Новини компанії

19 січня Суспільному Мовленню виповниться вісім років. Як його команда розвивалася, попри випробування війною та кризами? Як десятки державних медіа по всій країні реформувалися у єдиний незалежний український суспільний мовник? Як змінювалися люди, що творять Суспільне від часу його створення? Читайте історії тих членів команди, які присвятили себе розбудові Суспільного, залишалися з компанією увесь цей час і продовжують свою роботу.

 Юлія Спасокукоцька, випускова редакторка «Суспільне. Студія»

Фото — Валерія Мезенцева для Суспільного

«Я прийшла працювати у компанію влітку 2014 року, коли ми ще не встигли оговтатися після революції і вже проводжали добровольців на війну з Європейської площі. Дуже хотілося допомогти країні, зробити свій внесок, стати частиною змін. І тепер я точно знаю, що частиною однієї великої й успішної реформи я таки стала.

Давнє китайське прислів’я вчить, що жити в часи змін — це прокляття, але не у випадку із Суспільним. Іноді було страшно, важко, але завжди цікаво і захопливо. Бо, попри всі труднощі із браком фінансування, бюрократичними перепонами, спротив недоброзичливців, на каналі з’являлися нові люди, ідеї, проєкти, нові виклики, долаючи які всі ми ставали трохи сильнішими і професійнішими. 

Радію, що за ці вісім років ми так виросли і зміцніли, нас дивляться, слухають і читають, а головне — нам довіряють».

Читайте також: Микола Чернотицький: Ми зберегли незалежність, вірність журналістським стандартам і нашій місії

 Юлія Ісакова, виконавча продюсерка телеканалу Суспільне Культура

«Мені пощастило стати частиною Суспільного Мовлення з перших днів його створення. Протягом усього часу я працювала саме з культурним напрямом. За вісім років разом з амбітними командами,  які  щодня вболівали за просування культури в маси, було створено десятки різножанрових програм.

За цей час Суспільне Культура стало тим майданчиком, який транслював міжнародні культурні події світової величини, коли увага світу була прикута до екранів: похорон Єлизавети II та коронація Чарльза III, церемонії нагородження премії “Оскар”, і саме глядачі телеканалу Суспільне Культура минулоріч першими почули про перший “Оскар” для України, який здобув фільм Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”. Під час тієї нічної трансляції у маленькій студії бункера ми плакали всією командою і навіть наш перекладач під час ефіру не зміг стримати емоцій.

Від проєкту до проєкту ми росли разом із суспільним мовником, намагаючись щоразу вдосконалювати якість програм, просуваючи бренд Суспільне Культура, та показуючи вагомість і різноманітність української культури, яка завжди на часі!» 

 Роман Коляда, ведучий Українського Радіо і «Суспільне. Студія»

«Реформування Суспільного і переформатування Українського Радіо в громадсько-політичний канал потребувало від мене великої професійної трансформації — із журналіста, який тяжів до тем культурологічних, гуманітарних, я значно розширив свій горизонт тем і глибину бачення. Спочатку це здавалося для мене складним, а потім відкрило додатковий внутрішній резерв і велику зону росту, тож я продовжую розвиватися разом із Суспільним». 

 Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом Суспільного Мовлення

«На Суспільному я працюю від початку становлення мовника. Перші роки реформування державного в суспільне були неймовірно виснажливими і складними, однак не менш цікавими та захопливими.

Найбільшим натхненням завжди були люди, команда Суспільного, обʼєднана спільною метою і цінностями. Це просто колосальне задоволення — працювати у такій команді, а також шалений драйв — долаючи все нові й нові виклики, бачити результати, пишатись компанією, яку ми розбудовуємо разом».

Читайте також: Вікторія Сидоренко: Нудно чи одноманітно на Суспільному не буває ніколи

 Владислав Васильченко, режисер документальних фільмів і проєктів Суспільного

«Прийшов у компанію за рік до реформ, і з упевненістю скажу: все, про що ми напочатку мріяли, як про неймовірне чи маломожливе — збулося. Сталося! 
Колись ми лише уявляли рівень якості контенту й умови виробництва, які сьогодні вже стали буденністю. 

Шлях від об'єднання документальних фільмів, через освітнє мовлення й канал Суспільне Культура, з яким пробув найдовше, сьогодні привів мене аж до департаменту новин і редакції розслідувань Суспільного, де я маю честь працювати з початку повномасштабного вторгнення. 

І я не розстаюся з оптимізмом і не припиняю мріяти, знаючи що тут — можливо все!»

 Катерина Жуліна, виконавча продюсерка департаменту новин дирекції інформаційного мовлення Суспільного

Фото — Анастасія Мантач для Суспільного

«Мій шлях на Суспільному починався з регіональної філії в Миколаєві, а далі був центральний офіс і робота з усіма філіями, а після 2022-го ще й з основним резервним центром мовлення. Одна з найбільших цінностей нашої команди — це люди, особливо люди, які працюють в регіонах. Усі ці роки реформи не далися нам легко, але ми точно зуміли створити принципово нове для України та якісне Суспільне Мовлення. 

Ми з командами запускали міжрегіональні і національні проєкти, побудували студію, розвиваємо виробництво в регіонах, робимо тисячі включень і виїзних студій. А головне — філії Суспільного роблять якісні новини».

 Тетяна Сірук, заступниця директора департаменту закордонного співробітництва Суспільного

Фото — Валерія Мезенцева для Суспільного

«Ці вісім років для мене пройшли як єдина захоплива, наповнена викликами, мить — на фоні активної трансформації розрізнених центральних та регіональних державних радіо й телекомпаній в єдину міцну структуру абсолютно нової якості — Суспільне Мовлення. Стати рівним серед рівних суспільних мовників Європи — моя мрія, яка втілюється щодня крок за кроком.

Мене дуже мотивує те, що Суспільне заряджає людей на постійний саморозвиток, отримання нових професійних знань, що, своєю чергою, сприяють ефективному реагуванню на необхідні зміни. 

Розбудова міжнародних партнерств набуває все більшої ваги, і про що навіть не мріялося, здійснюється: Суспільне набуло членства в нових професійних міжнародних медіаорганізаціях — IPI, egta, IMZ, CIRCOM Regional, а це означає, що перед компанією відкриваються нові горизонти». 

 Юрій Бойчук, технічний директор Суспільного Мовлення

«Ці вісім років стали часом великих змін і викликів і для мене, і для Суспільного, але також і часом зростання і розвитку. Ми модернізували наші технології, залишивши в минулому аналогову техніку й перейшовши до сучасних цифрових стандартів, що дозволило значно підвищити якість зображення та звуку. Перехід на формат HD і 16:9 зробив наш контент не лише якіснішим, а й більш зручним та захопливим для глядачів. Ми почали впроваджувати UHD (4K), щоб наші програми були ще детальнішими й відповідали найкращим світовим стандартам.

Завдяки платформам VOD і OTT ми стали ближчими до кожного українця — тепер нас можна дивитися тоді, коли це зручно, і на будь-якому пристрої. Ми провели масштабну організаційну реформу, об’єднавши понад 30 різних юридичних осіб в єдину команду, яка працює злагоджено й ефективно, побудували інфраструктуру, яка забезпечує гнучкість і надійність для зберігання та обробки даних.

Всі ці зміни зроблені заради нашої аудиторії, щоб кожен українець мав доступ до якісного і незалежного контенту. Ми вдячні кожному з наших глядачів, слухачів та читачів за довіру і підтримку, адже саме ви надихаєте нас зростати».

 Сергій Жулін, головний режисер спеціальних проєктів інформаційного мовлення Суспільного

Фото — Анна Срогий для Суспільного

«Країна змінюється, компанія реформується, і ти перетворюєшся і зростаєш в контексті подій, які розгортаються навколо. Географія моєї роботи на Суспільному з 2017 року теж мінялася — це Миколаїв, Київ, Львів, а відрядження і зйомки різних проєктів охоплюють практично всі регіони України.

На мою думку, від початку реформи мовлення і до сьогодні компанія рухається в розвитку від кількісних до якісних показників. І це те, що ми зараз почали запроваджувати в роботі зі спецпроєктами. Якісний документальний контент і актуальні трансляції — те, на чому ми почали робити акцент і розвивати в регіонах».

 Олеся Вакуленко, ведуча всеукраїнського інформаційного проєкту «Суспільне. Студія» 

«Я прийшла працювати в центральну дирекцію з Луганської філії (нині Суспільне Донбас — об’єднані луганська та донецька). Це був кінець 2017 року. У ті часи створення повністю незалежного медіа здавалося дуже амбітною ціллю, але я потрапила у колектив неймовірно вмотивованих людей, які горіли і вірили в реформу. Своєю вірою вони зарядили й мене.

Я пишаюся роботою на Суспільному, і що тут ніхто не диктує що, як і про кого говорити (крім журналістських стандартів). Ми не знаємо, що таке “темники” та “улюбленці” ефіру. За ці роки разом з компанією я вдосконалювала знання стандартів і роботи в кадрі, вчилася нового, надихалася історіями українців та своїх колег».

 Христина Купльовська, керівниця регіональних комунікацій на Суспільному

Фото — Анна Срогий для Суспільного

«У нову для мене сферу комунікацій у 2017 році я потрапила з теленовин на державному каналі. За ці вісім років був шлях від піарниці львівської філії Суспільного до керівниці регіональних комунікацій.

Разом із командою у регіонах ми запускали нові яскраві проєкти, пояснювали зміни в компанії, шукали однодумців Суспільного у громадах, розповідали про наших колег, зокрема воєнкорів і тих, хто працює під обстрілами. Ми гуртом будували спільноту тих, хто цінує журналістику якості.

Географія моєї роботи сьогодні — вся Україна. Я часто жартую, що мої “свої люди” є всюди. Бо як мінімум, у кожному обласному центрі є по філії Суспільного, а там — ті, з ким у мене спільні цінності: взаємоповага, відповідальність і вірність нашій спільній справі».

 В’ячеслав Афутін, ведучий Суспільне Новини

Фото — Анастасія Мантач для Суспільного

«Для мене Суспільне почалося якраз на етапі його трансформації. Це був виклик і для компанії, і для мене особисто. Всі ці роки я постійно відкриваю для себе щось нове. Але я й не міг собі уявити, що буду так працювати, як після початку повномасштабної війни. Евакуація перед наступом на Київ, ракетний удар по телевежі, прямі ефіри з укриттів. Вперше працював у розмовних студіях, де гості долучаються до ефіру, один за одним і навіть немає часу як слід підготуватися. І у цей час розумієш, наскільки важливо, коли поруч злагоджена і професійна команда. 

Наша керівниця новин до останнього працювала, вже перебуваючи у декреті, а потім приїжджала вже з дитиною. Редакторам доводилося також працювати в умовах, у яких, мабуть, ніхто у світі досі не працював. Журналісти їздили й продовжують їздити туди, де стріляють, атакують дронами. Уявіть, який це стрес і яке навантаження вони відчувають! Ось ці люди мене і надихають. Якщо вони можуть, то і я мушу. Працюємо далі».

 Тетяна Колісніченко, менеджерка Суспільне Львів 

«Я прийшла на державне телебачення у 2015 році як учасниця Революції Гідності, щоб побудувати медіа, справді не залежне від влади.

Ці роки були дуже складними, кожен із них приніс свої виклики для мене й для Суспільного. Але зараз ми досягли головного — інституційної сталості. Це важливо і для демократії, і для тих, хто захищав ці цінності на Майдані.

Я працювала в Хмельницькому, Києві, а тепер — у Львові. З першого дня роботи моєю ціллю були не особисті досягнення, а реальні зміни. І це вдалося. Попри повномасштабну війну, ми змогли вистояти, зберегли мовлення Суспільного, створивши резервні центри, і продовжуємо розвиватися». 

 Ірина Даніш, директорка юридичного департаменту Суспільного

«На старті створення Суспільного, у 2017 році, найпершим великим викликом для всієї команди юристів стала реєстрація випуску акцій, і вже 1 жовтня 2018 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України було видано свідоцтва про реєстрацію іменних акцій телерадіокомпанії. Для когось це може звучати нудно, але для нас, юристів, це була перша помітна перемога в роботі. Потім було ще чимало викликів, пов’язаних з реформуванням структури, роботою з майном, старими мільйонними боргами, що перейшли у спадок від державних компаній, поверненням коштів фінгарантії. І з кожним роком я переконувалася в тому, що всі наші перемоги завжди залежали від командної роботи. Тільки коли вмієш створити команду — отримуєш результат. 

Тому в ці перші роки роботи надзвичайно важливим було саме формування команди юристів Суспільного, зі спільним баченням успіху та цінностями. 

Отож, у цей день я хочу висловити вдячність своїм колегам, юридичному департаменту та всім працівникам, разом з якими ці вісім років ми будуємо Суспільне мовлення в Україні. Коли ми працюємо разом — усі труднощі здоланні».

 Юлія Дичук, керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Суспільного

«Я прийшла працювати в державну компанію — на телеканал Культура з пектораллю. Тоді була студенткою Інституту журналістики і прагнула здобувати досвід. Реформа і створення Суспільного у 2017-му відкрили багато можливостей, зокрема й для мого зростання. 

За вісім років були різні проєкти і досвід: працювали на українських культурних подіях, знімали репортажі з Каннського та Венеційського фестивалів, будували нові студії в “Олівці” та на Хрещатику, видавали першу дитячу книгу і створювали проєкти для дітей. Суспільне — дуже цікава подорож, водночас складна і відповідальна. Пишаюсь тим, що я є частиною команди».

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.