Новини компанії

Квітень 30, 2024

Суспільне напрацьовує алгоритми для якісної роботи з архівами в регіонах

Суспільне Мовлення продовжує розвивати напрям архівування задля збереження свого аудіовізуального спадку. Виклики та потреби для ще якіснішої роботи команда цифрової бібліотеки Суспільного, регіональних архіваріусів та платформи Суспільне Медіатека обговорила на зустрічі-воркшопі у Львові 26 квітня.  

«Майже два роки ми працюємо з регіональними архівами, і нарешті нам вдалося зібрати колег разом і віч-на-віч познайомитися-поспілкуватися-подискутувати. Продуктивність таких зустрічей важко переоцінити. Практично від кожного з учасників я почула особистий фідбек і мотивацію до продуктивної роботи. І це те, заради чого ми, власне, і збиралися, адже без кропіткої праці саме цих людей наші архіви можуть стати не суспільним надбанням, а втраченими скарбами», — каже Таїсія Турчин, керівниця проєкту з оцифрування архівних матеріалів Суспільного та Суспільне Медіатека.

 

Читайте також: Чорнобильська АЕС після аварії: Суспільне опублікувало ексклюзивні архівні кадри 1986 року 

Архіваріуси Суспільного працюють у кожному регіоні України. Об’єми архівних відео та аудіо в кожній області різні. Серед основних викликів перед командою, що відповідає за архівування та збереження цих матеріалів, — відсутність необхідних метаданих, проблеми з визначенням авторських прав, дефіцит необхідного обладнання для оцифрування.  

Ще донедавна можливість оцифровувати відео з касет була лише у Львові та Києві. До цієї практики вже захотіли долучитися колеги з Чернівців, Волині, Одеси та ще кількох філій. Проте компанія все ще не має технічних станцій, які дозволять самотужки оцифровувати кіноплівки, і поки робить це малими обсягами за допомогою партнерів. Частину обладнання для цих потреб Суспільне Мовлення планує отримати через співпрацю із суспільними мовниками світу.  

«Маємо підтримку цього проєкту від партнерів з Євросоюзу та Японії. Цього і наступного року отримуватимемо техніку, яка стане основою для архівної роботи в майбутньому. Загалом, ми перебуваємо на початковому етапі будівництва архівів у компанії, порівняно з нашими колегами, наприклад у Польщі та Японії. Головне — це люди, які готові займатися цим проєктом, і унікальні матеріали — наші архіви. Я дуже вдячний, що ви є частиною цього напряму, і що у нас багато спільної роботи попереду», — Родіон Кочубей, член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за операційну діяльність. 

«Проєкт, який стартував декілька років тому, знайшов надійного партнера в обличчі Єврокомісії, яка підтримала його фінансово. Ця допомога дала потужний поштовх Суспільному, і з кожним днем ми отримуємо все більше практичних результатів. Але проактивна позиція Дмитра Рутковського й Таїсії Турчин — це найбільша складова цього проєкту, неймовірно вдячний їм за цей найбільший та найдовший проєкт Суспільного!» — переконаний Юрій Бойчук, технічний директор Суспільного.  

 

Читайте також: NHK оцифрував старовинні кіноплівки Суспільного — дивіться на Суспільне Медіатека 

Про роботу платформи архівних відео та аудіо Суспільне Медіатека та пріоритизацію матеріалів на сайті розповіли його продюсерка Ірина Гоць і фахівчиня публікацій управління цифрової бібліотеки Надія Первак.  

«Зараз на сайті Суспільне Медіатека — близько трьох тисяч публікацій. Ми з командою — редакторами та дизайнерами — щодня в пошуках цікавого відео та аудіо. Знаходимо його у величезних архівах Суспільного. Зокрема з того, що архівують фахівці в регіонах. Це справді унікальний контент. Цікавий, який стосується певних історичних подій та дат. Важливий, бо показує процеси, які відбувалися в нашій країні. Це історія, її уроки. Це те, з чого часто ми маємо зробити висновки, аби будувати наше майбутнє. Без регіональних архіваріусів і їхньої роботи наша платформа не була би такою, як зараз, і не зможе стати такою, якою ми бачимо її далі у розвитку», — ділиться Ірина Гоць, продюсерка Суспільне Медіатека. 

Також регіональним архіваріусам провели воркшоп з опису плівок та показали сховища архівних матеріалів у Львові.  

«Щиро вдячна усім організаторам, спікерам та колегам за змістовну, добре організовану зустріч! Семінар залишив багато позитивних вражень і приємних емоцій. Ми отримали чимало важливої інформації, яку будемо застосовувати у нашій щоденній роботі. А ще обмінялися досвідом з колегами регіональних філій. Ще раз переконалися у важливості роботи з архівними матеріалами, що вже користуються неабияким попитом у відвідувачів сайту Суспільне Медіатека. Ми на правильному напрямку, і на аудиторію Суспільного чекає ще багато цікавого! З нетерпінням чекаю на нові зустрічі з колегами!» —  каже Оксана Ковцун, фахівчиня медіатеки Суспільного (Чернівці). 

Нагадаємо, Суспільне Мовлення отримало у спадок після реформування державних телеканалів і радіо неосяжні масиви відео- та аудіоданих — не лише центрального телебачення та радіо, а й усіх обласних телерадіокомпаній. Разом із партнерами команда розпочала оцифровувати ці записи, впорядковуючи їх у каталоги, та вивантажувати на платформу Суспільне Медіатека, де подивитися чи послухати їх зможе кожен. 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні. 

* Проєкт співпраці Суспільного Мовлення та Європейського Союзу в особі Європейської комісії «Капіталізація аудіовізуальних архівів НСТУ для залучення громадськості в Україні» триватиме три роки й три місяці — із 2021 до початку 2025-го. 

Проєкт виконується за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст документів та матеріалів в рамках цього проєкту є виключною відповідальністю АТ «НСТУ», і ні за яких обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу. 

Фото — Анна Срогий / Суспільне