Новини компанії

Анастасія Гудима, керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення, взяла участь у п’ятому щорічному форумі союзників/-ць «БАМ!» (бізнес / активізм / медіа), що збирає фахівців і лідерів різних сфер. Учасники цього форуму дискутували про виклики й можливості, які стоять перед українськими контент-мейкерами у висвітленні теми різноманіття та нормалізації інклюзивного підходу до суспільних наративів.

Дискусія, в якій взяла участь Анастасія Гудима, — «Медіа і різноманіття: підходи до створення контенту в сучасному суспільстві». Вона розповіла про досвід створення інклюзивного контенту і про те, як освітні програми з різноманіття впливають на суспільну свідомість.

Модераторкою дискусії, організованої ГО «Точка опори ЮА», була Софія Безверха, культурна блогерка, філологиня, амбасадорка всього українського.

Учасники дискусії: Євген Тунік, шоуранер серіалів «Перевізниця» та «Перші ластівки»; Ірина Юрченко, директорка з маркетингу видавництва «Лабораторія»; Анастасія Гудима, керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення; Тимур Левчук, радник з питань GESI в проєкті USAID «Трансформація комунікацій» 

Тетяна Касьян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА»,  наголосила на досягненнях та важливості спільних зусиль активістів, бізнесу й медіа у підтримці ЛГБТ-спільноти. Зокрема Тетяна відзначила прогрес у висвітленні цієї теми в публічному просторі:

«Коли ми розпочинали роботу над форумом п'ять років тому, ми й уявити не могли, наскільки зміниться та збільшиться наше коло союзників. Говорити про рівні права для ЛГБТ тоді не те щоб було мейнстримно, та й зараз можна почути наратив, що це "не на часі". Але права людини завжди на часі. Те зерно, яке ми як громадська організація "Точка опори ЮА" посіяли п'ять років тому, у 2023 році дало свої паростки — перший в історії України законопроєкт про реєстровані партнерства. Бізнес став активніше видимо підтримувати спільноту у соцмережах та проводити навчання з інклюзії для своїх команд, а медіа — писати та знімати сюжети про відсутність рівних прав не лише у прайд-місяць».

«"БАМ!" для нас — це можливість проаналізувати, що було зроблено впродовж року в контексті рівності прав, визначити пріоритети на майбутнє та зустрітися з союзниками й союзницями зі сфер політики, бізнесу, активізму та медіа, аби скоординувати наші спільні зусилля для досягнення нашої спільної мети — побудови суспільства, в якому нікого не дискримінують», — підсумувала Тетяна.

Спікери обговорили 5 головних принципів при створенні контенту про чутливі спільноти: 

1. Перед створенням контенту необхідно глибше ознайомитися з конкретною спільнотою, пройти навчальні програми або тренінги, щоб зрозуміти її унікальні аспекти та потреби.
2. «Нічого для нас без нас» — залучати представників спільнот до створення контенту, який їх стосується. Це сприяє точності, автентичності та відображенню реальних інтересів спільноти.
3. Утримання балансу — уникати як героїзації, так і надмірного жалю. Важливо показувати реальність об’єктивно, без крайнощів, підкреслюючи як виклики, так і досягнення.
4. Нативний підхід — створювати контент, що органічно інтегрує представників спільнот у різні теми. Запрошувати їх як експертів у широкому спектрі сфер, без зайвого акценту на їхній ідентичності як спільноти, уникаючи «резерваційного» підходу.
5. База експертів — формувати та підтримувати базу експертів і експерток із різних спільнот для швидкого доступу до надійних джерел знань і консультацій.

Анастасія Гудима зазначила, що різноманіття та інклюзивність у медіа це не просто тренд, а «необхідність, яка допомагає нам показати реальність такою, якою вона є. Коли кожна група суспільства має своє відображення в медіа, ми створюємо платформу для діалогу, взаєморозуміння та єдності». Вона підкреслила, що Суспільне має великий досвід у створенні мовлення для національних спільнот і корінних народів України, зокрема працюючи з найбільш маргіналізованими групами, такими як роми.

«Наш підхід до роботи з ЛГБТІК+-спільнотою базується на дослідженнях аудиторії та поступових кроках у формуванні розуміння важливості підтримки прав усіх людей, незалежно від їхнього статусу чи вподобань», — зазначила Анастасія. Вона навела приклад документального проєкту «Ілюзія рівності», в якому першочерговим завданням було доступно пояснити такі поняття, як ЛГБТІК+, цивільні партнерства, законопроєкт про такі партнерства й досвід інших країн. «Ми акцентували на важливості базових прав через історії героїв проєкту — ветеранів та волонтерів», — додала вона. 

Анастасія також звернула увагу на значення чорно-білого формату фільму, «який підкреслював, що ЛГБТІК+ це не завжди яскраві кольори, які можуть відштовхнути глядача у цей період нашого життя». Підхід виправдав себе: після виходу адаптованих під соціальні мережі історій проєкту команда отримала лише слова підтримки, без жодного негативного коментаря. «Схожа реакція була і на повне відео в ютубі, що показало, як свободу нашої країни захищають усі, незалежно від національності чи сексуальної орієнтації, а базові права належать кожному та не загрожують іншим», — підсумувала Анастасія.

Також Анастасія нагадала, що цього року Суспільне вперше долучилося до інформаційної кампанії прайд-місяця, змінивши логотипи на всіх платформах, піднявши прапор на будівлі офісу та провівши тренінги для колег. «Ідея про те, що різноманіття та рівність — це необхідне щеплення для суспільства, дуже влучна, — сказала Анастасія. — Не всі готові до такого кроку, але роль медіа полягає в інформуванні та поясненні, що це не шкодить, а навпаки — приносить користь».

Читайте також: Інклюзія та гендерна рівність на Суспільному: які кроки потрібні для трансформацій

Софія Безверха, культурна блогерка, філологиня та амбасадорка всього українського, наголосила, що інклюзивність має стати нормою, адже це відображення реального суспільного життя: «Говорячи про інклюзивність, мусимо не інтегрувати її в контент як щось чужорідне, що може легко відторгнутися, а сприймати розповідь про вразливі групи населення як норму. Бо це те, що ми бачимо щодня навколо себе, те, що ми не можемо ігнорувати».

«Навчання з різноманіття та інклюзії стало рушієм змін, що допомогло нам глибше зрозуміти потреби вразливих груп і створити контент, який аудиторія прийняла з надзвичайним теплом, — зазначив Тимур Левчук. — У час, коли війна змінює суспільні наративи, ці проєкти не просто відображають реальність, вони формують інклюзивне та емпатійне майбутнє. Так, шлях ще попереду, але ми маємо привід для святкування: ці продукти вже сьогодні допомагають будувати суспільство, де кожен відчуває себе видимим та важливим».

Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion — міжнародний термін). Як пройшли перші дві зустрічі з тематичного блоку «Гендерна рівність» та «Ветеранська спільнота» — читайте за посиланням.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Матеріал підготувала Дар’я Опря

Фото: Слава Галака