Новини компанії

Керівниця Координаційного центру мовлення національних спільнот та проєктів з розмаїття Суспільного Мовлення Анастасія Гудима взяла участь в обговоренні щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації людей з інвалідністю. Організаторами події стала Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, залучивши до дискусії представників медіа, громадських організацій, державних органів, що опікуються правами людини, й представників Офісу Ради Європи в Україні. Жестовою мовою перебіг обговорення перекладали фахівчині Суспільного Мовлення Ірина Сколотова і Юлія Порплік.

Читайте також: «Ми прагнемо бути роботодавцем-партнером», — Вікторія Сидоренко

Під час обговорення окрему увагу приділили презентації найкращих інклюзивних практик у питаннях видимості людей з інвалідністю в українських медіа.

«Коли ми говоримо про людей з інвалідністю у контексті медіа, у нас декілька векторів руху при створенні контенту: забезпечувати інформаційні права для людей з інвалідністю, інформувати й озвучувати проблеми, з якими зіштовхуються люди з інвалідністю, і не формувати резервацій — як у контенті, так і на наших платформах, — розповідає керівниця Координаційного центру мовлення національних спільнот Анастасія Гудима. — Медіа це потужний інструмент для формування образу суспільства і зменшення ризику дискримінації, тому для нас важливо створювати контент, який змінює світ».

Одна із засад інклюзивності Суспільного Мовлення — формування культури розмаїття та рівності в команді. До створення контентну залучають колег, які є представниками й представницями різних національних спільнот, віросповідання, людьми з інвалідністю тощо. Керівниця Координаційного центру мовлення національних спільнот Анастасія Гудима каже, що такий підхід дозволяє визначити, як найкраще розповідати про різні категорії людей, або ж створювати матеріали через призму розмаїття: 

«Це нам дає надзвичайно велику цінність, оскільки ми маємо різні погляди, наші матеріали охоплюють різні точки зору, уникаємо сегрегації в контенті та на платформах. Люди, які ближчі до тих чи інших спільнот чи груп, краще її розуміють. Коли ми лише починаємо обговорювати матеріал, ми на старті формуємо його через призму розмаїття».

Крім того, Анастасія Гудима зазначила, що для Суспільного важливо використовувати принцип людиноцентричності. Він передбачає, що насамперед необхідно концентруватися на особистості, а вже потім — на певних її ознаках. Тож у матеріалах не варто згадувати про сексуальну орієнтацію, віросповідання, етнічне походження людини тощо, якщо цього не передбачає контекст розповіді.

«Ми згадуємо про людину з інвалідністю, якщо говоримо про проблеми, з якими вона зіштовхується. Наприклад, безбар'єрність у місті. Але якщо ми висвітлюємо будь-яку іншу тему, то насамперед говоритимемо про людину: про її захоплення, професійну діяльність або ж про ту історію, яку вона розповідає», — розповідає Анастасія Гудима.

Наразі, після повномасштабного вторгнення, питання контенту про і для людей з інвалідністю постало особливо гостро, адже багато ветеранів війни починають повертатися до цивільного життя. Суспільне Мовлення вже не перший рік адаптує свої матеріали, щоб зробити їх більш інклюзивними. Наприклад, це субтитрування всіх відео Суспільного, щоб людина з повною чи частковою втратою слуху могла зрозуміти зміст ролика, а також використання жестової мови в прямих ефірах для людей з порушеннями слуху.

«Як принцип, яким ми будемо керуватися у 2024 році, — це те, що ми не адаптуємо ветеранів до суспільства, а суспільство будемо адаптувати до того, що ветерани повертаються. І це можуть бути як люди з інвалідністю, так і без неї. Це може бути видима травма або невидима травма».

Зрештою Анастасія Гудима зазначила, що команда Суспільного вже готується до повернення в команду і своїх колег, які стали на захист України, на рівні архітектурної доступності офісів, корпоративному і контентному, зокрема за допомогою семінарів, присвячених інклюзивності. Один з останніх таких тренінгів для працівниць та працівників компанії провела письменниця, журналістка, громадська активістка Тетяна Касьян. Вона розповіла про етичне спілкування з різними групами людей: внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, з людьми з інвалідністю, ЛГБТІК+ людьми тощо. 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення