Новини компанії

Шість місяців Україна протистоїть повномасштабній російській агресії та захищає свої землі від так званого «руского міра», що несе з собою руйнування та смерть. У цьому переконана шеф-редакторка телевізійних новин Суспільного, а нині й національного марафону на Першому телеканалі, Дарина Феденко, рідне місто якої стало однією з мішеней для загарбників. Попри все, життя у нових реаліях ще більше згуртувало українців, серед яких і медійники, у боротьбі за спільну перемогу.

Читайте також: Оголошено переможців мистецького конкурсу на створення проєктів «Cancel russia, або чому російський балет вбиває»

Про те, з якими емоціями найчастіше борються журналісти Суспільного, готуючи новини до ефіру, що найбільше мотивує в роботі та які плани після перемоги, — Дарина Феденко розповіла в інтерв’ю.

— Вже шість місяців повномасштабної війни. За цей час для багатьох українців життя змінилося кардинально. Як змінилося ваше життя?

— Моє життя дуже змінилося. Я народилась і виросла в Маріуполі. Мого рідного міста вже немає. Його зруйнували російські війська. Мої знайомі, земляки нині в полоні (вони до останнього боронили місто в «Азовсталі»). Всі мої друзі, рідні стали біженцями. Їх розкидало по країні, по світу. Я не можу обійняти рідних, не знаю, коли ми зможемо знову зібратися великою компанією, щоби заспівати разом під гітару. Без сигналів тривоги…

Останні 5 місяців частіше переживаю, плачу, засмучуюся. Саме так я можу хоч трохи виплеснути наболіле. Та боротьба триває, наші хлопці й дівчата на фронті відважно боронять Україну. А кожен з нас, де б ми не були й чим би сьогодні не займалися, працює на нашу спільну перемогу. 

— Розкажіть про ваш день у новій реальності. Чим він відрізняється від дня до 24 лютого? Над чим сьогодні працюєте?

— Початок повномасштабного вторгнення команда програми Новин на Суспільному зустріла на роботі. Ми вийшли в ефір о 6:20 ранку 24 лютого і відтоді не припиняємо розповідати про те, що відбувається в країні. Ми з колегами призвичаїлися робити інформаційні випуски в нових умовах. Дистанційно верстати випуски, знімати й монтувати з коліс, ретельніше перевіряти інформацію, працювати з укриттів. Завдяки злагодженій роботі всієї команди Суспільного глядачі можуть дивитися новини у національному марафоні «Єдині новини» на Першому каналі Суспільного Мовлення, а також щодня о 21:00 в ефірі регіональних каналів Суспільного. Ми розуміємо, що під час війни інформація стає ще важливішою. Від інформації подекуди залежить безпека та життя людей.  

— Як ваша команда шукає новини у вирі постійних подій? На що спираєтеся у виборі?

— Щоби глядачі побачили важливі та оперативні новини, команда Суспільного шукає інформацію  «в полі» — тобто безпосередньо на місці зйомок, з офіційних джерел, із соцмереж, від власних джерел. Ми, як і раніше, орієнтуємося на стандарти журналістики й ретельно перевіряємо інформацію, відокремлюємо факти від думок спікерів. Особливо це стосується різних телеграм-каналів. В анонімних каналах часто постять інформацію, яка не відповідає дійсності. Якщо ми бачимо, що десь щось сталося, наше завдання — поспілкуватися з учасниками подій, відповідальними за певні питання.  У Суспільного є мережа філій по всій країні — і це наші очі та вуха. Завдяки тому, що наші кореспонденти нині працюють по всій країні, ми маємо оперативну та перевірену інформацію.

Читайте також: «Україна — у стані війни, інформація — один із засобів її ведення», — Олена Ремовська про іноземні ЗМІ та Суспільне

— Наскільки важко дотримуватися журналістських стандартів і справлятися з емоціями, готуючи до ефіру часто нелюдські історії, які сьогодні переживають українці через напад росії?

— Війна — це ті умови, в яких команда працює вперше. Це емоційно складно, напружено. Ми, як і всі інші українці, переживаємо за рідних, за майбутнє. Прокидаємось і лягаємо спати, з думкою про те, що буде завтра і чи не «прилетить» щось від ворога. Тому нам важко емоційно. Але за роки роботи я і мої колеги випрацювали такий унікальний механізм, коли, переступаючи поріг редакції, ти відключаєш емоції. Нас вчили, що паніка не допоможе в кризовій ситуації. Тому ми просто працюємо. 

Журналістські стандарти — це основа довіри глядача. Тому ми перевіряємо інформацію, даємо слово всім сторонам, вказуємо звідки інформація. Єдине — ми не даємо і не будемо давати слово загарбникам, ворогові, російським політикам і російським військовим. Бо це не конфлікт і вони не сторона конфлікту. Це війна і вони вороги. 

— Яка з історій людей, про яких ваша команда готувала сюжети, вам особливо запам’яталася?

— За ці шість місяців у мене накопичилося багато історій. Колись, можливо, можна буде написати книжку про шестигодинні ефіри, новий спорт — пробіжки в укриття. Але зараз хочу виділити одну історію. Кореспондентка Суспільного Каріна Бугайченко зробила матеріал про полонену медикиню з заводу «Азовсталь». Її рідні розповідали, що, за їхньою інформацією, вона в полоні, але підтверджень цього не було. Після виходу матеріалу в ефір з журналісткою зв’язався чоловік, який був у полоні, нині його обміняли, і він бачив нашу героїню. І це дало можливість рідним вийти на її слід. Це приклад того, що інформація важлива. Такі історії надихають. 

Читайте також: Суспільне презентувало фотопроєкт про військових командирів, народжених за Незалежності

— Що вам допомагає сьогодні триматися самим та підтримувати інших? Хто з рідних, колег чи то інших людей вас надихає?

— Два місяці тому я стала мамою. Моя донька — це моє натхнення. Я розумію, що нині наші військові виборюють мир та свободу для неї і для її однолітків. Це спонукає робити більше, не опускати рук. Щоби моя маленька україночка могла жити у вільній, квітучій країні.

— Як змінилися ваші плани й мрії?

— Якщо ще рік тому я планувала своє життя, подорожі, відпочинок, зустрічі, навчання, то нині намагаюся зосередитись на короткостроковій перспективі. Планую свій день, тиждень. Вчуся не поспішати й цінувати кожну хвилину з рідними. І мрію повести доньку на рідне Азовське море. 

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media, а також в соцмережах Telegram, Facebook, Instagram, Youtube, Viber та Twitter англійською мовою для міжнародної аудиторії.