Новини компанії

Цьогоріч Наглядова рада Суспільного затвердила Кодекс поведінки та етики ПАТ «НСТУ». Документ регулює відносини в колективі, із діловими партнерами, органами влади та громадськістю.

Про стандарти етичної поведінки на Суспільному, про те, хто і як створював документ, та про питання, що викликають найбільше обговорень у колективі, ми запитали в одного з авторів Кодексу — директорки з управління персоналом UA: Суспільне мовлення Вікторії Сидоренко, яка наразі також очолює комісію з етики телерадіокомпанії.

Читайте також: Проєкт діджитал-трансформації Суспільного потрапив до топ-10 інноваційних кейсів в Україні

Чому в Суспільного повинен бути Кодекс поведінки та етики?

— Не можна очікувати від когось дотримання правил, яких ніхто не встановлював, про які ніколи не домовлялися.

Коли ми кажемо про такі поняття, як етика, корпоративна культура, цінності, стандарти й правила в спілкуванні, повагу одне до одного й до команди в цілому, то все це може звучати як щось абстрактне. Однак ми хочемо, щоб усі ці поняття не залишалися просто словами, а були втілені в поведінці членів команди Суспільного. 

Фактично будь-який Кодекс корпоративної етики — це змога домовитися про спільне бачення бажаної моделі поведінки в компанії, встановити свої «правила гри». Це запорука здорової атмосфери в колективі та можливість запобігти конфліктам.

Крім того, це світова практика майже всіх великих компаній: встановлювати правила взаємодії команди як усередині, одне з одним, так і зі спільнотою ззовні.

Суспільні мовники інших країн також мають свої кодекси етики, найбільші світові ЗМІ приймають такі документи, і вони не просто декларативно існують, а реально працюють.

Читайте також: 20 нових проєктів для регіонального мовлення Суспільного запустили у виробництво

Хто і як розробляв Кодекс поведінки та етики Суспільного?

— Ми дуже довго йшли до прийняття цього Кодексу. Робота тривала багато місяців.

За підтримки Офісу Ради Європи відбулася підготовка першого проєкту документа. На той момент проаналізували наявні кодекси етики інших суспільних мовників та найбільших міжнародних ЗМІ, звісно ж, найкращі практики врахували. 

Далі ми почали проводити обговорення з колективом. Робили презентації для всіх працівників просто під час зборів, наших UA: Бесіда, чи під час зустрічі регіональних продюсерів та менеджерів філій обговорювали проєкт. Після кожної UA: Бесіди ми отримували фідбек, вносили правки й вдосконалювали спірні питання. Це важливий етап, адже дія Кодексу поширюється на всіх без винятку: працівників, членів правління, Наглядової ради, редакційної ради й ревізійної комісії.

Наступний драфт документа опрацьовували спільно керівники структурних підрозділів компанії, члени правління та члени Наглядової ради. Я дуже вдячна членам Наглядової ради та голові Наглядової за участь у цій роботі, адже ми провели чимало кількагодинних зустрічей, де пропрацьовували буквально кожне формулювання.

 

Які положення Кодексу викликали найбільше обговорення в колективі?

— Це були питання щодо демонстрації політичних поглядів та участі в політичному житті країни. Очевидно, що балотуватися, обирати чи бути обраним — це конституційні права кожного з нас. Однак діяльність Суспільного мовника повинна залишатися незаангажованою та рівновіддаленою від усіх політичних сил, незалежно від уподобань окремих працівників. Також жваво обговорювалися питання щодо ведення соціальних мереж: дискутували, де закінчується особиста свобода творчості, вираження себе й де починається шкода для репутації телерадіокомпанії.

Читайте також: На новинному сайті Суспільного немає замовних матеріалів — ІМІ

Багато запитань також викликало обмеження вживання нецензурної лайки. Що це означає і чому це важливо?

— Просто кажучи, це заборона висловлювати свої думки за допомогою нецензурної лайки. Ми свідомо не використовували поняття ненормативної лексики, бо його можна трактувати надто широко, — це й жаргонізми, і сленг, і просторіччя. Було важливо дуже точно визначитися з формулюванням. Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення обмежує вживання саме й лише нецензурної лайки в громадському просторі. Тож і ми скористалися таким визначенням як найбільш конкретним.

Переконана, що здоровий і конструктивний діалог можливий без лихослів’я, а вживання нецензурної лексики не зробить спілкування ефективнішим. Якщо ж комусь бракує емоційних слів, то, як кажуть, не бійтеся заглядати в словник, щоб не порушувати Кодексу.

 

У Кодексі є положення, яке дозволяє працівникам критику Суспільного в соцмережах лише за принципом субсидіарності. Як це повинно працювати на практиці?

— Ми б хотіли, щоб непорозуміння, конфлікти й різноманітні негативні ситуації найперше вирішувалися всередині колективу, а не одразу переходили в публічну площину. Якщо є завдання вирішити проблему з колегою — проблему треба вирішувати, а не сіяти негатив і хейт.

Принцип субсидіарності означає, що людина, яка зіткнулася з негативним досвідом, проблемною ситуацією, докладає зусиль для врегулювання конфлікту всередині телерадіокомпанії: звертається до безпосереднього керівника чи тієї людини, із якою виникла проблема, звертається до відповідних колегіальних органів чи відповідальних працівників, і тільки якщо внутрішньо не вдалося вирішити проблему або були вичерпані всі внутрішні способи реагування — тоді може публічно розповідати про ситуацію. 

З проблемами потрібно працювати конструктивно, а не емоційно. Вирішувати, а не роздувати. Жити за принципом: «Є моя думка, і є неправильна» — погана ідея. Потрібно чути одне одного, а для цього — говорити між собою, а не одразу виносити негатив назовні й оголошувати винними всіх.

Читайте також: Усі барви країни в одному ефірі — 15 липня стартує «Ранок на Суспільному»

А до кого звертатися в разі порушення Кодексу? І які заходи будуть застосовані?

— Якщо порушення вчинив працівник Суспільного, то засідатиме орган, який називається комісія з етики. До комісії треба звернутися письмово, щоб ініціювати такий розгляд. Серед можливих заходів — і попередження, і дисциплінарні стягнення. До складу комісії входять директор з управління персоналом, директор із комунікацій зі ЗМІ та громадськістю, директор юридичного департаменту, директор антикорупційного департаменту й начальник управління комплаєнс. Рішення комісії з етики ухвалюються шляхом голосування більшістю голосів.

Що стосується членів Наглядової ради, то таке питання розглядатиме комітет з етики Наглядової ради, а його рішення оприлюднять на офіційному корпоративному сайті протягом п’яти робочих днів.

 

Чи не виникає в колективі такого сприйняття, що Кодекс обмежує свободу?

— Кодекс у жодному разі не порушує і не обмежує права й свободи людини, документ повністю відповідає законодавству. А щодо сприйняття власної свободи… думаю, у кожного це дуже різне й суб’єктивне сприйняття. Наразі жодних нарікань не надходило. 

Головне, що свобода ніколи не означає безвідповідальність. Кодекс етики — це якраз хороший спосіб пам’ятати про відповідальність за свої дії.