Новини компанії

Інклюзивний підхід у виробництві контенту та формуванні команди — Марія Фрей, членкиня правління Суспільного, відповідальна за новини та регіональне мовлення, розповіла про принципи роботи компанії з урахуванням розмаїття українського суспільства. Обговорення, присвячене задоволенню інформаційних потреб людей з інвалідністю в медіа, днями організувала Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

Читайте також: «Україна об’єднує багатоетнічну українську спільноту» — дискусія про корінні народи на показі фільму «Мій Крим»

«Цінності Суспільного мовника зафіксовані в наших основних документах і стратегії. Розмаїття — це багатогранність, із якою ми працюємо і якою охоплюємо різні аудиторії та платформи. Найважливіше — маємо звертати увагу не лише на мейнстрим, а також повинні працювати із захистом слабкого стосовно сильного, і — найважливіше і найскладніше завдання для будь-якого медіа — це мовити для кожного і про кожного», — наголосила Марія Фрей.

За її словами, зараз Суспільне приділяє ще більше уваги виготовленню матеріалів, спрямованих на розмаїття в українському суспільстві, адже кількість людей з інвалідністю в Україні зростає, зокрема, через повномасштабне вторгнення росії.

Щоб на практиці зрозуміти, як працює інклюзивність у компанії, членкиня правління Суспільного звернула увагу на три напрями в роботі:

• Перший напрям — це інклюзивний підхід у виробництві контенту.

«Кожного разу, коли в нас з’являється ідея створити якийсь матеріал, на самому старті ми думаємо про те, як він буде відображати українське суспільство. Ми намагаємося докласти зусиль до того, щоби зробити нашу контентну пропозицію максимально універсальною», — поділилася Марія Фрей.

У створенні історій Суспільне намагається дотримуватися принципу — не викликати жалю, зайвий раз не героїзувати, а показувати насамперед людину з її потребами, мріями й планами.

До такого контенту належать текстові, аудіальні й аудіовізуальні інтерв’ю; дискусії під час прямоефірного мовлення; репортажі, розслідування і документальні програми; історії життя людей з інвалідністю до та під час повномасштабного вторгнення.

«Великим досягненням нашої роботи є спеціальний контент для дітей. У деяких історіях ми відображаємо персонажа-дитину з інвалідністю, яка репрезентує дитячу інвалідність. Робота з коректною лексикою, пов’язаною з дітьми з інвалідністю, для нашої компанії є однією з найскладніших», — поділилася Марія Фрей.

Вона додала, що для адаптації контенту застосовується субтитрування на візуальних платформах (ютуб, телебачення), контент мовами національних меншин та жестовою мовою: «Ми єдина команда в марафоні “Єдині новини”, яка надає інформаційний контент жестовою мовою, в тому числі й на рівні регіонального мовлення».

Також в компанії працюють над доступністю діджитал-платформ Суспільного. Зокрема над врахуванням умов для людей з дислексією: відповідне оформлення шрифтів, відтінків тощо або ж розробка додаткової версії сайту для людей з інвалідністю.

• Другий напрям — контент про національні спільноти, корінні народи і для них українською та мовами національних меншин.

«Часто чую й бачу помилку в медіа при визначенні етнічних груп населення, а саме: часто плутають національні спільноти (меншини) з корінними народами. Це дві абсолютно різні групи населення. До корінних народів належать кримські татари (або ж киримли), кримчаки та караїми. Корінними вважається етнічна спільнота, яка складає меншість у структурі населення країни й тісно пов'язана своїм походженням з певною територією, як, наприклад, перераховані вище народи походять із Криму. Національні спільноти — представники інших етнічних груп, які проживають в Україні. Простіше, головна відмінність корінних народів від нацспільнот — вони не мають власної держави», — зазначила Анастасія Гудима, керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин.

Говорячи про розмаїття українського суспільства, Суспільне не розділяє його на «ми» і «вони», додала Анастасія Гудима: «У своїх матеріалах ми не говоримо угорці, німці. Натомість завжди пишемо українські угорці, українські німці, українські роми — щоб суспільство розуміло, що вони всі українці, а не приїхали з-за кордону. Зараз, у час війни, це дуже важливо».

Читайте також: «Мій Крим» про корінні народи півострова — прем’єра на Суспільному

• Третій напрям — інклюзивний підхід у формуванні команди.

На Суспільному прийнята Політика гендерної рівності та недискримінації за будь-якою з ознак, наголосила під час дискусії Марія Фрей.

Ця Політика встановлює прозорі та чіткі принципи й методи роботи, якими керуються працівники Суспільного при виробництві контенту. В документі зафіксовані також рівні можливості професійного зростання для самих працівників, незалежно від того, до якої спільноти вони належать. Також він визначає неприпустимими дискримінаційні висловлювання.

Олександр Дяченко, начальник контрольно-аналітичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, під час обговорення підкреслив зусилля Суспільного у створенні інклюзивного контенту. 

«Ми як регулятор не тільки напрацьовуємо критерії мовлення, а й періодично оцінюємо медіапростір у цифрах. Зусилля Суспільного не пройшли дарма. Суспільне Культура, наприклад, за результатами моніторингу на початку 2023 року — серед лідерів зі створення інклюзивного контенту. У середньому в них його удвічі більше в порівнянні з іншими каналами. Суспільне Культура обігнав тільки СТБ — завдяки серіалу “Сліпа”. А в плані інформаційно-аналітичних програм ви дійсно молодці, це показують цифри», — наголосив Олександр Дяченко.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини, радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також національна мережа місцевих каналів. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.

Фото — пресслужба Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення