2 липня о 20:00 дивіться на UA: ЗАКАРПАТТЯ новий випуск «У румунів вдома» — телепроєкту, присвяченого життю представників румунської спільноти на Закарпатті, їхньому побуту й святам, традиціям та будням, викликам і перемогам.
Цього разу редакція з тематики мовлення національних меншин UA: ЗАКАРПАТТЯ у присілку села Добрік відзняла історію румуна Георгія Попіляна — столяра з душею музиканта.
Читайте також: Історія румунів Ботош на Суспільному: традиції століть, поєднані з сучасним колоритом Закарпаття
Малим хлопчаком він випадково зламав кулькову ручку, яку йому купили, щоб писати у школі. Магазинні канцтовари в селі на той час ще були дефіцитом — і мати налаяла малого Георгія за збиток і клопіт. Тоді він вчасно згадав: що-що, а деревина у селі не дефіцит — і зробив собі різьблену ручку з дерева, куди вставив стрижень від зламаної фабричної. Оригінальну ручку помітили спочатку однокласники, потім учні з інших класів, а тоді й односельці — власне, з того й починався перший заробіток майбутнього столяра-професіонала.
Інше захоплення з’явилося, коли захотів навчитися грати на скрипці. Спочатку досить невдало «скрипів» на ній, а коли почув від батька, що найкраще румун грає на скрипці, яку зробив власними руками, – взявся майструвати музичний інструмент. Георгію тоді було 13 років. Коли ж закінчив робити скрипку, виповнилося 14.
На скрипці він і зараз інколи грає, коли має вільну хвилину, співає разом з дружиною румунських народних пісень. Проте більшість часу віддає столярній майстерні, де робить із дерева оригінальні віконні рами, двері, різьблені дерев’яні сходи. З подвір’я будинку Попіляна вироби, які стають частинами осель інших людей, «перекочовують» не лише в інші містечка й села Закарпаття, а й далеко за його межі — іноді навіть за кордон.
Має Георгій і справжній етнографічний музей удома, хоча й без жодного офіційного статусу. Для себе, нащадків і для інших румунів чоловік збирає традиційні румунські речі: етнічний одяг, посуд, фото, музичні інструменти (між гітарами — і скрипка, яку сам колись зробив у дитинстві).
Родина вже декілька поколінь живе в цій місцевості. Георгій «пустив коріння» у землю між мальовничими горами, як і ті дерева, що потрапляють до його майстерні. Даруючи дереву повторне життя у «столярці», майстер часто зображує рослинні орнаменти на своїх виробах: дубові листки на дверях, квіти на бильцях ліжка чи стінках шафи.
Саме ж село Добрік стоїть неподалік овіяної легендами гори Бешикура. Один з її схилів має назву «скелі з ієрогліфами» — через знаки, походження яких ніхто достеменно не знає.
За місцевою легендою, на цій горі чи ординці Чингісхана, чи лицарі-тамплієри заховали скарб — 12 бочок із золотом, сріблом та іншими коштовностями. За переказами румунів, заволодіти цими дарами може будь-хто, визначений небесними силами як той, кому вони являться. Багато хто шукав скарб Бешикури, але знайти його так нікому й не вдалося.
Нагадаємо, UA: Суспільне мовлення — єдине медіа в Україні, яке постійно створює проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.
Команда Центру співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. UA: ЗАКАРПАТТЯ створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською. UA: ОДЕСА — гагаузькою, молдавською та болгарською. Команда UA: БУКОВИНА виготовляє проєкти румунською.
