Новини компанії

У неділю, 30 жовтня, о 22:00 на телеканалі Суспільне Культура вийде в ефір інтерв'ю історика, члена українського ПЕН-клубу, професора кафедри української історії в Гарвардському університеті й автора історичних книжок Сергія Плохія ведучій програми «Культурний інстинкт» Лізі Цареградській. 

У програмі обговорять питання повернення тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, вірогідність застосування путіним ядерної зброї і внутрішні зміни українців як нації. 

Читайте також: «Жодна імперія не вижила в історії, і ця не виживе»: Йосиф Зісельс дав прогноз на майбутнє росії 

Нижче наводимо уривки з програми. 

Ліза: Ви три роки тому сказали, що українська інтелектуальна еліта не має плану щодо інтеграції Криму чи Донбасу. Як гадаєте, за ці три роки щось змінилося? Ви побачили якісь зрушення у цьому напрямку?

Сергій: Виник не план, але якась така базова установка. Я її почув від Олексія Данилова, коли йому поставили питання про Донбас і втрату та повернення територій і населення тих територій, які визволяються і будуть визволятися, прилаштовуватися до нас. Він сказав, що час, коли ми намагалися підлаштовуватися, минув. 

І це, з одного боку, звучить дуже ясно і категорично, і продиктоване, фактично, умовами війни й реаліями цієї війни; а з іншого боку це також відсилання таким чи іншим чином до тих восьми років, що ми прожили.

Я на початку говорив про те, що це були історично надзвичайно важливі роки в українському суспільстві, що трансформували нас.

Тобто ми вже не є суспільством 2014 року, ми є демократичне, ми є толерантне суспільство, але ми не є суспільство 2014-го з невизначеними орієнтирами, з нерозумінням власних інтересів відносно безпеки; з нерозумінням ролі, яку держава має і відіграє у цих процесах. І в цьому розумінні, значить, будь-яка реінтеграція має брати до уваги змінений характер українського суспільства, а також те, що процеси на непідконтрольних Україні територіях відбувалися у напрямі авторитарних форм існування суспільства у російській федерації.

Тобто плану, думаю, як такого ще немає, але принципи визначені, тобто Україна майбутнього не інтегрується у Донбас сьогодні, чи в Крим сьогодні, а Донбас і Крим інтегруються у сьогоднішню Україну.

Читайте також: Достоєвський і Єсенін дорівнює Сталін і Берія: дивіться інтерв'ю Максима Паленка на Суспільне Культура

Ліза: Книжка «Атоми і попіл» (яка має вийти, маю надію, скоро) — це історія шести аварій [тут йдеться про Часткове розплавлення реактора на Три-Майл-Айленді, США у березні 1979 року; катастрофічні опади, викликані випробуванням водневої бомби на атолі Бікіні в 1954 році; Киштимську ядерну катастрофу в СРСР, яка забруднила значну частину Уралу; пожежу Windscale, найгіршу ядерну аварію в історії Великобританії; Чорнобильську трагедію 1986 року — ред.], як вони впливали, та як взагалі ядерний потенціал може впливати на ті чи інші рішення посадовців, керівників і так далі. Ми бачимо зараз на практиці як: путін шантажує ядерною зброєю весь світ. Ви в березні говорили, що не вірите у те, що росія застосує ядерну зброю. Які ваші думки нині, виходячи з того, що ви дослідили цю тему і розумієте, про що говорите?

Сергій: Мені здається, тоді я сказав, що я не вірю, і що, з моєї точки зору, ядерна зброя може бути застосована тільки за однієї умови: коли буде безпосередня загроза режиму путіна. І я більш-менш залишаюся на тих самих позиціях, тобто вважаю, що те, що відбувається сьогодні, це ядерний шантаж. Він почався з самого першого дня цієї нової війни, із захоплення Чорнобильської станції, Чорнобильської зони, продовження, перенесення війни на територію Запорізької атомної станції, тобто вперше в історії фактично війна велася арміями, підрозділами, військовими — і так далі, — на території ядерних реакторів, і тепер ця тема продовжується із застосуванням ядерної зброї. Росія має ядерну зброю і шантажує нею в умовах, коли починає все більше і більше програвати війну в Україні.

Висновок, який я зробив, працюючи над цією книжкою, полягав у тому, що фактично ядерна зброя не буде застосована в умовах, коли той, хто погрожує її застосуванням, буде розуміти, які це матиме для нього наслідки. І що, фактично, він програє більше, ніж виграє, застосовуючи цю зброю. І це дуже важливо, тобто ядерна зброя до певної міри допомогла затримати холодну війну холодною війною, щоб вона не перетворилася на гарячу війну. Але це вдалося не тільки через те, що обидві країни мали ядерну зброю, але також і через те, як ці країни думали про застосування цієї ядерної зброї. Тобто потрібно мати не тільки баланс озброєнь, але також баланс страху.

Нагадаємо, Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.