Новини компанії

26 червня, у День кримськотатарського прапора, Радіо Культура презентує новий радіодокументальний фільм «Єсть зброя у мене — маленькі слова» про середньовічну пам’ятку кримськотатарської мови Codex Cumanicus та її дослідника Бекіра Чобан-Заде. 

Радіофільм звучатиме в ефірі Радіо Культура о 19:10.

Відразу після виходу в ефір його можна буде прослухати за посиланням в архіві програми «Радіодокументалістика».

Codex Cumanicus (Кодекс Куманікус або Куманський кодекс) — рукописна збірка середньовічних робіт і текстів, створена протягом XII—XIII століть у Криму. Збірка знайшлася у бібліотеці Базиліки Святого Марка у Венеції, куди у 1362 році її привіз поет і гуманіст Франческо Петрарка. Наразі вона вважається найдавнішою пам'яткою кримськотатарської мови. У Середні віки Кодекс Куманікус допомагав європейцям розвивати соціальні зв’язки, вести бізнес та місіонерську діяльність. Сторінки Кодексу зберігають цінні свідчення про народи Криму, а деякі слова звідти можна почути в сучасній українській мові. 

Бекір Чобан-Заде (крим. Bekir Vaap oğlu Çoban-zade) — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог, поет і письменник. Його дослідження Кодексу Куманікусу та подальші мовознавчі праці змінили сучасну тюркологію, збагатили кримськотатарську літературу. Чобан-Заде створив нову літературну мову кримських татар і сприяв появі єдиного латинського алфавіту для тюркських мов.

«Codex Cumanicus — це середньовічна збірка з кількох зшитків, в яких зафіксована мова народів Криму ХІІІ-ХІV століть. За допомогою Кодексу європейці спілкувалися з куманами — кримськими татарами, будували бізнес та розвивали стосунки з мешканцями півострова. У радіофільмі ми розповідаємо про зв'язки Європи з Кримом у часи Середньовіччя, про кримськотатарське відродження, яке припало на початок XX сторіччя, та дослідника Кодексу — великого тюрколога, поета Бекіра Чобан-Заде, якого знищила радянська влада. Окремо розповідаємо і про створення сучасного кримськотатарського алфавіту. Ця історія — міст між Європою, у якій “Кодекс Куманікус” досліджували провідні європейські вчені, до нашого сьогодення», — пояснює авторка фільму Марина Люта.

У створенні радіодокументального фільму взяли участь: викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, філолог Абібулла Сеїт-Джеліль, перекладачка, доцентка Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського Таміла Сеітяг’яєва, історик-тюрколог, викладач Київської школи економіки Олександр Галенко.

Після радіофільму, о 19:50, у програмі «Вечірня колисанка» на Радіо Культура прозвучить казка кримських татар «Алім» за книжкою «Казки кримських татар» у перекладі Афізе Емірамзаєвої та Ірини Покровської. Читатиме казку Василь Чорношкур.

Окрім того, у програмі «Час інтерв’ю» на Радіо Культура вийшло інтерв’ю з Бекіром Аблаєвим, членом ГО «Кримська родина», активістом, куратором освітньої програми «Історія Криму і кримських татар».

Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. На час воєнного стану мовить по буднях з 12:00 до 20:00.  В ефірі можна почути програми про актуальні культурні події України й світу, історичні рубрики та найкращі зразки класичної музики, улюблені літературні передачі — радіодетективи, радіодраму тощо. В інший час Радіо Культура мовить синхронно з Українським Радіо, транслюючи цілодобовий марафон, в якому надає слухачам і слухачкам оперативну та перевірену інформацію. Слухайте Радіо Культура на хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio в Google Play та App Store, і на сайті suspilne.radio.