Новини компанії

Дрони для Анастасії, протези Олександру, підтримка Соломії, тато якої загинув на війні, допомога матері загиблої захисниці й пошук тіла полеглого бійця з Житомирщини — це історії, показані Суспільним, які спонукали людей згуртуватися або ж виконати свої обов’язки, щоб допомогти тим, хто воює чи воював за Україну. Це вже третя добірка, де ми ділимося з вами матеріалами, які ініціювали зміни. 

Читайте також: Фонд «Повернись живим» та Суспільне розпочинають кампанію на підтримку українських військових

Знайшли тіло захисника

Роман Богодвид з села Дригалів Чуднівської громади, що на Житомирщині, загинув на фронті восени 2023 року, але на поховання батькам і дружині привезли тіло іншого загиблого і рекомендували швидко поховати. Після серії репортажів Суспільне Житомир, у сім’ї взяли зразки ДНК і через кілька місяців привезли тіло Романа.

«У день похорону рідні відкрили труну. Дружина, вбита горем, у понівеченому тілі нічого підозрілого не побачила, а мати сказала, що в труні інша людина. Труну занесли в хату, людей попросили вийти. Коли мати із сестрою оглянули повністю тіло — зрозуміли, що то таки не їхній син, і речі, які їм віддали, також не належали Роману. Рідні відмовилися хоронити.Тіло забрали у морг поблизу Житомира, де воно пролежало 3 місяці», — згадує Олена Кучмій, кореспондентка Суспільне Житомир.

Роман Богодвид воював всього 12 днів. Незважаючи на важкі, довгі пошуки, до яких долучились кореспонденти Суспільного, тіло захисника таки повернулося додому.

Дрони для Анастасії

19-річна Анастасія з Харкова стала першою операторкою безпілотних літальних апаратів у 128-й бригаді територіальної оборони Збройних сил України. Вона розповіла свою історію Суспільному. Після репосту матеріалу на фейсбук-сторінці бригади відгукнулась польська волонтерка Кароліна та передала чотири нічні дрони для Анастасії. 

«Знаю, що дівчині відмовляли у військкоматі через молодий вік, але вона дійшла до своєї мети і зараз нищить російську техніку на рівні з досвідченими військовими. Я була приємно вражена, коли за кілька днів після публікації історію Анастасії помітила волонтерка. Це показує, наскільки важливо говорити про військових та їхні потреби. А мене мотивує збирати ще більше історій захисників та захисниць», — ділиться журналістка Суспільне Дніпро Поліна Паламарчук.

Протези для Олександра

Внаслідок поранення під час боїв на Донеччині 50-річний військовослужбовець Олександр Мельник із Луцька втратив обидві ноги. Чоловік перебував у черзі на державне протезування. Лучанин розповів Суспільному, що аби мрія стати на ноги здійснилася швидше, оголосив збір коштів на протези. Після виходу в ефір матеріалу на Суспільне Луцьк вдалося швидко зібрати необхідну суму.

Авторка сюжету, фахівчиня диджитал-групи Суспільне Луцьк Олена Чернуха зазначає: «Ця історія про незламність воїна та небайдужість глядачів. Мрія 50-річного пораненого захисника Олександра Мельника стати знову на ноги — розчулила волинян. На адресу Суспільного у коментарях під відео та публікацією була велика кількість відгуків, повідомлень і дзвінків. Небайдужі волиняни пропонували воїну свою допомогу».

Підтримка Соломії, тато якої загинув на війні

Ольга Ушакова та Андрій Чертов — військовослужбовці 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Вони познайомилися на службі й планували зіграти весілля. Молоді люди мріяли про спільне майбутнє, але 30 липня дівчина дізналася про смерть коханого. Андрій загинув під час ворожого обстрілу на Запорізькому напрямку, так і не дізнавшись, що стане батьком.

«Історія пари Андрія та Ольги зачепила людей не тільки в Україні, а й за кордоном. На платформі Reddit організували збір коштів, аби підтримати жінку та її майбутню дитину. Перекази були протягом місяця, зібрали 2307 у євро та доларах. 6 березня 2024 року Ольга народила донечку, яку назвала Соломією. Так, як і хотів батько дитини. Зараз Ольга з новонародженою перебуває на Житомирщині у своєї матері, а коли донька трохи підросте, планує повернутися до Запоріжжя», — поділилася кореспондентка Суспільне Запоріжжя Дар'я Пасічник.

Допомога матері загиблої захисниці

Упродовж семи місяців Савета Кухарчук, донька якої загинула на фронті, намагалася написати заяву на отримання одноразової грошової допомоги, однак не могла цього зробити. Загибла Наталія Хімчинська сама виховувала двох синів, зараз ними опікується мама військової. Суспільному Савета розповіла, що сім місяців контактувала з представником Сторожинецького центру комплектування, аби написати таку заяву, але він просив почекати. Ситуація змінилась після інформаційного запиту та зйомки історії журналістами Суспільне Чернівці.

«У цьому випадку публічність історії допомогла родині. Я прагну, щоб наша робота змінювала систему так, щоб не потрібно було боротися за справедливість та права. Вони повинні бути гарантовані», — каже журналістка Суспільне Чернівці Марія Мороз.

Діліться з Суспільним і своїми історіями, щоб їх почула вся Україна. Контакти команди у вашому регіоні — за посиланням або на сайті Суспільне Новини. 

Читайте також: Суспільне Запоріжжя готує документальний проєкт про знищену та врятовану історію Гуляйполя

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.