Новини компанії

Як запобігти в медіа дискримінації осіб за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності — про це за участі представників державних органів, громадськості та медіа говорили під час дискусії, організованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення. Про досвід Суспільного — взаємодії в команді та виготовлення тематичних проєктів — розповіли голова редакційної ради мовника, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська та керівниця Координаційного центру мовлення для нацспільнот і медіапроєктів із різноманіття Анастасія Гудима. 

Це другий організований медіарегулятором захід у межах проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство». Перше обговорення, до якого також долучилося Суспільне, відбулося напередодні 26 вересня.

Читайте також: На Суспільному розповіли європейським письменникам про журналістику під час війни

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зазначила, що тема толерантності та недискримінації в Україні сьогодні особливо загострена і надзвичайно важлива. Значною мірою це стосується ставлення українського суспільства до ЛГБТКІ+.

«Сьогодні люди прокидаються, відкривають інтернет, читають телеграми і бачать, що ситуація з нетерпимістю, з поспішними висновками, емоціями, які зашкалюють, зачіпаючи гідність та права людей, загострюється, — розповіла Ольга Герасим’юк. — Роботу, спрямовану на боротьбу з дискримінацією за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, ми ведемо постійно».

За її словами, на допомогу медіарегулятору незабаром також додасться новий інструмент боротьби з дискримінаційними меседжами — в Законі «Про медіа» з’явилося положення про створення органів співрегулювання, куди можуть увійти як окремі медіа, так і їхні об’єднання: «Ці органи співрегулювання, окрім іншого, мають виробити критерії, за якими ми і будемо далі боротися з проявами дискримінації й нетолерантності, мовою ворожнечі, приниженням, закликами до ворожнечі, у тому числі за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».

Нині ж медіарегулятор працює за критеріями, які він уже розробив спільно з громадськістю, зокрема з представниками ЛГБТКІ+-спільноти, каже очільниця Нацради: «Це доволі великий масив критеріїв, які ми будемо брати до уваги, стежачи за тим, які події відбуваються в нашому інформаційному просторі і яка війна точиться у ньому».

Народний депутат і голова Комітету Верховної Ради України з гуманітарної політики Микита Потураєв під час обговорень прокоментував українське законодавство в політиці забезпечення гендерної ідентичності та недискримінації: «Ми рухаємося в цьому напрямі ривками: почасти, коли ми самі визнаємо проблеми і приймаємо закони, почасти, коли нам партнери кажуть про зміни для входження до європейської родини. Хотілося б, щоб ми поступово рухалися: поступовості немає, на жаль, але рухи є».

Координатор Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет уточнив, що важливо забезпечувати для людини рівність саме виходячи з її сутнісної ознаки: «Захист для чоловіків і жінок буде різним, захист для гомосексуальних, гетеро- і бісексуальних теж буде різний, для транс- чи цисгендерних теж може бути своя специфіка. Нам важливо не загубити сутнісну ознаку людини».

Про те, як Суспільне Мовлення висвітлює тематики ЛГБТКІ+ людей та гендерної ідентичності, як взаємодіють команди Суспільного, розвиваючи внутрішнє саморегулювання, розповіла голова редакційної ради мовника, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська. Насамперед вона зазначила, що нині компанія працює над удосконаленням редакційного статуту, щоб зробити його відповідним до настанов Закону «Про медіа», який набув чинності наприкінці березня 2023 року.

«Як голова редакційної ради Суспільного, з великою увагою ставлюся до цього процесу. Це великою мірою нагадування про те, що жодні настанови та практики в медіа не є закарбованими в мармурі, а медіа ростуть і змінюються разом з українським суспільством, разом із тими речами, яких ми вчимося і які вдосконалюємо в нашій роботі. Суспільне Мовлення багато зусиль і часу інвестує в регулярне навчання команди, зокрема проведення тренінгів, лекцій і воркшопів, які дозволяють вдосконалити навички коректного мовлення», — акцентувала Ірина Славінська.

За словами керівниці Координаційного центру мовлення для нацспільнот і медіапроєктів із різноманіття Анастасії Гудими, команда Суспільного створює проєкти в тому числі з фокусом на тематиці ЛГБТКІ+. 

Йдеться, зокрема, про соціальний проєкт «Свої», документальний проєкт «Видимі» та документальний фільм «Ілюзія рівності», прем’єра якого запланована на 16 листопада 2023 року.

«Ми органічно інтегруємо ЛГБТКІ+ людей в наші проєкти за ознакою експертності. Коли говоримо на будь-яку тему, то запрошуємо будь-яких людей, незалежно від віку, статі, гендерної ідентичності, віросповідання тощо. Також ми акцентуємо у своїй роботі на висвітленні проблематики ЛГБТКІ+ і з фокусом на цю тему. Таке фокусування важливе для глибшого розуміння проблематики рівності прав. Ми фокусуємося на проблематиці через людиноцентричність, через історії кожного чи кожної з розкриттям особистостей. Наприклад, соціальний проєкт “Свої” — це короткі тематичні ролики, в яких наші герої розповідають про себе, а вже потім про  свою проблему», — підкреслила Анастасія Гудима.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.