Новини компанії

12 грудня працівники Суспільного Мовлення мали нагоду більше дізнатися про лексику, термінологію і наративи щодо вразливих груп під час семінару «Коли слова важливі, або інклюзивна мова та її принципи». Лекторка — письменниця, журналістка, громадська активістка Таня Касьян. Семінар організувала Академія Суспільного Мовлення. 

Таня Касьян народилася й виросла у Маріуполі, з 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА», тренерка з питань різноманіття та інклюзії. Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності» за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Читайте також: Команді Суспільного прочитав лекцію Фулко Трефферс — як трансформувати громади

Передусім лекторка підкреслила, що для медійників і загалом для суспільства надважливою є навичка етичного спілкування з різними групами людей — внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, з людьми з інвалідністю, з генетичними чи хронічними захворюваннями, людьми з гомосексуальною орієнтацією тощо. 

«Працюючи у журналістиці, кілька років тому я зрозуміла, що нам дуже важливо вчитися комунікувати коректно. Бо це про гідне ставлення до людини, про повагу до неї. Тим паче українське суспільство дуже змінилося з 2014 року, з початком війни, і продовжує змінюватися зараз. Тоді у нас з'явилася нова група — внутрішньо переміщені особи. Зараз збільшується кількість людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, серед яких також можуть бути ЛГБТ+люди чи ВПО. Нам варто вчитися приймати це різноманіття, а це, зокрема, виражається у спілкуванні та етичній комунікації. Так, як раніше, вже ніколи не буде. Треба думати зараз, в якому суспільстві ми хочемо жити після війни: у тому, де панує мова ворожнечі та стереотипи, чи в тому, де є повага», — наголосила Таня Касьян.

Вона зазначила, що інклюзивна мова — це слова та фрази, які дозволяють висловлювати думки без стереотипів та упереджень. Це мова, яка не дискримінує та не стигматизує, вона уникає припущень про людей, які можуть змусити людину відчути себе відчуженою чи небажаною: «Важливо в цивілізованому світі створити середовище, в якому кожна людина має можливість говорити і бути впевненою, що її голос буде почутий».

Тренерка з питань різноманіття та інклюзії акцентувала на основному принципі інклюзивної мови — передусім людина, а далі вже її ознаки. Це стосується не лише комунікації з різними групами людей, а й під час підготовки матеріалів у медіа. 

Нижче наведені наступні принципи інклюзивної мови, які, за словами лекторки, загалом важливі у комунікації з метою поваги до гідності будь-якої людини в суспільстві.

Нагадаємо, Академія Суспільного Мовлення — навчальний центр, створений під егідою Суспільного мовника України. Реалізовує навчальні програми за участі тренерів європейських медіашкіл та міжнародних організацій, таких як Deutsche Welle Akademie, BBC Media Action, CFI, IREX, UN Women, Council of Europe Office in Ukraine, а також українських медіатренерів. Проводить семінари і тренінги для журналістів та медіаменеджерів, організовує навчальні тури до європейських суспільних мовників і суспільних мовників США, стратегічні та фасилітаційні сесії, консультації європейських медіаекспертів тощо.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.