Новини компанії

Днями відбулась зустріч команди Суспільного Мовлення з Катериною Левченко, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, та Лізою Кузьменко, керівницею ГО «Жінки в медіа». Суспільне на зустрічі представляли: Юлія Федів, членкиня правління, відповідальна за соціально впливовий контент; Марія Фрей, членкиня правління, відповідальна за новини та регіональне мовлення; Анастасія Гудима, директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення. Основною метою зустрічі було обговорення підходів, необхідних для запровадження концепції гендерної рівності на Суспільному, з фокусом як на забезпечення рівних можливостей для співробітників, так і на висвітлення важливих суспільних тем у медіа.

Катерина Левченко, яка також очолює Міжвідомчу робочу групу з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією РФ, поділилася з командою Суспільного головними напрямами для розвитку інклюзивної корпоративної політики. 

Нагадаємо, що Суспільне Мовлення розпочало розробку концепції розмаїття, рівності та інклюзії (DEI — Diversity, Equity, and Inclusion — міжнародний термін). Як пройшли перші дві зустрічі з тематичного блоку «Гендерна рівність» та «Ветеранська спільнота» — читайте за посиланням.

«Розробка Концепції розмаїття, рівності та інклюзії — це стратегічний крок для нашої організації. Ми прагнемо закріпити принципи рівності на всіх рівнях нашої діяльності, забезпечуючи не лише дотримання стандартів, а й розвиток справжньої культури поваги та інклюзії. Одна з частин в Концепції приділяється гендерній рівності, адже це питання стосується всіх аспектів нашої роботи та є основою для формування рівноправного робочого середовища, — зазначає Юлія Федів, членкиня правління, відповідальна за соціально впливовий контент. — Конструктивна зустріч з Офісом Уповноваженої стала важливим етапом у цьому процесі, і ми бачимо її як початок довготривалої та продуктивної співпраці, що дозволить нам впровадити ці цінності в життя».

На початку зустрічі Марія Фрей, членкиня правління Суспільного, зазначила, що Суспільне Мовлення об’єднує понад 3 000 працівників і працівниць із різноманітним віковим складом та досвідом з усіх регіонів країни: «Ми зосереджені на трансформації внутрішньої культури та створенні умов для розвитку гендерної рівності. Гендерна політика для Суспільного — це не лише підтримка жінок, а й забезпечення рівних умов для всіх працівників незалежно від статі».

Політика гендерної рівності та недискримінації в компанії: навчання та підтримка

Катерина Левченко підкреслила важливість політики Суспільного забезпечення можливості суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками: «Це один з тих напрямів, який найбільше потребує формування зовнішньої політики: гнучкі графіки роботи, можливість приходити з дітьми на роботу, відповідно розповсюджувати створення дитячих кімнат, дозвіл на відрядження з дітьми, впровадження лікарняних для чоловіків по догляду за дитиною. Однак такі заходи потребують як внутрішньої політики, так і підтримки держави». 

Впровадження політики гендерної рівності на Суспільному передбачає двосторонній підхід: з одного боку, важливо донести цінності рівності та інклюзії до всієї аудиторії платформ, а з іншого — запровадити принципи рівності всередині самого колективу між усіма співробітниками. «Ми прагнемо, щоб кожен у нашій команді не просто розумів цінності гендерної рівності та недискримінації, а й втілював їх у щоденній роботі. Для цього ми створюємо ефективні інструменти та практичні рекомендації, які допоможуть інтегрувати ці принципи на всіх рівнях організації та зробити їх невіддільною частиною нашої робочої культури», — наголосила Анастасія Гудима.

Гендерний аудит — почати з самоаналізу чи залучати експертів?

Пані Левченко зауважила, що для розвитку гендерної рівності в команді необхідно провести тренінги та інструктажі з питань інклюзії: «Одним з інструментів є гендерний аудит, який допомагає організаціям оцінити свої практики з гендерного погляду. На вибір є два основних підходи: із залученням зовнішніх експертів або партисипативний аудит, де співробітників навчають оцінювати рівень гендерної рівності самостійно. Особисто я прихильниця саме партисипативного підходу, який, наприклад, застосовує Міжнародна організація праці.

Ми маємо інструкцію з проведення гендерних аудитів, затверджену наказом Міністерства соціальної політики, яка містить методичні рекомендації. Кожна організація може проводити аудит самостійно: залучення зовнішніх експертів, звісно, корисне, але ця інструкція дає можливість зробити це внутрішньою практикою. Додатково маємо наказ Мінсоцполітики про дитячі кімнати як частину державної політики. Тому, коли виникає питання “чому це потрібно?”, відповідь проста — це наша державна політика, яка підтримується також Стратегією державної гендерної рівності, що включає гендерний мейнстримінг у різних сферах, зокрема в медіа».

Використання фемінітивів та мовна стратегія

Окрему увагу на зустрічі приділили темі вживання фемінітивів у комунікаціях та офіційних документах. Попри те, що формування фемінітивів закріплено в новому українському правописі, затвердженому Кабінетом Міністрів ще в травні 2019 року, багато установ сьогодні мають бар’єри з їх використанням, оскільки поточні реєстраційні системи не передбачають таких змін. «Для впровадження фемінітивів на офіційному рівні необхідно оновити систему ідентифікації, щоб відповідні терміни визнавалися офіційно: щоб міністр і міністерка — це була та сама людина», — підкреслила Катерина Левченко.

Разом із цим пані Катерина поділилася думками про «нейтралізацію» мови: «Бувають випадки, коли можна використовувати гендерно нейтральні терміни на кшталт “ті, хто брав участь” замість “учасники й учасниці”. Подібні стратегії допомагають уникати надмірного акценту на гендері, коли це не є необхідним, що дозволяє забезпечити виважений підхід до теми».

Під час зустрічі також обговорювалася ідея підтримки корпоративної інклюзії через розробку детального гендерного профілю компанії. Такий профіль включатиме індикатори гендерної рівності при прийманні на роботу, соціальні програми для співробітників та співробітниць і прозору систему професійного зростання.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Матеріал підготувала Дар’я Опря