Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2022
  • Компроміси Олега Скрипки на шляху до популярності — інтерв'ю для «Культурного інстинкту»
Компроміси Олега Скрипки на шляху до популярності — інтерв'ю для «Культурного інстинкту»

Компроміси Олега Скрипки на шляху до популярності — інтерв'ю для «Культурного інстинкту»

У неділю, 6 листопада, о 22:00 на телеканалі Суспільне Культура вийде в ефір інтерв'ю музиканта, лідера гурту «ВВ» Олега Скрипки ведучій програми «Культурний інстинкт» Лізі Цареградській.

У програмі обговорять питання особистого сприйняття української культури, війни росії проти України й участь в мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки» разом з Кіркоровим, Повалій та іншими. 

Читайте також: «Час підлаштовуватися минув»: Сергій Плохій дав інтерв'ю Суспільне Культура

Нижче наводимо уривки з програми. 

Ліза: Щодо теми культури й того, як ви її сприймаєте, мені дуже запам'яталася ваша фраза, що ви сказали у лютому 2022 року, перед повномасштабним вторгненням, принаймні тоді було опубліковано це інтерв’ю. Ви сказали, що «один з ворогів українців — це є бидляцтво і низький рівень культури». Як гадаєте, від повномасштабного вторгнення щось змінилося? 

Олег: Ми дуже змінюємося, так. І організм країни — як людський організм: якщо він хворіє і людина не має імунітету видужати, вона має загострення хронічних хвороб, і загострення хронічних хвороб от це є війна. А якби українці були більш свідомі й не було б, м’яко кажучи, «вати» чи бидляцтва в Україні, у нас би й війни не було, сто відсотків.

Ліза: Але я бачу низький рівень культури, наприклад, у мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки», де ви знімались. Чому? Тому що це такий радянський штамп, який намагалися прищепити. Зокрема образ вайлуватого українця, який любить холодець, сало, і такий повненький і хитрий. І так, можливо, це ніби у формі жарту. Менше з тим, ви таким чином, опосередковано, але доклалися до формування цього образу. Вам так не здається?

Читайте також: «Жодна імперія не вижила в історії, і ця не виживе»: Йосиф Зісельс дав прогноз на майбутнє росії

Олег: Життя — це шлях компромісів, і без компромісів ми взагалі не можемо жити. Тому що всі наші образи — це є тільки апроксимація світу, а світ набагато складніший. 

Я вважаю, що в Україні скоєний десь у середині 90-х років культурний злочин, тому що Україна мала дійсно бути культурною країною, мала високий музичний потенціал. Були створені музичні мас-медіа. Те, як обирали, що крутиться і що не крутиться по мас-медіа, це мас-медіа музичне сформувало, сформувало кілька поколінь українців. 

Зокрема створювалися і такі мюзикли, як «Вечори на хуторі біля Диканьки». І я був присутній і на «Території А», і на каналі «М1», і в цьому мюзиклі. Ну, і зараз у мас-медіа я там якось присутній, у тому числі ми зараз робимо це інтерв’ю.

Це мій вибір. Можна було писати альтернативну музику, закритися у себе в кубишці, і бути відомим серед дуже обмеженого кола людей, які за чисту музику і таке інше. Але все одно чистої музики не існує.

Ліза: Тобто це був ваш компроміс і ви хотіли набути популярності?

Олег: Мій компроміс з Горовим [Семен Горов, справжнє ім'я Сергій Єгоров — український режисер, музичний продюсер та композитор — ред.]. Він каже: «Там буде Повалій, там будуть всі підряд, там буде Кіркоров з тобою грати, і тому подібне». Я кажу: — Ну, це ж шняга повна, це ж москва замовляє, це ж московське замовлення було, — я кажу…

Ліза: Хоча країна-виробник — Україна.

Олег: Україна багато чого виробляє, але користуємося не ми, і не ми замовляємо музику. І я кажу: «А буде українська версія цього?». Він [Горов — ред.] пообіцяв, що буде. Української версії не з’явилося. І якщо хтось звернув увагу, майже [виключно] українською мовою розмовляю у мюзиклі один я.

Я навіть Гоголя ще більше українізував, я ще більше українізував свій текст. Там просто у Гоголя в оригіналі Вакула дає підсрачників чорту, я кажу: «Я мушу надавати підсрачників Кіркорову», — от така моя умова. Ну, ми домовилися на цьому, я там даю копняків Кіркорову, і цей мюзикл вийшов. 

Проєкт «Культурний інстинкт» — це інтерв’ю зі складними незручними питаннями та глибокими фаховими відповідями. Співведучі — Ліза Цареградська та Софія Челяк — не просто модератори, а співрозмовники. Як трансформується культура країни під час війни, чи можна говорити про докорінні зміни в суспільстві, як вберегти психіку в стресових умовах та що чекає на нас після перемоги — ведучі проєкту розпитують відомих українських письменників, художників, режисерів, акторів, істориків, журналістів та психологів.

Нагадаємо, Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.

Компроміси Олега Скрипки на шляху до популярності — інтерв'ю для «Культурного інстинкту»

Компроміси Олега Скрипки на шляху до популярності — інтерв'ю для «Культурного інстинкту»

У неділю, 6 листопада, о 22:00 на телеканалі Суспільне Культура вийде в ефір інтерв'ю музиканта, лідера гурту «ВВ» Олега Скрипки ведучій програми «Культурний інстинкт» Лізі Цареградській.

У програмі обговорять питання особистого сприйняття української культури, війни росії проти України й участь в мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки» разом з Кіркоровим, Повалій та іншими. 

Читайте також: «Час підлаштовуватися минув»: Сергій Плохій дав інтерв'ю Суспільне Культура

Нижче наводимо уривки з програми. 

Ліза: Щодо теми культури й того, як ви її сприймаєте, мені дуже запам'яталася ваша фраза, що ви сказали у лютому 2022 року, перед повномасштабним вторгненням, принаймні тоді було опубліковано це інтерв’ю. Ви сказали, що «один з ворогів українців — це є бидляцтво і низький рівень культури». Як гадаєте, від повномасштабного вторгнення щось змінилося? 

Олег: Ми дуже змінюємося, так. І організм країни — як людський організм: якщо він хворіє і людина не має імунітету видужати, вона має загострення хронічних хвороб, і загострення хронічних хвороб от це є війна. А якби українці були більш свідомі й не було б, м’яко кажучи, «вати» чи бидляцтва в Україні, у нас би й війни не було, сто відсотків.

Ліза: Але я бачу низький рівень культури, наприклад, у мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки», де ви знімались. Чому? Тому що це такий радянський штамп, який намагалися прищепити. Зокрема образ вайлуватого українця, який любить холодець, сало, і такий повненький і хитрий. І так, можливо, це ніби у формі жарту. Менше з тим, ви таким чином, опосередковано, але доклалися до формування цього образу. Вам так не здається?

Читайте також: «Жодна імперія не вижила в історії, і ця не виживе»: Йосиф Зісельс дав прогноз на майбутнє росії

Олег: Життя — це шлях компромісів, і без компромісів ми взагалі не можемо жити. Тому що всі наші образи — це є тільки апроксимація світу, а світ набагато складніший. 

Я вважаю, що в Україні скоєний десь у середині 90-х років культурний злочин, тому що Україна мала дійсно бути культурною країною, мала високий музичний потенціал. Були створені музичні мас-медіа. Те, як обирали, що крутиться і що не крутиться по мас-медіа, це мас-медіа музичне сформувало, сформувало кілька поколінь українців. 

Зокрема створювалися і такі мюзикли, як «Вечори на хуторі біля Диканьки». І я був присутній і на «Території А», і на каналі «М1», і в цьому мюзиклі. Ну, і зараз у мас-медіа я там якось присутній, у тому числі ми зараз робимо це інтерв’ю.

Це мій вибір. Можна було писати альтернативну музику, закритися у себе в кубишці, і бути відомим серед дуже обмеженого кола людей, які за чисту музику і таке інше. Але все одно чистої музики не існує.

Ліза: Тобто це був ваш компроміс і ви хотіли набути популярності?

Олег: Мій компроміс з Горовим [Семен Горов, справжнє ім'я Сергій Єгоров — український режисер, музичний продюсер та композитор — ред.]. Він каже: «Там буде Повалій, там будуть всі підряд, там буде Кіркоров з тобою грати, і тому подібне». Я кажу: — Ну, це ж шняга повна, це ж москва замовляє, це ж московське замовлення було, — я кажу…

Ліза: Хоча країна-виробник — Україна.

Олег: Україна багато чого виробляє, але користуємося не ми, і не ми замовляємо музику. І я кажу: «А буде українська версія цього?». Він [Горов — ред.] пообіцяв, що буде. Української версії не з’явилося. І якщо хтось звернув увагу, майже [виключно] українською мовою розмовляю у мюзиклі один я.

Я навіть Гоголя ще більше українізував, я ще більше українізував свій текст. Там просто у Гоголя в оригіналі Вакула дає підсрачників чорту, я кажу: «Я мушу надавати підсрачників Кіркорову», — от така моя умова. Ну, ми домовилися на цьому, я там даю копняків Кіркорову, і цей мюзикл вийшов. 

Проєкт «Культурний інстинкт» — це інтерв’ю зі складними незручними питаннями та глибокими фаховими відповідями. Співведучі — Ліза Цареградська та Софія Челяк — не просто модератори, а співрозмовники. Як трансформується культура країни під час війни, чи можна говорити про докорінні зміни в суспільстві, як вберегти психіку в стресових умовах та що чекає на нас після перемоги — ведучі проєкту розпитують відомих українських письменників, художників, режисерів, акторів, істориків, журналістів та психологів.

Нагадаємо, Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.