Новини компанії

Головний редактор Чеського радіо Плюс Йозеф Паздерка побував на Суспільному і розповів про увагу Чехії до України та роботу чеських медіа. Чеське радіо тривалий час співпрацює із Суспільним, зокрема надає технічну підтримку у вигляді радіообладнання. 

Чи залишається актуальною в Чехії тема війни в Україні?

— Я думаю, що так, тому що, очевидно, історія Чехословаччини, Чеської Республіки та України дещо схожа: спочатку вони перебували у складі СРСР, а потім здобули незалежність. Дві події спадають на думку чеському народові у зв’язку з Україною: 1938 рік, коли нацисти окупували Судетську область, що нагадує анексію Криму та Донбасу. Ми знаємо, як диктатори сперечаються про окупацію, тож чехи розуміють схожість цих подій. І, безперечно, їм резонує радянська окупація Чехословаччини в 1968 році. Тому я думаю, що підтримка висока, і люди все ще зацікавлені.

З іншого боку, я думаю, що дається взнаки втома від тривалої війни, як і те, що немає чіткого рішення щодо її завершення. Це нагадує людям про своєрідне розв’язання цього питання — про мирні переговори, про те, які умови були б прийнятними для українців, щоб припинити частину бойових дій. Тож це викликає гарячі дискусії. Водночас деякі політики використовують тему мирних переговорів як спробу втекти від проблеми.

Читайте також: Сілла Бенке: Суспільне — це гарант доступу до незалежних новин

Яка зараз увага медіа до теми війни в Україні та як реагують читачі? Цікавляться?

— Думаю, що увага медіа зменшилася. Минуло три роки, тож неможливо постійно висвітлювати цю тему і бачити, що люди реагують на неї так само охоче, як у 2022 році. Також існує чіткий поділ між суспільними й приватними медіа. Приватні медіа досить радикально уникають теми російсько-української війни, тоді як суспільні медіа все ще продовжують її висвітлювати.

У Чехії проживає кілька сотень тисяч біженців з України. Вони оселилися не тільки в Празі, а й в інших містах, чехи їх тепло прийняли. Очевидно, чехам важливо знати, що це не якісь узагальнені українці, а історії конкретних Ольги, Володимира та інших, із ким вони вже зараз встановили зв’язки, які також можуть допомогти у майбутньому.

Чеське радіо — єдине чеське медіа, що має постійного кореспондента в Україні. Тож якщо у слухача або глядача є цілеспрямований інтерес, ми можемо забезпечити для нього досить повне висвітлення поточної ситуації в Україні.

Це не перший ваш візит до нас. Як, на вашу думку, змінилася Україна за ці роки? Які зміни особливо відчутні?

— Я висвітлюю ситуацію в Україні вже понад 10 років. Я бачу, що країна рухається на захід, до Європи, хоча це дуже болісно, адже триває війна. Утиски, яких зараз зазнають українці, викликають у мене двоякі почуття. Коли йду через Майдан і бачу прапори, бачу обличчя людей, які загинули, то відчуваю біль. Я говорив з кількома українськими друзями — майже всі вони втратили когось і переживають досить важкі часи. Сім’ї розлучені, жінки і діти живуть деінде, а чоловіки або на фронті, або залишаються в містах самі.

З іншого боку, я глибоко захоплююся людьми, які тут живуть, тим, як вони проходять через ці важкі обставини і не здаються, знаходять в собі сили навіть попри те, що платять таку велику ціну. Тому я думаю, що ми можемо багато чого навчитися в українців.

Яким медіа надають перевагу громадяни Чехії — диджиталу, телебаченню, радіо?

— Це завжди мікс. Звичайно, я думаю, що з початком цифрових новин ситуація швидко змінюється. Щороку ми спостерігаємо відмінності між поколіннями: наприклад, старше покоління користувалося лінійним радіо чи телебаченням. Ці медіа повністю змінилися на стиль Netflix чи HBO — коли ви дізнаєтеся лише ті новини, які вас цікавлять, і не дивитеся весь годинний випуск новин. Ситуація продовжує змінюватися, і я думаю, що в Чеській Республіці вона досить динамічна, хоча, на мою думку, все ще існує досить здоровий поділ між суспільним сектором і приватними медіа. Але я бачу, що молода аудиторія дійсно вимагає все більше і більше цифрового контенту в усіх його проявах — чи то радіо, чи то телебачення, чи то будь-які інші медіа.

Крім того, з’явився новий феномен одноосібних мовників-блогерів — коли одна людина створює відеоканал і, на диво, на нього підписується багато людей. Це доволі нове явище, коли не лише великі медіа й великі медіакомпанії, а й відомі люди можуть бути досить впливовими.

Наскільки популярним є радіо? Чи адаптовуєте його під різні платформи? Чи використовуєте спеціальні формати для залучення молодої аудиторії? Наскільки успішно?

— Чеське радіо Плюс, головним редактором якого я є, — це повністю розмовне радіо Чеського радіо. У нас є дві аудиторії. Традиційна, яка є досить великою. Це зацікавлені люди, яким за 50 і більше. Вони слухають лінійне мовлення і дуже вимогливі щодо якості.

Молодше покоління слухачів — від 40 до 50 років — обирають тільки цифрове, тож для них ми повинні бути в цифровому додатку, на YouTube, Spotify, Apple тощо. Ми також адаптуємо формати, тобто в лінійному мовленні використовуємо більш традиційні формати, такі як інтерв’ю в стилі хардток. На цифрових платформах ми більш неформальні у спілкуванні й більш емоційні. Для цієї аудиторії ми також працюємо з відеоформатами.

Хоча зараз точиться гаряча дискусія з приватними медіа про те, на що можна витрачати державні гроші, наприклад, чи варто їх витрачати на YouTube, чи є якісь обмеження щодо матеріалів, які Чеське радіо може надавати Spotify тощо.

Якою бачите успішну співпрацю медіа в Україні та за кордоном? Чи стежите ви за роботою Суспільного Мовлення в Україні? 

— Чеське радіо має багато напрямків співпраці з Суспільним. Зараз ми надаємо Суспільному деяке радіообладнання. Ми використовуємо матеріали, які Суспільне передає через програму обміну новинами ЄМС, підтримуємо зв’язок щодо обміну контактами та інформацією. Ми постійно думаємо про те, як адаптувати й доносити її до нашої аудиторії. Ми також організовуємо конференції, які зосереджуються на медіа в Україні.

Мені подобаються програми Суспільного, я слухаю їх, адже стежу за подіями в Україні. Цікавлюся історіями людей, а також профільними інтерв’ю — з політиками й митцями. Для мене найважливіше — це обличчя. Не цифри, не масштаби війни чи лінія фронту, а конкретні люди із їхніми історіями, і, можливо, травмами війни, які вони долають.

Чеське радіо Плюс — розмовна радіостанція Чеського радіо, суспільного мовника Чехії, орієнтована на аналітичну журналістику. Працює з інтерв'ю, репортажами, коментарями, дискусіями, інтерактивними програмами, поточними подіями в широкому контексті, політикою, наукою, бізнесом, суспільством, відстежує найкраще зі світових медіа та соціальних мереж, запрошує відомих коментаторів і науковців.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Спілкувалася Мар’яна Хемій