликам. Своєю роботою. Як всі. Щодня.

Відкриття сучасного ньюзруму на Суспільне Одеса

Фото — Володимир Шевчук

Під вашим керівництвом Суспільне Одеса створило багато проєктів. Що найбільше запам’яталося? 

— Виїзні студії, перший «Ранок на Суспільному» в Одесі, фестиваль «Два дні і дві ночі нової музики», «Диктант національної єдності» (як перша масова акція і як символ спротиву російській агресії — диктант писали з героями наших програм і партнерами в катакомбах), міжнародні зустрічі, участь в освітніх проєктах і програмах цього року, вже під час війни. Цього місяця — перша зйомка телевізійної версії світової прем’єри опери «Катерина»: топовий проєкт, який ми відзняли разом із командою регіонального мовлення Суспільного, Українського Радіо, разом із режисером Сергієм Жуліним, командою операторів Суспільне Одеса. Виділити щось складно — всі проєкти рідні і важливі. 

Команда «Ранку на Суспільному» в Одесі

Радіодиктант національної єдності в одеських катакомбах

Читайте також: Миколу Чернотицького переобрано членом Виконавчої ради ЄМС

Минулого року ви отримали нагороду у номінації «Генератор ідей» корпоративної премії «Суспільний код-2022». Колеги відзначили вас як натхненницю для цікавих проєктів. Як ви даєте з цим раду під час війни?

— Звідки приходять ідеї — складно сказати, це завжди якась нова історія. Єдине, що стабільне в цій формулі, — мені особисто має бути цікаво, а далі — починається процес. Мені важливо зробити філію та команду видимою в інформаційному полі регіону і країни, виявляти крутих членів команди, об’єднуватися навколо спільних ідей.

Фото — Володимир Шевчук

Йде десятий місяць повномасштабної війни. За цей час для багатьох українців життя змінилося кардинально. А як змінилося ваше?

— Додалось відповідальності й бажання захищати. Це і про роботу, і про особисте життя. Якось я прочитала: «Війна — це випробування, як для воїнів, так і для тих, хто чекає». Власне, так. Все правильно. Я, як і всі в Україні, сьогодні проходжу цей іспит. З коробками ліків, шкарпетками, рукавичками, телефонними перемовинами, чеканням на відповіді з «нуля», пошуками старлінків, готуванням 40-літрових каструль борщів і хто його вже згадає, з чим ще. Дякую всім, хто поруч на цьому іспиті.

На початку повномасштабного вторгнення команда Суспільне Одеса, попри обстріли, виходила в ефір щодня. Як вам це вдалося? 

— З першого дня війни ми продовжили працювати й не припинили своєї роботи. Ми мали план дій, який склали ще до початку повномасштабного вторгнення. Ключовий фактор — безпека людей. Ми розробили схему дистанційної роботи. Було готове сховище. Провели навчання з першої допомоги. Ми знали: телевізійні вежі й наші мовники можуть бути об'єктами для обстрілів ворога. І, на жаль, мали рацію. Я виїхала до колег із Суспільного у Кропивницькому, звідки ми налаштували вихід новин, які я, власне, і вела. Дуже вдячна команді Кропивницької філії за підтримку й активну участь у цій роботі.

Коли ви вирішили повернутися до Одеси?

— Коли відбувся перехід на інформаційні випуски локальних новин без ведучого в кадрі. Мій особистий марафон закінчився, і я повернулася в Одесу. Де, власне, ми з колегами продовжуємо свою роботу і зовнішню, і внутрішню (навчатися, хоч і війна, — потрібно), готуємо нові проєкти. В останні дні ми маємо ще й випробування блекаутом. Працюємо стабільно і допомагаємо колегам, які цього потребують. Власне, рік плануємо закінчити теж цікавим проєктом. Деталі — згодом.

Хто вас підтримує найбільше? Як змінилися ваші плани і мрії — особисті та кар’єрні?

— Настрій і необхідна підтримка йдуть від рідних і близьких, друзів і колег. Я помітила, що в наших взаєминах, очних і онлайн, з’явилася нова риса — яскраво виражена турботливість, відчуття своїх. А ще — настрій ти створюєш сама. І підтримку. І від цього теж отримаєш заряд. Вдалося щось добути для друзів в ЗСУ або вирішити по роботі — круто, радієш! Особисті мрії і плани — ні, не змінюю. Бо це певна зрада самої себе і поразка, тому продовжую мріяти й планувати на довоєнному рівні — це мій персональний спротив.

Що для вас означає працювати в команді Суспільного Мовлення нині? Що цінуєте в роботі?

— Робота в команді Суспільного — це про спільні ідеї й цінності. На цій основі, переконана, завжди народжується найкраща команда. І я рада в ній бути. 

 

“Sense of belonging”, Olena Kvasha on inspiration for projects

Olena Kvasha has been at Suspilne since its inception in 2017. At first, she was the Producer of Branch in Kropyvnytskyi, and from March 2021, based on the results of an open competition, at Suspilne Odesa. Over the years at Suspilne, Olena managed to establish cooperation with many cultural and sports organizations, communities, implement a number of TV projects, in particular together with the national communities of Odesa. In the interview, Olena told us about professional and life challenges, both for the team leader and personal ones.

Read also: Info-hygiene and legal awareness: results of studies in Odessa from Suspilne

Olena, you have been working at Suspilne Odesa for almost two years. What challenges awaited you at the new place of work at the beginning?

— For me, almost two years of work in Odesa flew by very quickly, I would say, even with the speed of light. What does this indicate? Obviously, there was a lot of interesting work, new formats, acquaintances and partnerships.

Nazarii Maksymchuk, my colleague, the manager of Suspilne Odesa, and I, in addition to creative and foreign policy, so to speak, set ourselves the task of improving the working conditions of our colleagues from the news department, and we did it. It's been a year since colleagues have had their own space, namely, a modern newsroom. We received support from the central office of Suspilne and were able to update the technical base of our channel. It's inspiring. We also arranged a space for meetings and concerts, a museum — something that we did on our own, in particular, with colleagues and partners. At the same time, of course, these two years cannot be called easy. Many so-called bonuses fell during this period, from covid to war. But this is a reality, and we, as well as millions of people in the country and the world, responded and are responding to these challenges. With our work. Like everyone. Daily.

Under your leadership, Suspilne Odesa has created many projects. What was most memorable?

— Field studios, the first Morning at Suspilne in Odesa, Two Days and Two Nights of New Music festival, Dictation of National Unity (as the first mass action and as a symbol of resistance to russian aggression, the dictation was written with the characters of our programmes and partners in catacombs), international meetings, participation in educational projects and programs this year, already during the war. This month there is the first shooting of the television version of the world premiere of the opera "Kateryna", a top project, which we shot together with the regional broadcasting team of Suspilne Ukraine, Ukrainian Radio, together with Serhii Zhulin, the Director, the camera team of Suspilne Odesa. It is difficult to single out something, all projects are related and important.

Read also: Mykola Chernotytskyi is re-elected as a Member of EBU Executive Board

Last year, you received an award in the Idea Generator category of the Social Code-2022 corporate award. The colleagues noted you as an inspiration for interesting projects. How do you deal with this during a war?

— Is difficult to say where the ideas come from, it is always some new story. The only thing that is stable in this formula is that I personally have to be interested, and then the process begins. It is important for me to make the branch and the team visible in the information field of the region and the country, identify cool team members, unite around common ideas.

The tenth month of full-scale war is underway. During this time, life has changed radically for many Ukrainians. And how has yours changed?

— I felt responsibility and desire to protect. This is about work and personal life. I once read: “War is a test, both for the warriors and for those who wait.” It’s true. This is it. I am passing this exam today, like everyone in Ukraine. With boxes of medicines, socks, gloves, telephone conversations, waiting for answers from zero pozitions, searching for Starlink kits, cooking 40-liter pots of borshch and who can remember with what else. Thanks to everyone who is close to me at this exam.

At the beginning of the full-scale invasion, Suspilne Odesa team, despite the shelling, went on the air every day. How did you do it?

— From the first day of the war, we continued to work and did not stop our work. We had a plan of action that we had drawn up even before the full-scale invasion began. The key factor was the safety of people. We have developed a remote work scheme. The shelter was prepared. We conducted first aid training. We knew that television towers and our broadcasters could be targets for enemy fire. And, unfortunately, we were right. I went to my Suspilne colleagues in Kropyvnytskyi, from where we set up the news outlet, which I, in fact, presented. I am very grateful to the team of Kropyvnytskyi branch for their support and active participation in this work.

When did you decide to return to Odesa?

— When there was a transition to information releases of local news without a presenter in the frame. My personal marathon ended, and I returned to Odesa. Where, in fact, my colleagues and I continue our work, both external and internal (it is necessary to learn, even though there is a war), we prepare new projects. In recent days, we have also experienced a blackout. We work stably and help colleagues who need it. Actually, we plan to end the year with an interesting project as well. Details later.

Who supports you the most? How have your personal and career plans and dreams changed?

— Mood and necessary support come from family and close ones, friends and colleagues. I noticed that in our relationships, in person and online, a new feature appeared, namely, a pronounced care, a sense of belonging. And also you create the mood yourself. As well as support. And you will also get a charge from this. If you managed to get something for your friends in the Armed Forces or make a decision at work - cool, you're happy! Concerning my personal dreams and plans, I will not change them. Because this is a kind of self-betrayal and defeat, so I continue to dream and plan at the pre-war level - this is my personal resistance.

What does working in Suspilne Ukraine team mean to you now? What do you value in work?

— Working in Suspilne team is about shared ideas and values. I am convinced that the best team is always born on this basis. And I'm glad to be a part of it.