Новини компанії

Березень 01, 2023

Спецпроєкт «Під обстрілом. Вежі» на Українському Радіо: чому росіянам не вдалося

Рік тому — 1 березня 2022 року — російські окупанти вдарили по Київській телевежі, розпочавши таким чином серію ракетних атак по телерадіовежах по всій Україні. Скільки радіотелевізійних об’єктів постраждало за рік повномасштабної війни, як росіяни прагнули занурити Україну в інформаційну темряву та чому їм це не вдалося — розповів у спецпроєкті «Під обстрілом. Вежі» Дмитро Хоркін, член правління Суспільного, відповідальний за платформи радіо, телебачення та діджитал. Ведучий — Роман Коляда.

Читайте також: Юлія Шелудько: «Всіх нас єднає радіо і віра в перемогу»

Харків, Рівне, Вінниця, Запоріжжя, Оріхів, Слов’янськ, Білопілля, Ізюм — це неповний список телерадіовеж, які зазнали руйнування за рік повномасштабної війни. Загалом за цей період було знищено або захоплено 14 об’єктів. Щоразу, коли їх атакували, фіксувалися руйнування і жертви. Жити біля таких об’єктів стало особливо небезпечно. У березні 2022 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків навіть рекомендував містянам переселитися з району телевежі.

«Для росіян наші об'єкти є мішенями. Ворог розуміє цінність нашого радіомовлення і телебачення. 1 березня 2022 року на наші об’єкти летіли дві ракети. Одна з них влучила в апаратну вежі, друга, як ми думаємо, мала влучити у телецентр “Олівець”, але влучила в спортивний комплекс поблизу. На жаль, загинули люди», — згадує член правління Суспільного, відповідальний за радіо, телебачення та цифрові платформи, Дмитро Хоркін.

За рік повномасштабної війни росіяни намагалися залякати українців обстрілами, темрявою і холодом. Для багатьох випробуванням виявилася тимчасова відсутність зв’язку. Тоді єдиним джерелом інформації залишалося радіо. 

«Українському Радіо 98 років, і за весь цей час ми не замовкали ні на секунду, не дивлячись ні на обстріли веж, ні на атаки на сигнал супутника, ні на періодичні знеструмлення у багатьох містах. Приміром, коли у Львові після чергового обстрілу не було струму понад дев’ять годин поспіль, не працювали ні інтернет, ні мобільний, ні навіть дротовий зв’язок, джерелом інформації для містян залишалося тільки Українське Радіо. Так само, коли відбулося повне знеструмлення Одеси. Для нас це головна відповідальність — за будь-яку ціну забезпечити мовлення для мільйонів людей, яким воно дуже потрібне», — каже Дмитро Хоркін.

Роман Коляда розповів, що після ракетних ударів по вінницькій телевежі у ЗМІ потрапило перехоплення, в якому українець закликав росіян швидше вдарити по ній. Його задум полягав у тому, що зникнення сигналу радіо і телебачення спричинить паніку серед населення та унеможливить сповіщення про ракетні загрози. Цього чоловіка знайшли й присудили йому 5 років за ґратами. На черзі — покарання окупантів за їхні злочини, починаючи з вбивства мирних людей та знищення цивільної інфраструктури, і закінчуючи крадіжкою української власності.

«Після захоплення Мелітополя, Токмака та Бердянська окупанти відразу почали мовити прямо з наших передавачів, увімкнувши там радіо росія і радіо маяк. Після звернення голови правління Суспільного Мовлення до Європейської мовної спілки всі російські радіостанції виключені зі складу ЄМС та міжнародного товариства взагалі», — каже Дмитро Хоркін.

Нагадаємо, обстріл Київської телевежі відбувся 1 березня 2022 року близько 17:10. Через потрапляння ворожого снаряда в апаратну припинилося цифрове мовлення загальнонаціональних каналів. За годину його відновили. Українське Радіо продовжувало мовлення на частотах 97,2 FM та 97,6 FM. Внаслідок атаки загинуло п’ять осіб, ще п’ятьох було поранено.

У жовтні 2022 року Суспільне Мовлення подало заяву до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про ймовірне порушення Конвенції про захист прав людини у зв’язку з неможливістю поширювати інформацію внаслідок обстрілів телевеж та захоплення об’єктів інфраструктури.

У листопаді 2022 року Суспільне Мовлення повідомило, що консервує приміщення Київського телецентру «Олівець» на період воєнних дій через безпекові ризики висотної будівлі, а також з метою мінімізації енерговитрат та економії бюджетних коштів.

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві мовники. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.

Українське Радіо — найбільша FM-мережа та найпопулярніше розмовне радіо України, флагманський канал Національної суспільної телерадіокомпанії України. У Києві мовить на частоті 105 FM. З усіма частотами Українського Радіо та лінками на соцмережі Суспільного в регіонах можна ознайомитися за посиланням. Українське Радіо також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio, на сайті ukr.radio та в мобільному застосунку «Дія».