Новини компанії

Українське Радіо працювало попри обстріли, блекаути й навіть на тимчасово окупованих територіях, завдяки чому українці мали стабільний доступ до новин та важливої інформації. Суспільне Мовлення на власному досвіді показує силу радіо та його значимість. Саме тому під час Радіоасамблеї Європейської мовної спілки, яка відбулася в Женеві (Швейцарія) 24–25 квітня, важливим акцентом став український досвід сталості радіомовлення.

Читайте також: Вікторія Мурована взяла участь у медіасаміті ЄМС

Євгеній Чиж, генпродюсер Українського Радіо взяв участь у дискусії, що підсумувала Асамблею радіомовників і була присвячена сильним сторонам радіо: «У воєнних реаліях радіо є фактором національної безпеки — від повідомлень про повітряні тривоги до можливості надавати якісну перевірену інформацію на прифронтових і тимчасово окупованих територіях. Не випадково російські війська усвідомлено атакують радіовежі та інші об’єкти інфраструктури радіомовлення — для окупантів важливо відрізати українцям доступ до релевантного контенту, аби посіяти паніку та поширювати дезінформацію».

Під час Радіоасамблеї ЄМС Євгеній Чиж розповів про особливості забезпечення сталого радіомовлення. Досвід війни показав, що важливо бути присутніми на всіх можливих платформах — цифрове мовлення, AM, FM, мобільних додатках, як-то окрема кнопка Українського Радіо в «Дії». Адже, на його думку, така різноманітність дозволить аудиторії мати доступ до якісної інформації за будь-яких обставин, навігуючи між інноваційними онлайн-інструментами та більш традиційними радіохвилями, доступними навіть в умовах блекаутів.

«Саме Українське Радіо було єдиним медіа, що могло повідомити про початок евакуації в Маріуполі… Тобто, якби не вціліло FM-мовлення, навряд чи таке інформування було би можливим. Так само радіо в найскладніших обставинах ставало джерелом інформації про новини, можливість отримати гуманітарну допомогу, "зелені коридори" тощо. З тих самих причин ключової важливості набуває потреба зберегти й AM-покриття. Адже — наголошу — в кризових обставинах значимою є якомога більша розмаїтість джерел, звідки можна отримати радіосигнал», — вважає Євгеній Чиж.

Ірина Славінська, членкиня Радіо Комітету ЄМС, яка працює в підкомітеті з адвокації, розповідає: «Доступність радіо є наслідком наполегливої системної роботи, що передбачає не лише soft складову про контент, але й дуже складну hard частину — передавачі, дроти, супутники та інші штуки, в яких не завжди широкий загал готовий розбиратися. Що це означає на практиці? Наприклад, те, що в автівках замало мати лише онлайн-доступ до контенту, синхронізованого з тим, що ви слухаєте на смартфонах. Адже в надзвичайних ситуаціях може не стати електрики та інтернету. І без доступу до старого-доброго FM-мовлення ви не матимете доступу до новин та іншої релевантної інформації».

За словами Ірини Славінської, важливий аргумент в адвокації радіо також стосується демократії: «Радіо може мати глибоке проникнення на локальному рівні, це дуже демократичне та горизонтальне медіа. Власне радіо може створити будь-яка територіальна громада, чи навіть школа, університет, підприємство. Саме радіо створює умови, в яких люди власними руками можуть робити контент про себе та для себе, контент рідною мовою тощо».

ЄМС презентувало своє нове дослідження, що присвячене роботі радіо в часи криз. У ньому є декілька важливих трендів, про які розповідає Ірина Славінська:

«По-перше, кліматичні зміни, через які кількість природних лих у світі збільшується — повені, пожежі та ін. По-друге, важливість наземної дистрибуції радіосигналу FM/AM/DAB, який у кризових ситуаціях в різних країнах світу показав свою сталість. Тому, по-третє, найбільш інноваційні девайси мали би зберігати можливість отримати доступ до радіомовлення, доступного тоді, коли немає інтернету. Адже саме радіо є єдиним медіа, що залишається сталим і стабільно мовить у найбільш нестабільних обставинах».

Вона наголошує, що в цьому контексті важко переоцінити значення суспільних мовників, доступних і на національному, і на регіональному рівні. Так, ЄМС нарахувало понад 600 локальних редакцій, що послуговуються всього понад 120 мовами, їхнє мовлення робить інформацію доступнішою. До того ж у понад 90 % європейських країн саме суспільні мовники мають репутацію джерела найбільш надійних новин — до речі, радіо традиційно має найвищий рівень довіри. В Україні Суспільне лиш підтверджує цей тренд, адже нам довіряє понад 80 % аудиторії.

Читайте також: Війна — не привід забути про журналістські стандарти, — Світлана Остапа

Ірина Славінська підсумовує, що участь Суспільного Мовлення у таких подіях, як Радіоасамблея ЄМС, не лише допомагає визирати поза межі суто українського контексту та дозволяє усвідомити, що суспільні мовники світу мають чимало спільних проблем, але й допомагає побачити специфічні досвіди колег у роботі з, наприклад, штучним інтелектом, контентом для наймолодшої аудиторії тощо.

Радіоасамблея відбулася у рамках медіасаміту Європейської мовної спілки. Медіасаміт ЄМС — це платформа для спілкування, навчання та обміну досвідом між топменеджерами та членами ЄМС з усієї Європи. Кожного року учасники Саміту обмінюються ідеями та знаннями з різноманітних тем: від останніх медіатенденцій до найактуальніших проблем, з якими стикається медіаіндустрія. Медіасаміт також надає платформу для співпраці й пошуку нових творчих рішень спільних проблем і для обговорення стратегій для визначення майбутнього суспільних ЗМІ.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.