Новини компанії

Залучення молодих журналістів сприяє розвитку журналістики. Як зумери приносять нове та будять думку тих людей, яких делікатно зараховують до «старшої школи». Як не порушуючи стандарти працюють у професійних медіа без гонитви за хайпом, використовуючи тренди?

Під час другого дня дев’ятої щорічної конференції Donbas Media Forum у панельній дискусії «Журналістика майбутнього: як зумери змінюють медійний ландшафт?» взяла участь керівниця напряму дитячого та підліткового контенту Суспільного Мовлення Юлія Дичук. Вона поділилася розумінням того, що потрібно підлітковій аудиторії саме зараз. Суспільне Мовлення стало медіапартнером форуму.

Читайте також: Гендерна рівність у медіа: участь Суспільного у Donbas Media Forum

Зумери (покоління, народжене з середини 1990-х до початку 2010-х років), які обрали для себе професію журналіста й приходять в українські медіа, мають власні уявлення та погляди на журналістику майбутнього. Ця панель була присвячена тому, щоб зрозуміти, що їх найбільше тригерить у журналістиці «старої школи» та які зміни молодь здатна запропонувати для її актуалізації й розвитку натомість, щоб зробити цю сферу більш сучасною.

«Наша редакція працює власне для зумерів та підліткової аудиторії. В цьому році перед нами постав виклик запустити проєкт, який дуже успішний в різних європейських країнах у різних суспільних мовників. Там він називається kids news — підліткові новини. BBC, шведський та німецькі мовники мають такі проєкти вже десятки років і щоденно випускають їх на телебаченні та цифрових платформах. У Суспільного з’явилася можливість спробувати і розпочати такий проєкт зараз. З цією метою ми провели комплексне дослідження включаючи фокус-групи та опитування, щоб визначити інтереси підліткової аудиторії та з’ясувати, що саме вона хоче почути. Зараз в команді проєкту 10 людей, середній вік яких 22 роки», — розповіла керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Юлія Дичук на щорічній конференції Donbas Media Forum 2024.

Коли в обговоренні теми панелі «Журналістика майбутнього: як зумери змінюють медійний ландшафт?» порушили питання, що ж все-таки бісить молоде покоління у «старій школі» журналістики, Юлія Дичук зазначила: «Мені хочеться більше співпраці та відкритості від журналістів старшого покоління до журналістів, які зараз приходять у професію. Буває складно зрозуміти одне одного. Старша школа журналістики мислить категоріями великих медіа, а для молодих журналістів сторінка в соцмережах — це теж медіа, доступ до інформації. Тому об’єднання цих досвідів, світоглядів, цей гібрид, може дати хороші результати».

Також керівниця дитячого та підліткового мовлення розповіла про труднощі, з якими вони зіткнулися під час пошуку команди підліткового проєкту, адже це мали бути журналісти приблизно того ж покоління зумерів, що й фокус-група проєкту, які б розуміли тренди й мали схоже мислення зі своєю аудиторією. У випадку з молодими журналістами, студентами чи нещодавніми випускниками вишів часто виникає питання недостатнього професійного досвіду. Тому цих фахівців необхідно навчати та забезпечувати підтримкою старших колег-менторів.

Серед учасників обговорення панельної дискусії, яка тривала годину двадцять, також були: наймолодший журналіст України, 14-літній автор ютуб-проєкту «Цікаво» Кирило Передрій; авторка ютуб-каналу «ЛЮДИ» і продюсерка міжнародних медіа Каміла Грабчук; журналіст видання «Бабель» Олександр М’ясищев; редакторка соцмереж проєкту «Донбас Реалії» Ірина Маслюкова. Модератором був український журналіст, радіо- й телеведучий, медіаексперт і медіатренер, голова правління та ведучий Громадського радіо Андрій Куликов.

Керівниця напряму дитячого та підліткового контенту поділилася досвідом Суспільного Мовлення: «Цього року ми потрапили до Японського суспільного мовника NHK — це зовсім інша культура, інший вимір. Редактори, шеф-редактори — це колеги значно старшого віку, які працюють дуже довго і багато, щоб переходити з позиції на позицію у своїй кар’єрі. Нам розповідали, як можна стати спеціальним або міжнародним кореспондентом. Спочатку ти три роки в редакції шукаєш інформацію як «ресерчер», потім, можливо, десь тебе випустять зробити включення в межах міста чи регіону і лише поступово, з роками ти можеш нарощувати експертизу, ставати якіснішим журналістом і отримати вищу посаду. Це ж стосується й інших європейських країн. Ми спостерігаємо багато журналістів, які в професії десятиліттями, це дуже цінно».

«Примікрофонник», як його жартома назвали на форумі, модератор панельної дискусії для молодого покоління Андрій Куликов дуже влучно та витончено підсумовував виступи колег і ділився власним журналістським досвідом.

«Стосовно того, щоб працювати журналістом у 81 рік, почекайте ще 14 років і, можливо, побачите мене, — сказав Куликов, викликавши сміх зали. — Коли йдеться про сотні років досвіду, який є у багатьох закордонних видань, то ми (українські медіа) почали недавно. Я читав, що науковці наблизилися до вирішення проблеми смерті, отже ви через декілька десятків років можете також побачити, що буде з українськими засобами інформації.

Я пригадую, 1992 року ми з колегами приїхали працювати в українські служби BBC у Лондоні. Найбільшим натхненням було те, що там справді кілька десятків років тому на той час були зафіксовані ті принципи, до яких ми в Україні дійшли за три-чотири роки. Це якщо не враховувати тих героїчних колег, які в радянський період, незважаючи на все, намагалися працювати за совістю і декому це вдавалося. Все насправді можливо. Можна почати у 2010, можна у 2024 — залежно від того, які ви ставите перед собою завдання. Ви здатні змінювати те, що відбувається».

На думку однієї зі спікерок, редакторки соцмереж проєкту «Донбас Реалії» Ірини Маслюкової, найбільш ефективно привертати увагу людей свого регіону до актуальних проблем в Україні можна завдяки коротким форматам, таким як коротке відео в тіктоку. Воно стисло викладає тези великих ґрунтовних матеріалів. Через лаконічну подачу інформації тема стає більш зрозумілою та актуальною для широкої аудиторії від 18 до 70 років, якій не завжди доступні класичні форми подачі інформації, або елементарно не вистачає часу на поглиблене вивчення питання.

У підсумку обговорення Юлія Дичук озвучила підходи подачі інформації зумерами через призму проєктів, з якими вона працює: «Мені подобається підхід мультимедійної журналістики, за яким працює наша команда Суспільне Новини. Ми маємо бути там, де є аудиторія. Коли журналіст їде на подію, то з неї має вийти матеріал на телебаченні, радіо, сайті, всіх соцмережах Суспільного. Мова не про те, де більша аудиторія, чи де довше читати, слухати текст, дивитися сюжет, а про те, кому як зручно сприймати інформацію. У кожного є своя звичка споживання. Журналіст, медіа мають зробити так, щоб аудиторія, на яку вони працюють, отримала необхідний комплекс інформації. Цей підхід не є новим, проте залишається завжди актуальним, його впровадження та вдосконалення в редакції є надзвичайно важливою практикою. Потрібно також сказати про штучний інтелект, який пришвидшує роботу редакції. Для підлітків ми також додаємо підходи гейміфікації. Для того, щоб подати інформацію, треба спершу зацікавити їх якоюсь грою, це як колись були кросворди в газетах. Зараз ми думаємо, як це трансформувати у мультимедійному вимірі».

Підсумовуючи, модератор висловив думку: кожне нове покоління відкриває перед собою неймовірні можливості, питання в тому, наскільки можна скористатися тими можливостями.

«Як писав Григорій Сковорода, а потім цю ідею в нього викрали “кляті москалі”: “Де в одному місці убуде, то в іншому обов’язково прибуде”. І набагато легше було б, якби у роботі кожного застосовувався принцип перевернутої піраміди — коли обрізаєш непотрібні хвости. А так робилося завжди, а не тільки зумерами», — зауважив Андрій Куликов.

Читайте також: Слухайте 10 нових казок проєкту «Казки на ніч» від Суспільного

Дводенна конференція для українських журналістів та медіаменеджерів зі всього світу Donbas Media Forum відбувалася з десятої ранку до шостої вечора у день закриття, заради висвітлення актуальних тем і пошуку розв’язання питання захисту свободи слова та ролі у цьому процесі регіональних медіа під час довготривалої війни. Цього разу форум пройшов у Києві 18–19 жовтня. З обговореними темами, деякими матеріалами спікерів заходу можна ознайомитися на офіційній фейсбук-сторінці форуму.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підпишіться на Суспільне Анонси на зручній для вас платформі: телеграм або вотсап

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Матеріал підготувала Ірина Моторна
Фото авторки