До дня народження другого каналу Суспільного радіо UA: Радіо Промінь ми підготували серію інтерв'ю з людьми, які сьогодні творять його нову історію. Максим Яковенко розповів, як змінювалася найперша українська музична радіостанція, а Вікторія Польченко — про рушійну силу креативу на UA: Радіо Промінь.
Про особливості роботи радіоведучої, свободу та відповідальність радійників, а також чому сила звуку сильніша за силу відео — у розмові з ведучою другого каналу Суспільного радіо Яриною Скуратівською.
Читайте також: День народження UA: Радіо Промінь: зіркові привітання, радійні залаштунки та хіти на замовлення
З «РанокПРО» слухачі UA: Радіо Промінь починають свій день. Про що розповідаєте їм зранку?
— Вічна історія наших внутрішніх дискусій — що важливо для аудиторії зранку? UA: Радіо Промінь — музично-розмовна радіостанція. Унікальний формат на сьогодні.
«РанокПРО» — складний комбінований проєкт, над яким працює музична редакторка Лариса Клюєвська, яка наповнює ефір музикою, та команда тематичних ведучих, котрі працюють з інформацією: я разом із Євгеном Павлюковським, друга пара — Ольга Бабчук і Павло Туптинський.
Ми розповідаємо новини, які є важливими для наших слухачів тут і тепер. Ми ведемо слухача, постійно комунікуємо з ним. Це нагадує в’язання: ти ведеш нитку, робиш петлі — і виходить красивий візерунок. Найулюбленіша мить на роботі — коли ми починаємо говорити. А ще до вподоби підсумовувати розмову зі спікерами. Подобається, коли люди, яких ми залучаємо до ефіру, швидко підлаштовуються під наші запитання й формат.
Ви двадцять чотири роки працюєте на радіо з різноманітними форматами: токшоу, програми про музику, книжки, ранкові шоу. Наскільки сучасний слухач готовий до інтелектуальних розмов?
— Упродовж цього часу я спостерігала, як змінюється сприйняття того, що ми називаємо розмовною частиною. Коли я прийшла працювати на радіо, нормальним вважали проговорити цілу годину. На сьогодні в середньому нормою є п'ять-десять хвилин розмови. Пришвидшений темп вимагає від радійників іншого підходу до вибору теми й спікерів.
Читайте також: Вікторія Польченко: «UA: Радіо Промінь — твоя креативна радіоісторія»
Слухач не готовий до важких розмов. Саме тому працювати із серйозними темами на музичній радіостанції — певний виклик. Нелегке завдання: узяти серйозну тему й доступно, просто та за короткий час розкрити її, влучно зробивши акценти.
Підготовка до кожної програми — певною мірою написання літературного твору. Куди ви як авторка текстів ведете своїх слухачів?
— Щодо журналістики, письменства й творчості — тут цікава історія. Коли я прийшла на радіо, ми сперечалися про те, чим є наша робота: творчістю чи ремеслом? Я тоді вважала, що це творчість. Але після багатьох років роботи на радіо схиляюся до думки, що це ремесло.
Підготувати сценарій — виснажлива робота. Я не можу собі дозволити вийти в ефір непідготовленою і говорити абищо абияк, просто спитавши, яка далі тема. Треба вивчити людину, із якою ти спілкуєшся. Плюс зважати на хронометраж. Коли сам на сам опиняєшся з мікрофоном, твоя відповідальність посилюється в десятки разів.
Стою на позиції, що радіо — це персона, на відміну від телебачення. Тут важливо бути харизматичною особистістю. Мікрофон вимагає певної сили. Багато розуміти, знати й слухати — це потреба. А ще я дотепер залишаюся й у програмі «РанокПРО», й у своїй авторській програмі «Пазли» людиною, що дуже зважає на співрозмовника.
Літературна програма — теж особливе явище в ефірі музичної радіостанції. У яку картинку складають ваші «Пазли»?
— Я довго працюю в книжковій журналістиці, і якоїсь миті мені захотілося порушити всі правила — зробити програму без правил. Тому я назвала її «Пазли» — це, можливо, якісь не дуже форматні речі, із яких я хочу зробити картинку. У цій програмі можу собі багато дозволити. Наприклад, розповідати історії про митців або обирати теми, пов'язані з книжками опосередковано — про палітурки чи цифрові книжки. Я можу говорити про секс в українській літературі, а можу запросити автора, який би розповів про свій останній роман. Це програма, у якій немає обмежень.
Для мене викликом було брати до цієї програми пісні, до того ж такі, які не стосуються безпосередньо книжкових тем. Я довго наполягала на пісні літературній, яка була б також у цих пазлах, і тепер можу ставити музичну замальовку, пов’язану з літературою.
У нещодавньому випуску ви говорили про слово «промовлене» й слово «прочитане». Як думаєте, яке сильніше?
— Для мене — слово промовлене. Тому що є інтонація. Змінюється конотація від того, як ти кажеш це слово. Я переконана, що словом можна як убити, так і воскресити людину. Такі тонкі речі в аудіо, у звуці посилюються.
Якщо є аудіали, то я належу саме до них. Мені здається, що радіо — це найкращий винахід людства. Адже, з одного боку, ти отримуєш важливу інформацію, а з іншого — залишається простір для фантазії, і це те, чого не дає відео.
Що найцікавіше в роботі ведучої UA: Радіо Промінь?
— Це молода команда, яка горить своєю справою. Важливо, що приходять люди, яким не байдуже. Залишається дух неспокою, притаманний UA: Радіо Промінь. Глибина з'являється із часом. Також мені подобається, що нині в UA: Радіо Промінь — новий саркастичний, іронічний і гумористичний голос.
Ми перебуваємо в оригінальній ніші радіостанцій, які поєднують музику й розмови. Виховуємо музичний смак і водночас даємо змогу спілкуватися та думати.
UA: Радіо Промінь п'ять років тому й сьогодні — наскільки вони відрізняються?
— Змінюється музика, змінюються формати й ведучі. Але UA: Радіо Промінь залишається радіостанцією з проукраїнським сучасним контентом.
UA: Радіо Промінь вдалося переформатуватися. Великий позитив у тому, що радіо знайшло свій музичний стиль. Це поп-рок-напрям, він мені близький. Подобається, як нині звучить UA: Радіо Промінь.
У нас з’являється нова аудиторія — молоді освічені проукраїнські слухачі, із якими цікаво спілкуватися. І така ж команда UA: Радіо Промінь.
Що ви побажаєте UA: Радіо Промінь у день народження?
— Хочу побажати собі й колегам не втрачати радіохвилі, навіть коли трапляються перешкоди. Радіохвилі пробиваються в найважчі миті. Мати силу й крила та завжди тримати біля себе хорошу музику, а це завжди було, є і буде — на UA: Радіо Промінь.
