Новини компанії

Фінансування — єдина хитка опора незалежності Суспільного Мовлення, адже теперішня модель дозволяє уряду і парламенту скорочувати бюджет, гарантований законодавством. На цьому наголосив Вадим Міський, секретар наглядової ради Суспільного Мовлення, під час конференції «Воєнні медіавиклики 2023», організованій Фундацією «Суспільність».

Він зазначив, що кожен суспільний мовник у світі має три складові незалежності — редакційна політика, кадрові призначення та фінансова незалежність: «Перш за все це незалежність у редакційній політиці. Суспільне Мовлення не повинно мати вказівок від держави, що і як  потрібно висвітлювати. Другий елемент — незалежність у кадрових призначеннях. Третій — фінансова незалежність. Усі ці три складові мають результувати в те, що контент суспільного мовника відповідатиме інтересам аудиторії, суспільному запиту і належним чином його задовольнятиме».

Читайте також: Успішна реформа, заборона політизації новин — про Суспільне на Media Development Day

Коментуючи незалежність Суспільного Мовлення, Вадим Міський звернув увагу, що редакційна політика захищена, а держава не впливає на кадрові призначення: «Неможливість втручання в редакційну політику гарантована законом, і це виконується на практиці. Наглядова рада, яка формується громадськими організаціями та парламентськими фракціями й групами, здійснює важливі кадрові призначення.

Фінансування — єдина хитка опора незалежності Суспільного Мовлення, адже теперішня модель дозволяє уряду скорочувати бюджет, гарантований законодавством. Тому часто ми говоримо не про мрії й розвиток, у цьому нам здебільшого заважає той бюджет, який ми щороку отримуємо. Часом це й обмеження в наших амбіціях — амбіцій значно більше, ніж фінансових можливостей для їхнього втілення», — підкреслив секретар наглядової ради. 

Він наголосив, що головна мета реформування системи фінансування Суспільного Мовлення — отримати механізм, який дасть змогу планувати бюджет на кількарічну перспективу, без ризику його скорочення в останній момент. Зараз закон, з одного боку, «обіцяє» багато, але на практиці це ніколи не виконується. «Розуміючи, якими ресурсами розпоряджається, мовник зможе відповідним чином планувати свій розвиток», — резюмував Міський.

«Цьогоріч у нас відрізали шматок фінансування, яке надали виробникам марафону, — це практично ті самі гроші, які нам недодали на цей рік», — зауважила Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного.

Нагадаємо, що у зв'язку з недофінансуванням Суспільного Мовлення у 2018-2019 роках експерти Ради Європи дослідили можливі варіанти реформування системи фінансування Суспільного мовлення. Один із найоптимальніших варіантів нової моделі фінансування — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом через спеціальний фонд державного бюджету. Така модель могла б забезпечити стабільність і не залежала б від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший, Суспільне Культура, супутниковий телеканал Суспільне Новини та Суспільне Спорт, радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також національна мережа місцевих каналів. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.

Фото — з фейсбук-сторінки Фундації «Суспільність»