Новини компанії

Про єдину інформаційну політику, важливість ЗМІ на тимчасово окупованих територіях, роль Суспільного у відбудові України після війни та чому військові обмеження не є цензурою — розповів Андрій Таранов, член правління Суспільного Мовника, відповідальний за маркетинг, в інтерв'ю для малайзійської незалежної радіостанції BFM 89.9 у програмі «Pressing Matters». 

Читайте також: Військові обмеження й доступ до інформації на тимчасово окупованих територіях — Микола Чернотицький про роботу Суспільного під час війни

Андрій Таранов поспілкувався з ведучим Кітом Камом про зміни у роботі Суспільного Мовника після повномасштабного вторгнення росії на територію України. 

• Пройшло вже більше 2-х місяців, як російські війська увійшли на територію України. Яка зараз ситуація в країні?

— Ситуація дуже складна, але, я думаю, найсвітліша сторона цього — це те, як все українське суспільство об’єдналося й бореться за свободу, і за те, щоб Україна була незалежною та проєвропейською державою.

• Ви кажете, що зараз ведете трансляції зі Львова. Це місто неподалік від польського кордону, правильно?

— Нашим головним завданням є забезпечення людей інформацією 24/7, безперебійно. Тож у нас є декілька резервних центрів по всій країні. У нас найширша кореспондентська мережа і наші колеги робили свої репортажі з усіх міст, у тому числі й тих, які розташовані на лінії фронту. 

• Як ви розмежовуєте те, що може бути пропагандою, а що збалансованими фактами? Як ви це контролюєте?

— Під час війни було запроваджено воєнний стан. У нас з’явилися певні обмеження, але це не можна назвати цензурою. Навколо мене немає військових цензорів, як і навколо наших журналістів. У нас є конгломерат із суспільних, державних та приватних мовників, які ведуть єдиний марафон 24/7, нон-стоп. Мовлення відбувається по черзі, по 6 годин на найбільших станціях, які колись були розважальними й новинними. У нас є певні обмеження у зв’язку з воєнним станом, але не наслідуємо якусь партію чи певні політичні інтереси.

Деяка частина ринку залишається розважальною, й у нас також є суспільний телеканал Суспільне Культура — культурний канал, на якому ми випускаємо більше дитячих пізнавальних програм та програм для людей, яким треба відволіктися від новин, наприклад, дітей, людей літнього віку, щоб утримати їх від депресії. 

• Як фінансується Суспільне?

— Суспільне фінансується з державного бюджету, але, відповідно до закону, є численні регламенти. Вони зобов’язані забезпечити мінімальне існування компанії. Вони не можуть просто зателефонувати нашому директору і сказати «ви не отримаєте своєї платні, якщо не пустите щось в ефір» — це неможливо. 

• Яке охоплення у Суспільного в Україні? З події (повномасштабне вторгнення росії на територію України — прим. ред.), яка сталася 2 місяці тому (запис інтерв’ю відбувся 12 травня — прим. ред.), ми зрозуміли, що в Україні не кожен говорить українською, є багато російськомовних. Чи ваше охоплення поширюється на різноманітні спільноти, забезпечуючи те, що мовлення з Києва розповсюджується на всю країну?

— Якщо ми говоримо про мову, то в Україні немає людей, які не розуміють української, і навряд чи є хтось, хто не може розмовляти українською хоча б трохи. На даний момент українське телебачення, відповідно до закону, на 70% повинно бути україномовним. Суспільне було 100% україномовне роками. 

Приблизно 2 тижні тому ми проводили дослідження і намагалися перевірити, яка ситуація щодо Суспільного — понад 70% людей, які використовували різні платформи мовника, — адже у нас є платформи радіо, телебачення і діджитал, — відповіли, що вони дивляться наші новини щодня або декілька разів на тиждень. Також понад 80% сказали, що довіряють нам. 

Наприклад, щодо радіо — на окупованих територіях ми залишаємося чи не єдиним джерелом інформації. Коли перекривають мобільну мережу та інтернет, у нас все ще залишається трансляція в прямому ефірі. Ми звикли думати, що радіо на середніх хвилях вже застаріле і його ніхто не слухає, але неочікувано воно стало частиною національної безпеки. Ми чи не єдині, хто сповіщав людей в Маріуполі, коли відкривалися гуманітарні коридори в Україні.

• В росії є певний наратив, що поширюється серед громадськості. Розкажіть про стратегію України. Яку інформацію отримують люди?

— Люди дізнаються новини в прямому ефірі. Стратегія України в цих умовах дуже проста — ми голосно говоримо правду. Це була б досить легка робота, якби не війна. У нас є лише обмеження з боку військових, тому що нерозголошення певної конфіденційної інформації пов’язане зі збереженням життя — ми не можемо розміщувати певну інформацію, яка може допомогти російській армії, а все інше дуже просто. Ми просто описуємо, що відбувається. Насправді ми маємо забагато інформації. Справа не в тому, щоб з’ясувати, який наратив використовувати, а в тому, щоб вчасно його опрацювати.

• В Україні активно діє воєнний стан, а президент Володимир Зеленський підписав указ про впровадження єдиної інформаційної політики. Ви можете пояснити нам, що це означає? Чи означає це, що всі, навіть приватні телерадіомовні станції, підпадають під єдину панель?

— Указ був фактично способом формалізації галузевого співробітництва, яке стартувало в перші місяці війни. Це хороший приклад приватного та державного партнерства — саме про цей марафон я говорив раніше. Він уже працював, і це було приватно-державне партнерство, ми створювали контент разом. В указі президента просто зазначений цей факт і компанії, які виробляють контент, що виходить в ефір. 

У звичайному житті є багато проблем з авторськими правами, ліцензіями й таке інше, що стосується медіа. Один канал не може з легкістю транслювати новини іншого. Тож у нашому повсякденному житті цей указ нічого не змінив. Це була лише констатація того факту, що ми рухаємося далі й створюємо марафон новин на всіх основних станціях, незалежно від того, приватні вони, державні чи суспільні.

• Ще до вторгнення були певні частини України, які контролювалися лояльними до Москви силами. Яку інформацію вони там викладають? Чи підпадають вони під українське законодавство?

— Якщо ви маєте на увазі Крим і ті частини Донецької та Луганської областей, які були під контролем росії після 2014 року, то вони точно слідують російським інструкціям. Вони намагаються обірвати зв’язки з українськими ЗМІ, але ми здійснювали там трансляції через частини радіомереж і по цифрових каналах. Вони ніколи не були дуже ефективними з точки зору розриву інтернет-з'єднань і доступу до соціальних мереж. Я б сказав, що з початку повномасштабного вторгнення наші соціальні платформи виросли на сотні відсотків. Вони стали важливим джерелом інформації для наших людей на тимчасово окупованих територіях.

• Український уряд переважно контролює більшу частину країни, за винятком сходу та південного сходу. Якою є шкода для інфраструктури та наскільки ефективно ви можете вести мовлення?

— Ми переїхали сюди з бомбосховища в Києві, де стали об’єктом однієї з перших атак. Дві ракети були націлені на телевізійну вежу та на сам телецентр. Ми були мішенню, наші телевежі були мішенню в багатьох містах. 

Російські військові обов’язково, коли займають якісь ділянки землі, йдуть і вимикають трансляції ефірних каналів. Отже, дивна ситуація. Ви не можете бути в безпеці ніде. У мене над головою летіли три ракети, коли я повертався з Києва до Львова пару тижнів тому. Це була атака на залізничну станцію. Я щойно вийшов з поїзда, 10 хвилин як вийшов з вагона. Поки вони мають ракети великої дальності, ви не можете бути в безпеці ніде. І вони точно розуміють важливість ЗМІ.

Читайте також: Суспільне на Radiodays Europe 2022 — про мовлення в окупованому Маріуполі та протидію атакам окупантів

• Яку роль Суспільне бачить у відбудові України після війни?

— Буде дуже важливо, щоб ми продовжували доносити новини до громад, найвіддаленіших спільнот, найбільш постраждалих. Безперечно, допомагали людям. Зараз ми багато займаємось документуванням військових злочинів, тому в нас є плани випустити документальні фільми, токшоу для обговорення шляхів відбудови України. 

Надалі ми будемо багато інвестувати в гіперлокальні новини, щоб у нас були люди не тільки у великих містах. Сьогодні ми маємо найширшу мережу кореспондентів, але хочемо, щоб вона була ще ширшою, щоб люди бачили, що відбувається в кожному маленькому місті, коли йдеться про реконструкцію. Це функція медіа, яка точно контролює шлях відновлення. Це частина стратегії, щоб допомогти людям швидко отримати інформацію. Ми маємо надавати багато локальної інформації, щоб люди не панікували й розуміли, що відбувається в їхньому районі. 

Фото — особистий архів Андрія Таранова