Березень 12, 2024
Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?
У березні керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Суспільного Юлія Дичук взяла участь у круглому столі на тему: «Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?». Організатором стала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, захід пройшов в Укрінформі.
«У наших проєктах для дітей та підлітків ми не створюємо бульбашку ідеального світу. Ми завжди показуємо реальність. Це стосується також анімації для наймолодших, де інтегруємо воєнні реалії, безпеку — вказуємо номери телефонів, на які треба телефонувати з тих чи інших питань безпеки, якщо це знадобиться. Ми також говоримо про інклюзію, щоб діти були відкриті до взаємодії з іншими дітьми», — розповіла Юлія Дичук під час круглого столу.
Читайте також: Ми маємо показувати якісний і ціннісний контент там, де є діти і молодь, — Вікторія Мурована
Захід відбувся як продовження започаткованого діалогу на тему розбудови безпечного і толерантного інформаційного суспільства в Україні у рамках проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство». Він був спрямований на імплементацію нових законодавчих норм щодо захисту дітей у медіа.
«Не соромно чогось не знати. Важливо постійно навчатися та розвиватися, адже насправді маємо унікальні виклики, повʼязані з дітьми в умовах війни. Ми тісно співпрацюємо з Європейською мовною спілкою, спілкуємося з колегами з інших країн, редакцій, але ніхто з них не має такого досвіду, як маємо зараз ми. Тому маємо щоразу бути готовими до нових викликів. Зокрема, до роботи над нашими проєктами для дітей ми завжди долучаємо психологів, аби проходити перевірку на безпеку на всіх етапах — від сценаріїв до використання кольорів у монтажі», — розповіла Юлія Дичук.
Керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення Суспільного підкреслила, що дитячий напрям є одним з пріоритетних для Суспільного Мовлення у стратегії до 2025 року. Нагадаємо, що Концепція дитячого та підліткового мовлення Суспільного була затверджена ще у 2020 році й перші проєкти, які створювались для дітей, враховували нову реальність України.
«Ми також плануємо працювати з дорослими, адже одна з великих суспільних проблем наразі, що наші діти залишаються наодинці зі своїми травмами. Чи хтось навчає дорослих говорити з дітьми про війну? Чи батьки свідомо йдуть до психологів пропрацьовувати особисті дорослі травми? Поки ми не закриваємо власні емоційні потреби, чи спроможні ми підтримати дітей? Тож я переконана, що медіа мають більше висвітлювати теми спілкування з батьками, опікунами, вчителями», — додала Юлія Дичук.
За словами Юлії Дичук, центр досліджень Суспільного минулого року проводив велике дослідження, де з’ясувалося, що українські підлітки часто не перевіряють громадянство блогерів, за якими стежать, тому досі в полі зору залишаються російські контент-мейкери.
«Я б хотіла наголосити, що редакція дитячого і підліткового мовлення на Суспільному працює на базі дирекції цифрових платформ. Це наш пріоритет — говорити з дітьми там, де вони споживають контент найбільше. Ми безумовно відкриті до співпраці з іншими відповідальними медіа та інфлюенсерами, щоб витісняти той шкідливий контент, який переважає у медіапросторі наразі. Тут мова не про конкуренцію, а про те, якщо ми об’єднаємося і кожен поставить собі стратегічну ціль створювати дитячий контент, то його буде ставати більше», — підсумувала Юлія Дичук.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Укрінформ