Січень 19, 2023
Керівник Академії Суспільного Олександр Дмитренко: «Переможній Україні потрібні освічені, активні та озброєні знаннями люди»
Майже 15 років Олександр Дмитренко, нині керівник Академії Суспільного Мовлення — навчального центру мовника для журналістів та медіаменеджерів, — разом із Суспільним. За ці роки реалізував чимало яскравих спецпроєктів на ТБ — від кулінарних, мистецьких та вебсеріалу до проведення першого в Україні Дитячого Євробачення. Проте своєю справою сьогодення вважає саме Академію Суспільного Мовлення.
Про життєві й професійні виклики, старт кар'єри на телебаченні, запуск Академії, а також плани на майбутнє — в інтерв'ю з Олександром Дмитренком.
Читайте також: «Створюємо попит на українськість у медіапросторі», — Влад Зінкевич про принципи та роки роботи на Суспільному
Олександре, ви очолюєте Академію Суспільного Мовлення з 2017 — з року її заснування. Та насправді свій шлях на Суспільному Мовленні почали раніше. Розкажіть, з чого все починалося?
— Так, я прийшов на Суспільне давно — причому настільки давно, що зараз уже й важко згадати коли саме (сміється). Років 14 тому. Починав редактором історичної програми, але особливим драйвом була робота у «Новинах», де я займався спеціальними проєктами, і кожні 3-4 роки обирав собі якийсь новий напрям діяльності.
Я був продюсером різних ТБ-програм. Соціальні, документальні, мистецькі, кулінарні, вебсеріал. Я люблю займатися чимось новим, приймати виклики, досліджувати, навчатися, реалізовувати нові проєкти, і добре, що Суспільне дає таку можливість.
Один із найяскравіших таких прикладів — участь у проведенні Дитячого Євробачення, яке у 2009 році відбулося в Києві. До речі, вперше саме в столиці, і тому це був неабиякий виклик для нас.
Звідки в ТБ-продюсера виникла ідея заснування Академії Суспільного Мовлення?
— Трансформація в Суспільне передбачала не тільки організаційні зміни, а й ментальні. Дуже хотілося об’єднати людей з такою ж місією: не тільки вчитися самим, а й допомагати у навчанні медійників.
З чого починалася Академія Суспільного Мовлення?
— До 2017 року в межах департаменту міжнародного співробітництва до нас приїжджали закордонні тренери з тренінгами. Це не було системно, а інколи й взагалі хаотично. Про культуру навчання в компанії взагалі не йшлося, з навчання були тільки офіційні курси підвищення кваліфікації, які треба було проходити за законом, і їх здебільшого використовували як привід трохи відпочити від роботи.
Але після реформи Суспільного у 2017 році ми почали працювати над напрямом навчання. Нас було двоє: я та Ярослава Камінська, яка, між іншим, теж досі працює в Академії кураторкою навчальних програм. Разом ми й розробили концепт нашої Академії. Поступово зростала кількість тренінгів, ну а потім уже з'явилися хаби в Одесі та Києві.
З якими викликами Ви прийшли на посаду керівника? І як вони трансформувалися за ці 6 років?
— Як я вже згадував, тоді в нашій компанії (власне, як і в більшості українських компаній) ще не було як такої культури навчання. І коли відбувався якийсь тематичний захід, то він радше сприймався як «тусня» — побачитися з колегами, випити кави. Навчання було на останній сходинці запитів, і це не залежало від віку людини або її спеціалізації. Просто не було цінності навчання. Ось це, я вважаю, було справжнім викликом: змінити таку думку, може, навіть змінити психологію сприйняття. Ми почали запрошувати справді авторитетних лекторів. У цьому нам, звичайно, допомагали колеги з DW Akademie та BBC Media Action. Кількість людей, охочих навчатися, постійно зростала.
Для прикладу, на самому початку нашої роботи, 6 років тому, часто на тренінг з 20-30 співробітників приходило 8-10. А, наприклад, в листопаді торік за день до медичного тренінгу у нас звільнилося 4 місця. Ми опублікували цю інформацію в корпоративному телеграм-каналі, і за 6 хвилин усі місця були зайняті.
Які виклики перед нами тепер? Тепер ми думаємо, як задовольнити запити на навчання. Бо зараз, на жаль, ми не можемо задовольнити всі потреби як керівників департаментів, так і наших колег з низки причин, але активно над цим працюємо.
Зараз, у такий важкий час, на чому зосереджена Академія?
— Ми проводили і проводимо різні курси, але завжди намагаємось робити їх актуальними. У 2020-му все крутилося навколо роботи медіа у період пандемії, і нам довелося перелаштовуватися на онлайн-навчання. З початку повномасштабного вторгнення росії ми також переорієнтувалися. Зараз ми більше спеціалізуємося на тренінгах з безпеки, переважно для журналістів та операторів. Найпопулярніші нині — медичні тренінги. Наприклад, вчимо надавати домедичну допомогу, працювати у зоні бойових дій, запрошуємо медиків, військових кореспондентів. Слухачів на цих тренінгах завжди багато. Наша головна місія — навчити і допомогти адаптуватися людям до нового, до змін у професії, до нових викликів.
Читайте також: «У “роботі мрії” завжди є люди та проєкти, які запалюють мотивацію», — Каріна Аверʼянова
Які проєкти стали для вас особливо цінними за ці майже шість років існування Академії?
— Кожен проєкт для нас цінний, я б навіть сказав — рідний, бо ми вкладаємо в нього багато зусиль, роботи, креативу і, звісно, гарячих дискусій! Наш основний фокус роботи — тренінги для працівників Суспільного. Але у своїх хабах (Київ, Одеса — ред.) ми організовуємо заходи і для зовнішньої аудиторії, бо переможній Україні потрібні освічені, активні та озброєні знаннями люди. Ми відкрили Дитячу академію Суспільного Мовлення. І для нас, до речі, це теж був виклик, бо сучасних дітей зацікавити дуже важко. Але і з цим ми впоралися — за рік в Дитячій академії проходить навчання близько 1000 дітей. Особливо приємно, коли діти надсилають листи — справді щирі листи з подякою.
Зовсім нещодавно, у грудні, ми зробили ще тренінги для бабусь і дідусів про медіаграмотність. Ми навіть не очікували, що матимемо стільки охочих: три тестових групи по 20 людей. Тепер вони вміють у телеграм-боті робити фактчекінги новин, відрізняють фейки від правди. Такі проєкти надихають, бо ми не тільки реалізуємо місію Суспільного, а відчуваємо себе справді корисними, адже маємо теплий зворотний зв'язок.
Наскільки відчутна підтримка донорів у роботі Академії?
— Якби не було донорів, то ми навряд чи б стартували у 2017-му. Перші роки нас підтримували DW Academy і ВВС. Зараз це вже простіше, бо за ці роки ми успішно реалізували проєкти, впоралися з усіма викликами і партнери нам уже довіряють. Це, зокрема, Фундація Суспільність, Євросоюз, Представництво "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні, CFI Media Development. та багато інших.
Перед повномасштабною війною ми долучился до реалізації проєкту “Гіперлокальна кореспондентська мережа” за підтримки нідерландського партнера. Запрошували громадських активістів, загалом активних людей з різних населених пунктів України, які хочуть навчатися журналістиці. Впродовж 2,5 місяців проводили інтенсив, а за результатами навчання декілька учасників запросили на роботу у Суспільне. До слова, саме ці люди, зокрема, в Сумській області, оперативно інформували про повномасштабне вторгнення росії.
Це дуже перспективний проєкт, і, переконаний, завдяки цій моделі можна знайти у кожному районному центрі талановитих медійників.
Як з початком війни змінилося ваше життя та життя Академії? Які нині її пріоритети?
— Моє життя змінилося, так само як і в мільйонів українців. Роблю все, що наближає перемогу.
Щодо роботи Академії, то ми адаптували діяльність до воєнного часу. Ми провели 14 триденних тренінгів з безпеки та роботи у ворожому середовищі, тренінги про висвітлення травматичних подій та про те, як спілкуватися з жертвами, документувати воєнні злочини. Будемо проводити ще, але вже не так інтенсивно. Попри короткий горизонт планування через війну все ж плануємо нашу роботу і далі. Розробляємо серію онлайн-курсів, хочемо цього року запустити хаб у Львові. Ще одна ідея — зробити квест-кімнату з медіаграмотності для всіх вікових категорій.
Порівнюючи Суспільне сьогодні і у 2017-му, до реформи, що змінилося за вашими відчуттями?
— Всі бачать, як компанія змінюється. Це очевидно: вона сучасна, постійно розвивається, конкурентна. Якщо судити за тренінгами та навчанням, то можу сказати, що люди стають активнішими, навіть проактивними. Раніше нелегко було залучити їх до обговорень, роботи в групах, зараз це всі роблять завзято, з великим бажаннями навчитися нового. Це ж дозволяє всій команді Суспільного вирішувати ефективно та швидко різні питання — від організаційних до глобальних.
Що цінуєте у своїй роботі? Які ваші кар’єрні плани надалі?
— У своїй роботі я найбільше ціную можливість не стояти на місці, завжди рухатися вперед. Спільний розвиток — це є одна з місій нашої Академії. Бо знання і розвиток — це конкурентна перевага нашого часу.
Знаючи про ваше правило — кожні 3-4 роки обирати для себе нові напрями діяльності: чи дотримаєтеся його цього разу?
— Так (сміється). Але саме в межах Академії, де ми можемо реалізовувати нові цікаві проєкти й вчитися нових напрямів діяльності. Зокрема запускати хаби, що було абсолютно новою для мене діяльністю. Зараз в розробці у нас теж немало цікавих проєктів. Тож напрями змінюю постійно, але разом з Академією, разом із Суспільним.
Нагадаємо, Академія Суспільного Мовлення — навчальний центр, створений під егідою Суспільного мовника України. Реалізовує навчальні програми за участі тренерів європейських медіашкіл та міжнародних організацій, таких як Deutsche Welle Akademie, BBC Media Action, CFI, IREX, UN Women, Council of Europe Office in Ukraine, а також українських медіатренерів. Проводить семінари й тренінги для журналістів та медіаменеджерів, організовує навчальні тури до європейських суспільних мовників і суспільних мовників США, стратегічні та фасилітаційні сесії, консультації європейських медіаекспертів тощо.
Дитяча академія Суспільного Мовлення (PMA Juniors) працює для дітей та підлітків, які цікавляться темою медіа. Головна мета проєкту — формувати високий рівень медіаграмотності в молоді. Дитяча академія допоможе реалізувати таланти, навчить критично оцінювати й аналізувати інформацію, яку дитина отримує зі ЗМІ, й покаже, як створювати якісний медіаконтент.
Проєкт створений за підтримки Суспільне Мовлення та DW Akademie на базі Public Media Academy — навчального центру Суспільного Мовника.
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві мовники. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
Фото — Анастасія Мантач
Head of the Public Media Academy Oleksandr Dmytrenko: “A victorious Ukraine needs educated, active and knowledgeable people”
Oleksandr Dmytrenko, currently the Head of Public Media Academy, the broadcaster's training center for journalists and media managers, has been with Suspilne for almost 15 years. Over the years, he has implemented many bright special projects on TV from culinary, art and web series to the first Ukrainian Junior Eurovision Song Contest. However, he considers Public Media Academy to be his current business.
In the interview with Oleksandr Dmytrenko, he talks about life and professional challenges, the start of his career in television, the launch of the Academy, and plans for the future.
Oleksandr, you have been heading the Public Media Academy since 2017, the year it was founded. But in fact, you started your career at Suspilne Ukraine earlier. Could you tell us how it all started?
— Yes, I came to Suspilne a long time ago, so long ago that it is hard to remember exactly when (laughs). About 14 years ago. I started out as an editor of the history programme, but my special drive was to work with the News Department, where I was engaged in special projects, and every 3-4 years I chose a new area of activity.
I was a producer of various TV programmes. Social, documentary, art, culinary, web series. I love doing something new, taking on challenges, researching, learning, implementing new projects, and it's good that Suspilne gives me this opportunity.
One of the most striking examples of this is my participation in the Junior Eurovision Song Contest, which took place in Kyiv in 2009. By the way, it was the first time it was held in the capital, and therefore it was a great challenge for us.
How did the TV producer come up with the idea of establishing the Public Media Academy?
— The transformation into Suspilne involved not only organizational changes, but also mental ones. I really wanted to unite people with the same mission: not only to educate themselves, but also to help educate media professionals.
How did the Public Media Academy begin?
— Until 2017, foreign instructors came to us with training as part of the International Cooperation Department. It was not systematic and sometimes even chaotic. There was no culture of learning in the company at all, there were only official refresher courses that were required by law, and they were mostly used as an excuse to take a break from work.
But after the reform of Suspilne in 2017, we started working on the training area. There were two of us: me and Yaroslava Kaminska, who, by the way, still works at the Academy as a curator of training programmes. Together we developed the concept of our Academy. The number of trainings gradually grew, and then hubs appeared in Odesa and Kyiv.
What were the challenges you faced when you took over? And how have they transformed over these 6 years?
— As I have already mentioned, back then our company (as well as most Ukrainian companies) did not have a learning culture as such. And when some thematic event took place, it was more likely to be perceived as a “party” to see colleagues and drink coffee. Training was at the bottom of the list of requests, and it did not depend on the age of the person or his or her specialization. There was simply no value in learning. This, I believe, was a real challenge, namely to change this opinion, maybe even to change the psychology of perception. We started inviting really reputable lecturers. Of course, our colleagues from DW Akademie and BBC Media Action helped us with this. The number of people willing to study was constantly growing.
For example, at the very beginning of our work, 6 years ago, 8-10 employees out of 20-30 often came to the training. And, for example, in November last year, the day before the medical training, we had 4 seats available. We published this information in the corporate Telegram channel, and within 6 minutes all the seats were taken.
What challenges do we face now? Now we are thinking about how to meet the training requests. Unfortunately, we cannot meet all the needs of both department heads and our colleagues for a number of reasons, but we are actively working on it.
Now, in such a difficult time, what is the Academy focused on?
— We have conducted and are conducting various courses, but we always try to make them relevant. In 2020, everything revolved around the work of the media during the pandemic, and we had to switch to online learning. Since the beginning of russia's full-scale invasion, we have also reoriented ourselves. Now we specialize more in safety training, mainly for journalists and cameramen. Medical training is the most popular nowadays. For example, we teach how to provide first aid, how to work in a war zone, and we invite doctors and military correspondents. There are always a lot of participants in these training sessions. Our main mission is to teach and help people adapt to new things, to changes in their profession, to new challenges.
Read also: “In a 'dream job' there are always people and projects that ignite motivation,” Karina Averianova
What projects have become particularly valuable to you over these almost six years of the Academy's existence?
— Each project is valuable to us, I would even say dear to us, because we put a lot of effort, work, creativity, and, of course, heated discussions into it! Our main focus is training for Suspilne employees. But in our hubs (Kyiv and Odesa — ed.), we also organize events for external audiences, because a victorious Ukraine needs educated, active and knowledgeable people. We have opened the Children's Public Media Academy. By the way, this was also a challenge for us, because it is very difficult to get modern children interested. But we managed to cope with it as well – about 1000 children study at the Children's Academy every year. It is especially nice when children send letters, really sincere letters of gratitude.
More recently, in December, we organized more training for elderly people on media literacy. We didn't even expect to have so many participants: three test groups of 20 people each. Now they can use the Telegram bot to fact-check news and distinguish fakes from the truth. Such projects are inspiring because we not only realize the mission of Suspilne, but also feel really useful because we have warm feedback.
How significant is the support of donors in the Academy's work?
— If there were no donors, we would hardly have started in 2017. In the first years, we were supported by DW Academy and the BBC. Now it's easier because over the years we have successfully implemented projects, coped with all the challenges, and our partners already trust us. These include Souspilnist Foundation, the European Union, the Friedrich Naumann Foundation for Freedom in Ukraine, CFI Media Development, and many others.
Before the full-scale war, we joined the implementation of the Hyperlocal Correspondent Network project with the support of a Dutch partner. We invited civic activists, generally active people from different parts of Ukraine who wanted to study journalism. The intensive course lasted for 2.5 months, and based on the results of the training, several participants were invited to work at Suspilne. By the way, it was these people, particularly in Sumy region, who promptly reported on the full-scale russian invasion.
This is a very promising project, and I am convinced that this model can help to find talented media professionals in every district center.
How has your life and the life of the Academy changed since the beginning of the war? What are its priorities now?
— My life has changed, just like millions of Ukrainians. I do everything that brings victory closer.
As for the work of the Academy, we have adapted our activities to wartime. We have held 14 three-day training sessions on safety and working in a hostile environment, training on covering traumatic events and how to communicate with victims and document war crimes. We will continue to conduct them, but not as intensively. Despite the short planning horizon due to the war, we are still planning our work further. We are developing a series of online courses, and we want to launch a hub in Lviv this year. Another idea is to create a media literacy quest room for all age groups.
Comparing Suspilne today and in 2017, before the reform, what do you feel has changed?
— Everyone can see how the company is changing. It is obvious: it is modern, constantly developing, competitive. Judging by the training and education, I can say that people are becoming more active, even proactive. Previously, it was not easy to engage them in discussions and group work, but now everyone does it with enthusiasm, with a great desire to learn new things. This also allows the entire Suspilne team to solve various issues — from organizational to global — efficiently and quickly.
What do you value in your work? What are your career plans for the future?
— What I value most in my work is the opportunity to keep moving forward. Joint development is one of the missions of our Academy. Because knowledge and development are the competitive advantage of our time.
Knowing about your rule of choosing new areas of activity every 3-4 years, will you stick to it this time?
— Yes (laughs). But it is within the Academy, where we can implement new interesting projects and learn new areas of activity. In particular, launching hubs, which was a completely new activity for me. We also have a lot of interesting projects under development. So I change directions constantly, but together with the Academy, together with Suspilne.
As a reminder, Public Media Academy is a training center established under the auspices of the Public Broadcaster of Ukraine. It implements training programmes with the participation of trainers from European media schools and international organizations such as Deutsche Welle Akademie, BBC Media Action, CFI, IREX, UN Women, Council of Europe Office in Ukraine, as well as Ukrainian media trainers. It conducts seminars and training for journalists and media managers, organizes study tours to European public broadcasters and US public broadcasters, strategic and facilitation sessions, consultations with European media experts, etc.
Children’s Public Media Academy (PMA Juniors) is designed for children and teenagers who are interested in media. The main goal of the project is to develop a high level of media literacy among young people. The Children's Academy will help them realize their talents, teach them to critically evaluate and analyze the information they receive from the media, and show them how to create high-quality media content.
The project was created with the support of Suspilne Ukraine and DW Akademie on the basis of Public Media Academy, a training center of the Public Broadcaster.
Suspilne Ukraine is the largest independent media in Ukraine, which includes the nationwide Pershyi and Suspilne Kultura TV channels and radio stations Ukrainian Radio, Radio Promin, Radio Kultura, as well as 24 regional broadcasting companies. Read news about Ukraine and regions on suspilne.media website and digital platforms.
Photo by Anastasiia Mantach
